- •Розділ 2. Технологічний аудит
- •Приблизна система таблиць технологічного аудиту
- •Розділ 3. Технологія комерціалізації науково – технічних розробок
- •3.1. Ринок технологій і товарна форма науково - технічних розробок
- •Технічна сутність товару
- •3.2. Трансфер і комерціалізація науково – технічних розробок
- •3.3. Технологія трансферу і комерціалізації наково-технічних розробок
- •3.4. Створення стратегії комерціалізації конкретних розробок
- •Бланк самооцінки
- •Стратегія комерціалізації розробки
- •3.5. Приклад комерціалізації розробки на основі «ноу-хау» (технології контурного лазерного різання)
- •Комерціалізацій наукоємких російських розробок в Росії і за кордоном шляхом імпортозаміщення оснащення для імпортного устаткування
- •Історія комерціалізації технології
- •Планируемые дальнейшие шага
- •Розділ 4. Особливості визначення напрямків комерціалізації й товарна форма науково-технічної розробки
- •4.1. Науково-технічні розробки й визначення перспективних напрямків їх комерціалізації
- •Перелік дій (проявів ) досліджуваного явища (ефекту)
- •Оцінка ступеня прояву дій
- •Указатель применения физических эффектов и явлений (выдержки из указателя)
- •Технічний маркетинг
- •Визначення пріоритетів комерціалізації
- •4.2. Визначення конкретних розробок для комерціалізації
- •Технологам (розробки) - конкуренти
- •Порівняльна оцінка розробок (технологій) – конкурентів
- •Побічні результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт
- •Оцінка ринкового потенціалу науково-технічної розробки
- •4.3. Приклад визначення перспективних напрямків комерціалізації наукових досліджень (фазові рентгенівські пучки)
- •Основні показники розробки
- •Технічний опис і стан розробки
- •Область застосування й переваги розробки, пропозиції про співробітництво
- •История коммерциализации технологии Анализ выходных параметров (действий, проявлений) новой разработки
- •5.1. Просування нових розробок на ринок
- •Фактори , що впливають на успіх комерціалізації науково-технічної розробки
- •5.2. Шляхи просування науково-технічних розробок на ринок
3.2. Трансфер і комерціалізація науково – технічних розробок
Продавці і покупці нових розробок зіштовхуються з однією і тією ж проблемою – проблемою ефективного трансферу і комерціалізації накопичених науково-технічних наробок і проводимих нових науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, рішення якої суттєво залежить від рівня кадрового забезпечення цього процесу.
Трансфер розробок має місце тоді, коли підприємство-розробник нової технології з тих чи інших причин не може успішно комерціалізувати науково-технічні розробки, уступаючи їх іншому підприємству, або ж воно здійснює цілеспрямовану діяльність з нетрадиційного (відрізняється від початкового) використання цих результатів в інших галузях чи областях застосування. Трансфер суттєво підвищує потенціал комерціалізації розробки. Трансфер розробок спрямований на впровадження науково-технічних розробок в практику і не пов'язаний безпосередньо з отриманням комерційного ефекту, тому початком трансферу розробки можна вважати формування ідеї, яка може бути технічно реалізована, а завершенням – доведення нової розробки до виробництва.

Комерціалізація розробок спрямована на отримання комерційного результату і починається з моменту виявлення перспектив комерційного використання нової розробки, а закінчується реалізацією розробки (технології, отриманого з її допомогою товару чи наданої послуги) на ринку і отримання комерційного ефекту. В загальному випадку місце трансферу і комерціалізації розробок ілюструє рис.3.2.1.
Можливе використання не належних Вам об’єктів інтелектуальної власності. В такому випадку необхідно юридично оформити взаємовідносини з власниками відповідних об’єктів ІВ для комерціалізації розробки.
Комерціалізація науково-технічних розробок може здійснюватися як великими підприємствами, що мають в своєму штаті необхідних фахівців, так і малими венчурними фірмами (не мають в своєму штаті таких спеціалістів) і безпосередньо розробниками (як індивідуальні підприємці і фізичні особи).
Способи виходу на ринок розробок
На практиці трансфер і комерціалізація науково-технічних розробок здійснюються двома основними способами:
- «виштовхування на ринок» (techologi push) — розробник відштовхується від наявних розробок і не стільки приспособлюється до наявного попиту на ринку скільки намагається привернути увагу до своєї розробки і викликати попит на неї;
- «втягування на ринок»(marketing pull) — розробник намагається визначити можливий попит на ринку (проведення маркетингових досліджень) і вже потім зорієнтувати на нього розробку.
