6.2. Класифікація факторів і резервів підвищення ефективності виробництва.

При комплексному економічному аналізі поряд з синтетичними показниками (загальними) розраховуються більш часткові або аналітичні показники. Кожний показник складається під впливом досить чітких економічних та інших факторів.

Під факторами в економічному аналізі розуміють рушійні сили або першопричини виникнення і розвитку еко­номічних явищ і процесів.

Класифікація факторів в економічному аналізі.

Ознака класифікації	Види (групи) факторів
Ступінь впливу на результати роботи	Основні і другорядні
Місце виникнення	Зовнішні і внутрішні
Ступінь залежності від діяльності фізичних і юридичних осіб	Об’єктивні і суб’єктивні
Час дії	Постійні і тимчасові
Характер впливу	Екстенсивні і інтенсивні
Рівень охоплення	Загальні і специфічні
Внутрішній зміст	Кількісні і якісні
Рівень деталізації	Прості і складні
Рівень підпорядкованості	Першого, другого ...n-го порядків
За етапами відтворювального процесу	Виробничі Збутові

• Основні і другорядні (основні – це ті фактори, що впливають на результати дії підприємства, а другорядні істотно не впливають на результати діяльності підприємства).

• Зовнішні і внутрішні фактори, тобто на фактори, що залежать і не залежать від діяльності даного підприємства.

• Об'єктивні і суб'єктивні фактори; об'єктивні фактори не залежать від волі і бажання людей, суб'єктивні – залежать від діяльності юридичних і фізичних осіб.

• Постійні і тимчасові; постійні фактори впливають на досліджуване явище постійно на протязі усього часу. Вплив тимчасових факторів виявляється періодично (нова технологія, освоєння нової техніки).

• Екстенсивні й інтенсивні. До екстенсивних відносяться фактори, пов'язані з кількісним приростом результативного показника, наприклад, збільшення обсягу виробництва продукції шляхом збільшення чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів, тривалості зміни. Інтенсивні фактори характеризують ступінь зусилля, інтенсивності праці в процесі виробництва, наприклад, підвищення продуктивності праці, фондовіддачі й ін.

• Загальні та специфічні. До загальних відносять фактори, які діють в масштабах всієї економіки. Специфічними є фактори, які діють в умовах тільки однієї галузі економіки або підприємства.

• Кількісні та якісні. Кількісні фактори виміряють кількісні характеристики явищ, а якісні визначають внутрішні якості, особливості об’єктів, що вивчаються.

• Прості та складні (комплексні). Складні фактори, на відміну від простих, складаються із декількох елементів.

• 3 точки зору впливу факторів на економічне явище або процес виділяють фактори першого, другого, ... n-го порядку. До факторів першого порядку належать фактори, які безпосередньо впливають на результативний показник. Усі інші фактори впливають на результативний показник не напряму, а через фактори більш високого рівня.

Різні фактори відіграють різну роль і мають різне значення для підвищення ефективності виробництва. Причому роль і значення окремих факторів не залишаються постійними. Вони змінюються залежно від різних економічних і конкретно-історичних умов розвитку суспільного виробництва.

Завершальним етапом проведення комплексного економічного аналізу є пошук додаткових невичерпаних можливостей покращення діяльності підприємства – резервів.

Цей пошук заснований на результатах факторного аналізу узагальнюючих показників діяльності підприємства.

1. Резерв – це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої системи.

2. Резерв – це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад, зростання обсягу виробництва, поліпшення якості, підвищення рентабельності тощо.

Класифікація факторів, які визначають економічні категорії і показники, є основою класифікації резервів.

Основна ознака класифікації виробничих резервів — за джерелами підвищення ефективності виробництва, що зводяться до трьох основних груп (простим моментам процесу праці): доцільна діяльність, або сама праця, предмет праці і засіб праці. За цією оз­накою, розрізняють три групи резервів: резерви матеріальних ресурсів, резерви засобів виробництва, і резерв трудових ресурсів.

