30. Система екологічного менеджменту на підприємствах

Аналіз сучасної літератури вказує на наявність особливостей поняття "екологічний менеджмент" відносно поняття "екологічне управління".

Ефективність екологічного менеджменту підприємства досягається лише за умови активної підтримки з боку вищого керівництва i участі всього персоналу у налагодженні екологічно свідомої i відповідальної діяльності.

Виходячи з цього принципи екологічного менеджменту промислового підприємства можна диференціювати за двома основними категоріями:

1) управління виробництвом: постійний моніторинг виробничого процесу, превентивність дій i заходів, постійне вдосконалення виробництва, комплексний підхід, цілеспрямованість, послідовність у досягненні мети;

2) управління персоналом: професіоналізм; постійне вдосконалення професійних навичок; екологічна культура i свідомість; персональна відповідальність; стимулювання i заохочення[2, c.229].На сьогодні вже сформовано потужну правову основу для діяльності у сфері екологічного менеджменту. Виділяють такі групи нормативних документів екологічного менеджменту:1. На національному рівні:- основні закони і правила;- правила і норми виробничої діяльності;- внутрішньо-фірмові правила та норми.2. На міжнародному рівні:- міжнародні документи екологічної політики;- міжнародні документи з екологічного менеджменту.

Екологічний менеджмент активно використовує творчий потенціал підприємництва i можливості, які надаються ринковою економкою, i тим самим, є вдосконаленням існуючого екологічного управління на металургійних підприємствах. Разом з тим те, що це сприяє розвитку виробництва i отриманню додаткового прибутку є характерним i значущим проявом виникнення i розвитку нових, сучасних форм екологічної культури у металургійному виробництв!, підприємництві i у ринкових відносинах.

32. Екологічна оцінка господарських рішень. Принципи екологічної оцінки

Процедури екологічної оцінки в різних країнах роз­різняються в багатьох аспектах: для яких видів діяльності проводиться ЕО, хто проводить її, у яких рішеннях і в якому вигляді враховуються її результати. Так, екологічна оцінка може проводитися для усіх видів діяльності, чи наприклад, тільки для значних проектів, здійснюваних за рішенням уряду, чи для видів діяльності, відібраних за визначеними правилами. Основну роль у проведенні екологічної оцінки може відіграв ініціатор діяльності чи природоохоронні органи. Результати її можуть по-різному використовуватися в системі прийняття рішень. Ступінь обов'язковості врахування результатів екологічної оцінки в прийнятті рішень теж розрізняється в різних країнах.

Незважаючи на ці відмінності, ефективні системи еколо­гічної оцінки, перевірені часом, відповідають трьом основним принципам: превентивносші, комплексності і демокра­тичності.

Принцип превентивності означає, що екологічна оцінка проводиться до прийняття основних рішень з реалізації намічуваної діяльності, а також, що її результати використо­вуються при підготовці і прийгіятті рішень.

Принцип комплексності має на увазі загальний розгляд і врахування факторів впливу намічуваної діяльності і пов'язаних з ними змін у всіх природних середовищах, а також у соціальному середовищі. Цей принцип грунтується на уявленні про те, що розподіл навколишнього середовища на «компоненти» (повітря, вода, ґрунт) є спрощенням реальної ситуації

Зрештою, принцип демократичності відбиває той факт, що екологічна оцінка не зводиться до науково-технічного до­слідження, а є інструментом прийняття взаємоприйнятних рішень. Передбачений вплив намічуваної діяльності на навколишнє середовище торкається інтересів потенційно необмеженого кола осіб й організацій.