МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

для студентів спеціальності

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою

Протокол № 1

від 01.09.2010 р.

Харків - 2010

Методичні вказівки до виконання курсового проектування для студентів спеціальності - Харків: ХНУРЕ, 2010

Упорядники Гуца О.М.

Вступ

Виконання курсового проекту передбачає виконання студентом цілої низки аналітичних дій з - від постановки задачі до її вирішення та захисту проекту. Таким чином, курсове проектування є завершальним етапом у викладанні курсу.

1 Мета та задачі курсового проектування

Метою курсового проектування є закріплення знань, здобутих при вивченні курсу та інших курсів за фахом, придбання навичок у інформаційно-аналітичної діяльності.

В процесі виконання роботи студент повинен навчитися:

- аналізувати предметну(проблемну) галузь;

- будувати моделі з застосуванням інформаційних програмних засобів;

2. Тематика курсових робіт

За побажанням студента та згодою керівника.

2. Порядок виконання курсової роботи

Основні етапи виконання курсового проекту:

- обрання теми;

- аналіз предметної галузі;

- постановки задачі;

- аналіз і вибір методу та інструментарію;

- проведення досліджень;

- розробка моделі (моделей);

- аналіз розробленої моделі та формулювання пропозицій щодо її оптимізації;

- оформлення пояснювальної записки;

- захист проекту.

Обрання теми. Студент повинен отримати у керівника курсового проектування тему роботи або запропонувати власну тему. В останньому разі тема погоджується з керівником курсового проектування. На цьому етапі формується також попередня мета розробки, яка підлягає коректуванню на етапі постановки задачі.

Аналіз предметної галузі. Під час цього етапу необхідно виявити об’єкти та процеси, які характерні для галузі, взаємодію різних об’єктів між собою та їх участь у процесах. Після цього, керуючись попередньою метою розробки, треба окреслити коло тих об’єктів які необхідні для наступного розгляду, тобто таких, що безпосередньо мають відношення до мети розробки.

Постановка задачі. Постановка задачі має важливе значення, розроблюється сумісно з науковим керівником та уточнюється під час дослідження.

Аналіз і вибір методу та інструментарію. На цьому етапі, виходячи з аналізу предметної галузі та поставленої задачі виконується пошук із застосуванням сучасних інформаційних джерел та аналіз методів та інструментаріїв, придатних для вирішення задачі. Виконується вибір методу та інструментарію та обґрунтування цього вибору.

Проведення досліджень. Цей етап є одним з найважливіших та визначається задачею курсового. Рекомендується виконувати дослідження із застосуванням системологічних методів, які натепер є найбільш ефективними та об'єктивними.

Розробка моделі (моделей). Здійснюється на підставі проведених досліджень із застосуванням вибраного методу та інструментарію. Модель, що створюється на даному етапі, повинна максимально повно відповідати меті дослідження та адекватно відображати об’єкт, що моделюється

Аналіз розробленої моделі та формулювання пропозицій щодо її оптимізації. У зв’язку зі складністю об'єкту дослідження процес розробки моделі, за звичай, є ітераційним і потребує на кожній ітерації аналізу та (або) тестування поточної версії моделі, а також доопрацювання (за необхідністю). По закінченню побудови моделі необхідно зробити її аналіз на предмет оптимізації та сформулювати свої пропозиції щодо цього.

Оформлення пояснювальної записки. Оформлення пояснювальної записки є останнім етапом виконання курсового проекту і має за мету удосконалити навички аналітичної діяльності та документування. Вимоги до оформлення пояснювальної записки наведені в наступному розділі.