В кожному конкретному випадку застосовується той чи інший спосіб. Ідеально, коли спеціаліст володіє як перспективними для комерціалізації розробками так і інформацією про потреби підприємств-виробників в нових розробках, технологіях, товарах і послугах. Але найвищим рівнем трансферу і комерціалізації науково-технічних розробок є формування нових ринкових потреб на основі досягнень науки і техніки.
Труднощі комерціалізації
Основні труднощі, з якими зіштовхуються великі, малі підприємства і приватні особи при комерціалізації наково-технічних розробок:
-
перетворення наково-технічних розробок в товар на ринку технологій,
-
виявлення, оцінювання і охорона інтелектуальної власності,
-
розробка бізнес-плану і пошук партнерів і інвесторів,
-
вибір шляхів просування розробок (товарів, послуг) на ринок,
-
вибір форми комерціалізації (реалізації) на ринку технологій.
Покроковий підхід до процесу комерціалізації
Процес комерціалізації наково-технічних розробок в реальних умовах вітчизняної економіки характеризується великим розкидом в рівні економічної грамотності і комерційної підприємливості дослідників і розробників нових технологій, масштабах підприємств, що займаються науковими дослідженнями і розробками, а також різницею рівня розвитку інфраструктури підтримки підприємництва в окремих регіонах. Комерціалізація результатів різних етапів науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт і їх галузева специфіка мають свої особливості, котрі теж необхідно враховувати.
Тому в процесі комерціалізації розробок необхідні такі етапи, як навчання і консультування. Загальна схема взаємодії процедур навчання і консалтинга при рішенні практичних задач трансферу і комерціалізаціх наково-технічних розробок показана на рис. 3.2.2. Весь процес розбивається на ряд етапів. При цьому на кожному етапі – кроці трансферу і комерціалізації наково-технічних розробок – необхідно вирішити певні проблеми, які часто вимагають від авторів спеціальних знань, далеких від їх основних професійних інтересів.
.

Загальний підхід при цьому включає наступні основні взаємопов’язані компоненти:
ПРОБЛЕМА - НАВЧАННЯ - КОНСАЛТИНГ - РІШЕННЯ
Виявлення проблем. В першу чергу спеціалісту необхідно виявити і чітко сформулювати проблеми (чи ряд проблем), з якими він зіштовхується в процесі трансферу і комерціалізації розробок, їх просування на ринок. Важливість даного етапу для досягнення загального успіху вимагає особливої уваги. Тому, якщо у розробника (керівника, менеджера) є сумніви в своїй можливості їх вирішити, в рівні своєї кваліфікації, то доцільно звернутися до спеціалістів, які мають досвід виконання подібних робіт. Проте кінцеве рішення – звертатися до спеціалістів чи працювати самостійно – залишається за розробником. В останньому випадку, як правило, необхідне додаткове навчання чи консультації
Навчання. Є, як правило, необхідним етапом для будь-якого колективу, керівника чи спеціаліста, які вирішують проблеми, пов’язані з трансфером і комерціалізацією наково-технічних розробок. В процесі навчання керівники і співробітники науково-технічних підприємств повинні отримати необхідні знання, методичні рекомендації і практичні навички. Після навчання і отримання певних знань і практичних навиків розробник або вирішує свою проблему, або приймає рішення про подальше навчання чи консультування у фахівців.
Консалтинг. Здійснюється в необхідних випадках висококваліфікованими консультантами і призначений для вирішення конкретних складних питань, з якими зіштовхуються розробники в процесі комерціалізації наково-технічних розробок. В багатьох випадках звертання до консалтингової фірми є найбільш ефективним способом рішення тих чи інших проблем. Знайомство з існуючими консалтинговими структурами, їх можливостями і умовами є однією з умов успішної комерціалізації технологій.
Рішення. Є «вершиною айсбергу», для досягнення якої служать всі попередні етапи. Уміння отримувати правильне і ефективне рішення своїх задач є умовою комерційного успіху. Якщо ж рішення не знайдено, а задача не вирішується, то або вона неправильно сформульована, або для її вирішення необхідно залучити спеціалістів з відповідної галузі.