З позиції підприємства у залежності від джерел утворення (місць виникнення) розрізняють зовнішні і внутрівиробничі резерви. У залежності від рівня управління зовнішні резерви підрозділяють на галузеві, регіональні, державні. Використання зовнішніх резервів позначається на рівні економічних показників підприємства, але головним джерелом економії на підприємствах, як правило, є внутрівиробничі резерви.

Класифікація резервів підвищення ефективності виробництва

Ознаки групування	Види резервів
За місцем виникнення	Внутрішньовиробничі Галузеві Регіональні Загальнодержавні
За факторами процесу пращ	Покращання використання трудових ресурсів Покращання використання засобів праці Покращання використання предметів праці
За способами виявлення	Явні Приховані
За напрямками мобілізації на підставі вдосконалення	Підготовки виробництва Технології виробництва Техніки виробництва Організації управління, виробництва та праці
За терміном використання	Поточні Перспективні
За стадіями процесу відтворення	У сфері обігу У сфері виробництва У сфері матеріально-технічного забезпечення
За характером впливу на результати виробництва	Екстенсивні Інтенсивні
За стадіями життєвого циклу виробів	На передвиробничій стадії На стадії виробництва На стадії експлуатації На стадії утилізації виробів
За кінцевими результатами, на які впливають резерви	Збільшення обсягу продукції; Удосконалення структури й асортименту виробів; поліпшення якості продукції; Зниження собівартості продукції за елементами витрат, за статтями витрат, за центрами відповідальності; Підвищення прибутковості продукції; Зміцнення фінансового становища і підвищення рівня рентабельності.

За характером впливу на результати діяльності підприємства резерви поділяють на екстенсивні та інтенсивні. До резервів екстенсивного характеру відносять ті, практична реалізація яких потребує додаткового залучення ресурсів. Резервами інтенсивного характеру вважають ті, які зв’язані з найбільш повним та раціональним використанням виробничого потенціалу підприємства.

Класифікують резерви також по тим кінцевим результатам, на які ці резерви впливають. Розрізняють резерви: підвищення обсягу продукції, удосконалювання структури й асортименту виробів, поліпшення якості, зниження собівартості продукції за елементами витрат, за статтями витрат, за центрами відповідальності; резерви підвищення прибутковості продукції, зміцнення фінансового становища і підвищення рівня рентабельності.

Для раціональної організації пошуку резервів важливе значення має їхнє угруповання за стадіями процесу відтворення (постачання, виробництво і збут продукції), а також по стадіях створення н експлуатації виробів — життєвого циклу виробів (передвиробнича стадія — конструкторська і технологічна підготовка виробництва; виробнича стадія — освоєння нових виробів і нових технологій у виробництві; експлуатаційна стадія — споживання виробу; стадія утилізації — зняття виробу з виробництва).

За ознакою терміну використання резерви підрозділяють на поточні (реалізовані протягом даного року) і перспективні (які можна реалізувати в більш далекій перспективі).

За способами виявлення резерви класифікуються на явні (ліквідація очевидних втрат і перевитрат) і сховані, котрі можуть бути виявлені шляхом глибокого економічного аналізу, його особливих методів, наприклад порівняльного міжгосподарського аналізу, функціонально-вартісного аналізу й ін.

В процесі підрахунку резервів слід враховувати наступні правила:

• в резерви слід зараховувати тільки негативний вплив факторів, на які може впливати підприємство;

• при обчислені резервів збільшення обсягу виробництва:

з одного моменту праці (використання предметів праці, засобів праці та ефективності самої праці) – розраховується сукупний резерв;

з всіх трьох моментів праці — обчислюється комплектний резерв, тобто найменший з трьох груп резервів, який забезпечений всіма видами ресурсів.

Усі виявлені резерви повинно підкріпити необхідними засобами, які дозволяють їх мобілізувати та запровадити у практику діяльності підприємства.