- •Правоздатність фізичної особи.
- •Дієздатність фізичної особи та її зміст.
- •1) Часткова цивільна дієздатність фізичної особи (малолітньої особи, яка не досягла чотирнадцяти років):
- •2) Неповна цивільна дієздатність фізичної особи (неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років):
- •3) Повна цивільна дієздатність:
- •Повна цивільна дієздатність.
- •Часткова цивільна дієздатність. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи – це дієздатність малолітньої особи (яка не досягла чотирнадцяти років).
- •Неповна цивільна дієздатність. Емансипація.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •Опіка і піклування.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою. Оголошення фізичної особи безвісно відсутньою
- •Оголошення фізичної особи померлою
- •Фізична особа як підприємець.
- •Поняття юридичної особи та її ознаки.
- •Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •Індивідуалізація юридичних осіб.
- •Створення юридичних осіб приватного права.
- •Органи юридичної особи.
- •Управління установою
- •Філії та представництва юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи з правонаступництвом. Припинення юридичної особи без правонаступництва.
- •Неплатоспроможність і банкрутство юридичної особи.
- •Господарські товариства та їх форми.
- •Повне товариство.
- •Командитне товариство.
- •Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Акціонерне товариство.
- •Виробничий кооператив.
- •Загальна характеристика непідприємницьких товариств.
- •Загальна характеристика установ.
- •Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •Речі та їх класифікація.
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття та види цінних паперів як об’єктів цивільних прав.
- •Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття правочину та його ознаки.
- •Види правочинів.
- •Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •Форма правочину. Державна реєстрація правочинів.
- •Відмова від правочину.
- •Недійсність правочину.
- •Нікчемні правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
-
Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
Юридичні особи приватного права можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом. Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
До інших форм юридичних осіб приватного права належать приватні підприємства, фермерські господарства, орендні підприємства тощо.
-
Індивідуалізація юридичних осіб.
Індивідуалізація юридичної особи – це сукупність ознак і властивостей, які відрізняють юридичну особу серед інших. До них належать:
1) найменування юридичної особи: юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи;
2) місцезнаходження юридичної особи: місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку;
3) код ЄДРПОУ: присвоєний код юридичної особи при внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
-
Створення юридичних осіб приватного права.
Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками). В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.