Приблизна система таблиць технологічного аудиту
|
А. Ринковий потенціал |
|
||||||||||
|
Найменування параметра |
Оцінка (підказка) |
Коефіцієнт значущості |
Оцінка технології |
||||||||
|
+2 |
+1 |
0 |
-1 |
-2 |
|||||||
|
А1. Розмір ринку |
Продукт володіє необмеженим ринком |
Об’єм ринку достатньо великий |
Об’єм ринку задовільний на грані допустимого |
Об’єм ринку менше допустимого |
Потенційний ринок продукту дуже малий |
1 |
|
||||
|
А2. Динаміка ринку |
Ринковий сектор швидко зростає |
Ринковий сектор зростає повільно, але постійно |
Ринковий сектор стабільний, коливання обсягу малі |
Ринковий сектор повільно звужується |
Ринковий сектор звужується з прискоренням |
1 |
|
||||
|
А3. Доступність ринку |
Вихід продукту на ринок порівняно легкий, конкурентів нема |
Для виходу на ринок потрібні значні зусилля, Але конкуренти слабкі |
Конкуренція помірна, потужних і агресивних конкурентів нема |
Існує суттєва протидія продукту, активна конкуренція |
Потужний бар’єр доступу на ринок, лідери – потужні компанії з великими ресурсами |
0,8 |
|
||||
|
А4. Рівень прибутковості |
Коефіцієнт прибутковості в даному секторі ринку високий |
Помірний коефіцієнт прибутковості в даному секторі |
Коефіцієнт прибутковості заледве оправдує затрати |
Жорстка цінова конкуренція обмежує можливий прибуток |
Прибутковість близька до нуля або навіть від’ємна |
0,82 |
|
||||
|
Ринковий потенціал |
|
||||||||||
|
Б. Якість продукту |
|
||||||||||
|
Найменування параметра |
Оцінка (підказка) |
Коефіцієнт значущості |
Оцінка технології |
||||||||
|
+2 |
+1 |
0 |
-1 |
-2 |
|||||||
|
Б1. Ступінь унікальності |
Продукт не має аналогів на ринку |
|
Продукт подібний на відомий, але володіє додатковими якостями |
|
Продукт на ринку добре відомий |
0,86 |
|
||||
|
Б2. Ступінь покращення функції |
Продукт виконує свою функцію суттєво краще за аналоги |
Продукт виконує свою функцію трохи краще за аналоги |
Продукт виконує свою функцію на тому ж рівні, що й аналоги |
Продукт виконує свою функцію трохи гірше за аналоги |
Продукт виконує свою функцію суттєво гірше за аналоги |
0,85 |
|
||||
|
Б3. Ступінь здешевлення функції |
Ціна продукту вигідно відрізняється від конкурентної |
Ціна продукту дещо нижча, ніж в конкурентів |
Цінові переваги відсутні |
Ціна продукту дещо вища, ніж в конкурентів |
Продукт замітно дорожчий за конкурентні |
1 |
|
||||
|
Б4. Екологічні якості |
Продукт передбачає суттєве покращення екологічних умов |
Продукт трохи покращує екологічні умови |
Продукт не впливає на екологічну ситуацію |
Має місце замітне погіршення екології, пов’язане з продуктом |
Погіршення екології, пов’язане з продуктом, вимагає спеціальних заходів |
0,64 |
|
||||
|
Потенціал якості продукту |
|
||||||||||
|
В. Здійсненість технології |
|
||||||||||
|
Найменування параметра |
Оцінка(підказка) |
Коефіцієнт значущості |
Оцінка |
||||||||
|
+2 |
+1 |
0 |
-1 |
-2 |
|||||||
|
В1. Достовірність концепції |
Концепція продукту відпрацьована і провірена на практиці |
Концепція продукту підтверджена розрахунками |
Концепція продукту підтверджена словесними експертними висновками |
Концепція підтверджена загальними міркуваннями і порівняннями |
Продукт створено на концепції, яка потребує перевірки |
1 |
|
||||
|
В2. Новизна концепції |
Нова область застосування відомого процесу чи продукту |
Концепція покращеної якості відомого продукту |
Концепція нової якості відомого продукту |
Концепція нового продукту чи технологічного процесу |
Концепція принципово нового продукту і технологічного процесу для цього продукту |
0,67 |
|
||||
|
В3. Технологічна готовність |
Продукт можна виробляти за допомогою існуючої технології |
Продукт вимагає незначної модифікації технології |
Продукт вимагає значної модифікації існуючої технології |
Технологія пов’язана з іншими процесами, взятими з інших областей |
Технологія пов’язана з іншими процесами, які знаходяться в стадії розробки |
0,8 |
|
||||
|
В4. Регламентні обмеження |
Ніяких додаткових дозволів на серійне виробництво продукту не потрібно |
Для реалізації масштабного виробництва потрібно повідомлення регулюючих органів |
Для реалізації масштабного виробництва потрібно дозвіл 1-2 регулюючих органів |
Для реалізації масштабного виробництва потрібно дозвіл багатьох регулюючих органів |
Для впровадження технології потрібна розробка нових регламентних документів |
0,63 |
|
||||
|
Потенціал здійсненності технології |
|
||||||||||
|
Г. Ресурсозабезпеченість технології |
|
||||||||||
|
Найменування параметра |
Оцінка (підказка) |
Коефіцієнт значущості |
Оцінка |
||||||||
|
+2 |
+1 |
0 |
-1 |
-2 |
|||||||
|
