Неринкові цінні папери

НЕРИНКОВІ ЦП – державні ЦП, що за умовами випуску не обертаються на вільному фондовому ринку і не можуть бути передані власниками іншим особам (ощадні облігації).

Ощадні облігації

Призначені виключно для громадян, котрі використовують їх, як правило, для збереження і нагромадження власних коштів.

Облігації пенсійних фондів та індивідуальні пенсійні облігації

Призначені для пенсійного забезпечення громадян. Для осіб, що зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, кошти на придбання таких облігацій виключаються із сум, які обкладаються податком.

Податково-депозитні сертифікати

Підтверджують внесок юридичними та фізичними особами коштів у рахунок майбутніх податкових платежів. Залежно від терміну, на який депонуються кошти, а також від кон’юнктури ринку, власники отримують на ці папери різні відсотки — найбільші, коли кошти використовуються для сплати податків, найменші — коли сертифікат погашається до терміну сплати податків.

ЦП, що розміщуються центральним урядом у регіонах

Місцеві органи влади мають можливість випускати власні ЦП. Але не всі кошти, отримані від їх розміщення (а також з інших джерел фінансування доходів місцевого бюджету), можуть бути використані негайно. Тимчасово вільні кошти можуть вкладатися в державні облігації, що приносять, окрім того, вищі доходи, ніж місцеві ЦП.

ЦП, що розміщуються за кордоном

Держава розміщує ЦП за кордоном для того, щоб залучити кошти приватних чи інституціональних іноземних інвесторів. У деяких випадках ці папери можуть вільно обертатися, тобто бути ринковими.

Боргові сертифікати

За формою та умовами реалізації подібні до контрактів на одержання кредиту, але мають самостійну вартість і можуть (з деякими обмеженнями) бути продані власником іншим особам.

Облігації урядових установ

Випускаються урядовими установами для залучення коштів в окремі галузі народного господарства. Вважаються високодохідними, оскільки передбачається, що уряд гарантуватиме виконання таких зобов’язань.

Дисперсія, коваріація

Дисперсія визначається відхиленням можливих норм дохідності.

,

де ² — дисперсія дохідності активу; n — кількість періодів спостереження;  — середня дохідність активу;

r_i — дохідність активу в і-му періоді.

Середня дохідність активу визначається як середнє арифметич­не дохідностей активів за періоди спостереження.

.

Стандартне відхилення визначається як квадратний корінь з дисперсії.

.

Очікуваний ризик портфеля — сполучення стандартних відхилень (дисперсій) активів, які входять до його складу. Однак на відміну від очікуваної дохідності портфеля, його ризик не обов’яз­ково є середньозваженою величиною стандартних відхилень (дисперсій) дохідностей активів. Справа в тому, що різні активи можуть по-різному реагувати на зміни кон’юнктури ринку. У результаті стандартні відхилення (дисперсії) дохідності різних активів у певних випадках будуть гасити один одного, що приведе до зниження ризику портфеля, який залежить від того, у якому напрямі змінюються дохідності активів за зміни кон’юн­ктури ринку й наскільки.

Для визначення ступеня взаємозв’язку й напряму зміни дохідностей використовують показник коваріації, який показує, до якої міри дві змінні разом змінюються в часі. Аналіз портфеля зазвичай звертає увагу на коваріації норм дохідності. Позитивна коваріація означає, що норми дохідності двох інвестицій мають тенденцію змінюватись в одному напрямі за певний час. Від’ємна ж показує, що норми дохідності двох інвестицій мають тенденцію змінюватись у різних напрямах за певний час.

Для двох активів (А і В) коваріація норм дохідності визначається в такий спосіб:

,

де COV_{А, В} — коваріація дохідності активів А і В;

 — середня дохідність активу А за n періодів;

 — середня дохідність активу В за n періодів;

r_Aі — дохідність активу А в і-му періоді;

r_Bі — дохідність активу В в і-му періоді;

n — кількість періодів, за які реєструвалась дохідність активів А і В.

Щоб обчислити кореляцію між двома акціями або іншими інвестиціями, потрібно обчислити такі математичні значення:

1) дисперсію для доходу кожного активу;

2) стандартне відхилення для доходу кожного активу;

3) коваріацію між двома доходами цих активів.

Іншим показником ступеня взаємозв’язку змін дохідностей двох активів є коефіцієнт кореляції, який розраховується за такою формулою:

,

де CORR_{A, B} — коефіцієнт кореляції дохідності активів А і В;

СОV_А,В — коваріація дохідності активів А і В;

_А — стандартне відхилення дохідності активу А;

_В — стандартне відхилення активу В.

Коефіцієнт кореляції може змінюватися в межах від –1 до +1. Якщо це означає, що між ними існує позитивне лінійне відношення, то доходи двох акцій змінюються разом лінійним способом. Якщо це означає негативне лінійне відхилення між двома серіями доходу, норма дохідності за одним активом буде на певну величину вищою від середнього значення, а за іншим активом — нижчою від нього. За нульового значення коефіцієнта кореляції між дохідностями активів немає.

Ризик портфеля, який складається з двох активів, розраховується за такою формулою:

,

де  — ризик (дисперсія) портфеля;

W_A — питома вага активу А в портфелі;

W_В — питома вага активу В в портфелі;

COV_A, B — коваріація дохідностей активів А і В.

Оскільки

,

то формулу

можна переписати, скориставшись коефіцієнтом кореляції:

,

.

Якщо один портфель (актив) має вищий рівень дохідності, ніж інші портфелі (активи), за того самого ризику або нижчий ризик за тієї самої дохідності, то його називають домінуючим портфелем (активом).

КОЕФІЦІЄНТ ЛІКВІДНОСТІ АКЦІЇ

Коефіцієнт ліквідності акції на фондовому ринку, що характеризує можливості швидкої ліквідності акції за необхідності її реалізації.

,

де К_Л — коефіцієнт ліквідності акції на фондовому ринку;

О_ПР — загальний обсяг продажу акцій на торгах;

О_ПРОП — загальний обсяг пропозиції акцій на торгах.

Загальний обсяг співвідношення котирувальних цін пропозиції та попиту акцій, що розраховується за такою формулою:

,

де К_ПР/П — коефіцієнт співвідношення котирувальних цін пропозиції та попиту акцій;

Ц_ПР — середній рівень цін пропозиції акцій на торгах;

Ц_П — середній рівень цін попиту на акції на торгах.

Коефіцієнт обігу акцій, який показує обсяг обігу випущених акцій і є непрямим показником її ліквідності. У західній практиці коефіцієнт обігу акцій розраховується за результатами продажу як на біржовому, так і на позабіржовому ринках.

,

де КО_А — коефіцієнт обігу акцій у визначеному періоді;

О_ПР — загальний обсяг продажу акцій на торгах за певний період;

А_З — загальна кількість акцій товариства;

Ц_ПР — середня ціна продажу однієї акції в періоді, що розглядається.