Рівень впевненості респондентів у тому, що їм знадобляться набуті професійні знання впродовж наступних 5 років, за галузями економіки

(у % до зайнятих)

Статус респондента	Повністю впевнений	Впевнений		Не впевнений	Дуже невпевнений		Важко відповісти
2002
Працівники промисловості	11,9	32,6		25,8	3,5		26,2
Працівники с/господарства	9,8	26,3		27,1	2,7		34,1
Працівники невиробничої сфери	22,7	40,2		16,1	2,2		18,8
Працівники сфери послуг	12,8	31,4		26,0	3,9		25,9
Усі респонденти	15,4	33,8		22,7	2,9		25,2
2003
Працівники промисловості	10,7		31,1	27,5	4,3	26,4
Працівники с/господарства	7,1		28,6	31,2	4,2	28,9
Працівники невиробничої сфери	19,6		38,2	21,8	2,0	18,4
Працівники сфери послуг	11,4		34,2	26,5	3,0	24,9
Усі респонденти	13,4		33,7	25,9	3,3	23,7
2004
Працівники промисловості	9,6		32,0	29,8	3,0	25,6
Працівники с/господарства	8,0		24,6	33,1	2,7	31,6
Працівники невиробничої сфери	21,1		40,0	19,1	2,4	17,4
Працівники сфери послуг	10,2		34,5	23,3	3,1	28,9
Усі респонденти	13,7		34,2	25,4	2,7	24,0
2006
Працівники промисловості	12,0		33,4	27,3	3,6	23,7
Працівники с/господарства	8,6		33,1	30,5	2,7	25,1
Працівники невиробничої сфери	21,4		40,0	18,6	1,9	18,1
Працівники сфери послуг	13,1		33,0	24,9	4,1	24,9
Усі респонденти	15,4		35,8	23,9	2,9	22,0

 

Також зазначимо, що найбільш впевненими у своїх знаннях залишаються, як і за результатами попереднього обстеження, працівники невиробничої сфери – 61,4% (у 2004 році – 61,1%), а найнижчий рівень упевненості традиційно є у зайнятих у сільському господарстві – 41,7% (у 2004 році – 32,6%). Слід відмітити, що рівень впевненості значно відрізняється в залежності від освіти, а саме: серед респондентів із вищою освітою частка тих, які впевнені та дуже впевнені, складає 59,0% (у 2004 році – 57,8%) і знижується до 42,8% (у 2004 році – 38,4%) у респондентів із середньою спеціальною освітою. Щодо вікового аспекту цього питання, то впевненість молодих респондентів до 25 років (50,0%) майже не перевершує оптимізму дорослого покоління 45-54 років (49,3%).

Безпека ринку праці

Проблема безробіття – надзвичайно гостра проблема для нашого суспільства. Прикро, що вагомий внесок до формування безробіття в Україні здійснює прихована форма, тобто небажання та неможливість значної частини реально безробітних осіб працездатного віку реєструватися в службах зайнятості. Цим пояснюється різниця між рівнем зареєстрованого безробіття (у 2005 р. – 3,1%) та рівнем безробіття за методологією МОП (7,2%). Результати даного обстеження ще раз підкреслили досить значний рівень безробіття серед населення. Динаміка основних причин безробіття за 2002-2006 роки наведена у наступній таблиці 11.

 

Таблиця 11