3.4. Створення стратегії комерціалізації конкретних розробок

Велике чи мале підприємство, менеджер, окремий дослідник чи розробник, які збираються здійснювати трансфер і комерціалізацію розробок, повинні напружено шукати і формувати бізнес-ідеї, аналізувати і відбирати перспективні.

Перспективні проекти отримують ту чи іншу допомогу і підтримку, в т.ч. інвестиції. Проте не менше 60% всіх проектів стають безперспективними початково. Не більше 25% доходить до початку реалізації проекту. І тільки лічені проценти проектів досягають комерційної реалізації і приносять дохід. Це статистика всіх країн з ринковою економікою.

Вироблення ефективної і оптимальної стратегії реалізації бізнес-ідеї є однією з основних умов успішної її реалізації. Шлях до успіху можна образно представити як дорогу через мегаполіс з великою кількістю розвилок, на кожній з яких необхідно правильно вибрати подальший маршрут з врахуванням текучого стану робіт.На шляху до успіху дрібниць не буває, але самі ключові визначальні моменти можна і потрібно виділити.

Один з найбільш типових маршрутів «Початковий стан розробки-отримання комерційного результату» складається з 11 тільки основних розвилок і альтернативних шляхів. Звичайно, типовий маршрут ні в якому разі не відображає всю гаму конкретних шляхів комерціалізації, та й їх і неможливо формалізувати до кінця, але найбільш загальні принципи і підходи до формування конкретних маршрутів корисно знати.

Серед основних розвилок можна виділити наступні:

1. Який початковий стан розробки?

2. Хто власник інтелектуальної власності?

3. Яка форма охорони інтелектуальної власності?

4. Яку форму товару вибрати для ринку технологій?

5. Яке місце в складі кінцевого продукту буде займати розробка?

6. На якій виробничій базі будуть проводитися роботи?

7. Скільки фінансових ресурсів я хотів би отримати?

8. На який вид ринку збуту розраховую?

9. Яка форма комерціалізації (продажу)?

10. Яку схему отримання доходу хочу використати?

11. На який термін повернення кредиту розраховую?

Приведемо як приклад одну таку розвилку «Яку форму товару вибрати для ринку технологій?». На рис. 3.4.1 жирним шрифтом виділений найбільш масовий кращий варіант, хоча в кожному конкретному випадку його визначення вимагає всестороннього аналізу і виваженого рішення.

Рис. 3.4.1. Приклад розвилки на шляху до комерціалізації науково-технічних розробок

Правильний вибір стратегії (варіанту) комерціалізації розробок є одним з найважливіших факторів успішної реалізації проекту.

Для ефективного проведення трансферу і комерціалізації розробок необхідно системне застосування комплексу різних інформаційних, консалтингових і освітніх форм і методів. І ключем служить знання розробниками-носіями нових ідей і рішень-загальних підходів і конкретних прийомів практичного вирішення задач трансферу і комерціалізації науково-технічних розробок, а також існуючої інфраструктури підтримки, її можливостей, порядку отримання інформаційних і консалтингових послуг, конкретної допомоги.

Самооцінка ступеня готовності розробки для комерціалізації і рівня знань розробника

При проведенні робіт з комерціалізації науково-технічних розробок розробнику корисно провести самооцінку ступеня готовності до комерціалізації науково-технічної розробки і рівня власних знань для її проведення (чи завершення), визначити необхідність підвищення власних знань чи залучення спеціалістів з кожного окремого питання комерціалізації.

Для проведення самооцінки необхідно заповнити спеціальну форму. При проведенні самооцінки по кожному показнику ставиться (вибирається) оцінка за нижче приведеною п’ятибальною шкалою:.

Проробка проекту	Рівень знань оцінюється
1 — не пропрацьований чи дуже слабко 2 — слабко 3 — виконано, але в якості не впевнений 4 — виконано якісно 5 — наявний позитивний висновок незалежного експерта	1 — незнайомий або дуже мало 2 — в обсязі теоретичних знань 3 — знаю теорію і практичні приклади застосування 4 — знаю теорію і самостійно виконую 5 — знаю теорію, виконую і можу консультувати