3. Соціальні програми м.С.Хрущова

Якщо інтелігенція відчула «відлигу» перш за все у зрості творчих можливостей, то усі робітники, селяни й службовці відчули її у побуті: неабиякими темпами йшла 1) побудова житлових будинків («хрущовок»), 2) зменшення робочого тижня з 48 до 46 годин, 3) введення пенсійного забезпечення колгоспників, 4) реальні доходи на душу населення збільшилися у 1,5 рази, 5) у побут увійшли хімчистки, пральні машини, холодильники, пральні і т.ін.

Проте одночасно з покращанням життя населення, відбувалися й інші процеси. У 1962 – 64 рр. почалися перебої з хлібом, не вистачало молока, м’яса, масла. Наряду з підвищенням заробітної платні на 25-30% були підвищені ціни, що викликало бурхливе невдоволення народу у вигляді багаточисельних демонстрацій протесту. У відповідь на ці демонстрації уряд уживав репресивних заходів. Так, в 1962 р. у Новочеркаську відбулася 7-тисячна демонстрація робітників, що вимагали зниження цін і сповіщали місцеву владу про припинення своєї роботи. Проти демонстрантів було направлено війська і танки, у результаті чого 24 особи було вбито і 30 осіб поранені.

З початку 60-х рр. авторитет Хрущова став падати. Цим негайно скористалися його учорашні соратники, і 14 жовтня 1964 р. він був звільнений зі своєї посади і відправлений на пенсію.

4. Історична оцінка політики Микити Сергійовича Хрущова.

На початку 60-х рр. ситуація в СРСР різко погіршилася:

Проведена в 1961 р. грошова реформа негативно позначилася на життєвому рівні населення, призвела до зростання цін. По країні прокотилася хвиля протесту, а в 1962 р. у Новочеркаську відбулися страйки робітників, розстріляні військами.

Після посухи 1963 р. виникла продовольча криза, населення було поставлене на межу голоду. З цього часу Радянський Союз почав закуповувати зерно за кордоном, були введені картки на хліб. Незадоволення народу зростало.

У цих умовах з ініціативи найближчого оточення М.Хрущова, у т.ч. М.Підгорного і П.Шелеста, пленум ЦК КПРС (жовтень 1964р.) звільнив М.Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС та Голови Ради Міністрів СРСР. Першим секретарем ЦК КПРС був обраний Л.І. Брежнєв.

Реформи М.Хрущова мали багато позитивних моментів, але внаслідок їх половинчастості і непослідовності кардинальних змін в економіці та інших сферах суспільного життя не відбулося. Серія соціально-економічних програм була науково необґрунтованою і нерідко межувала з авантюризмом.

Більшість істориків дотримується думки, що перетворення хрущовського періоду не торкнулися основ існуючої при Сталіні системи.

Усунення М.Хрущова фактично означало відмову від реформ і лібералізації. В Україні, як і в Радянському Союзі в цілому, наступило двадцятиріччя панування консервативних сил.