Г1. Матеріальна забезпеченість розробки |
Ніяких додаткових матеріалів і комплектуючих не потрібно |
Для реалізації технології потрібні легкодоступні матеріали |
Для реалізації технології потрібні важкодоступні чи дорого стоячі матеріали |
Для реалізації технології потрібні дефіцитні чи стратегічні матеріали |
Для реалізації технології потрібні нові матеріали чи ті, що розробляються |
0,99 |
|
||||
|
Г2. Тривалість повного циклу розробки |
Технологія повністю готова для виробництва |
Можна почати виробництво, паралельно доробляючи технологію |
Технологію можна швидко доопрацювати і запустити у виробництво |
Для доробки технології потрібно багато часу |
Період розробки технології і окупності засобів недопустимо великі |
1 |
|
||||
|
Г3. Фінансова забезпеченість розробки |
Ніяких додаткових засобів для запуску виробництва не потрібно |
Для доопрацювання технології потрібні незначні засоби, наявні у клієнта |
Проблема фінансування розробки не викликає затруднень |
Доробка технології вимагає фінансових ресурсів, що вплине на інші проекти клієнта |
Фінансування доробки технології викличе суттєві затруднення |
0,83 |
|
||||
|
Г4. Кадрова забезпеченість |
Доробка технології не потрібна або здійснюється самостійно |
Технологія потребує незначного поповнення штату без перенавчання |
Технологія потребує незначної перепідготовки частини персоналу |
Технологія вимагає суттєвого навчання персоналу чи залучення спеціалістів зі сторони |
Спеціалісти потрібного профілю в штаті відсутні і неясно, де їх знайти |
0,63 |
|
||||
|
Потенціал забезпеченості розробки |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
||||||||||
|
|
|
||||||||||
|
|
|
||||||||||
|
|
|
||||||||||
|
|
|
||||||||||
|
Сумарний потенціал технології |
Вагові коефіцієнти |
Результат |
|
Ринковий потенціал |
1 |
|
|
Потенціал якості |
0,77 |
|
|
Потенціал здійсненності |
0,82 |
|
|
Потенціал забезпеченості |
0,74 |
|
|
Сумарний потенціал технології |
|
|
Правила користування таблицею дуже прості: для технології, що аналізується, заповнюють кожну комірку крайнього правого стовпця відповідними числами (від -2 до +2); для полегшення процесу в таблиці наведені приблизні характеристики аналізованого об’єкту і відповідні цим характеристикам оцінки. Реально не забороняється використовувати і дробові значення. Після заповнення правого стовпця підраховується кожен з часткових потенціалів шляхом перемноження кожної оцінки на відповідний коефіцієнт значущості з наступним сумуванням отриманих добутків. Ці значення часткових потенціалів переносяться в нижню таблицю, після чого таким же способом розраховується сумарний потенціал технології.
В українських умовах найбільш перспективним полем діяльності для пошуку інновацій є НДІ і ВНЗ. Одна з найбільш «обкатаних» схем проведення технологічного аудиту науково – дослідного відділу чи лабораторії (за даними роботи: А. Бретт. Оценка коммерциализуемости технологий. В кн. "Коммерциализация технологий: мировой опыт - российским регионам." М.: "Moscow News", 1995) виглядає так:
-
Зустріч з керівником відділу.
-
Збір попередньої інформації про відділ (включаючи статті, звіти, брошури, і т.д.).
-
Розробка анкети (для кожного замовлення - індивідуально), відбір тих співробітників, котрих потрібно інтерв’ювати.
-
Розмноження анкет, анкетування, збір і аналіз анкет.
-
Інтерв’ю.
-
Вступна бесіда.
-
Огляд початкової інформації і анкети для уточнення найбільш важливих питань.
-
Висновки і заключні питання, огляд лабораторії і обладнання разом з даючим інтерв’ю.
-
Звіт.
-
Виявлення специфічних можливостей.
-
Зворотний зв'язок і уточнення незрозумілостей до закінчення звіту.
Не менш проблемна ситуація зараз не тільки в навчальних і дослідницьких організаціях, але й і в системі військово – промислового комплексу, де після зникнення держзамовлення підприємства з високим рівнем технологічного забезпечення залишились без засобів існування. Причому це відбувається зовсім не через відсутність комерційно значимих продуктів і технологій, а через невміння їх бачити і пропонувати. Тут технологічний аудит беззаперечно необхідний. В таких організаціях анкети технологічного аудиту дещо інші, ніж ті, що розглядалися вище. А саме, необхідно перш за все відповісти на ряд питань, характерних тільки для організацій, які виробляють конкретний ринковий продукт:
-
які технології і «ноу – хау», на котрих побудована основна діяльність підприємства;
-
чи дана організація є лідером, чи «наздоганяючим» у відношенні до конкуруючих фірм;
-
яким шляхом виникла кожна з ключових технологій підприємства (власна розробка, ліцензія і т.д.);
-
наскільки дотриманий розумний баланс між підтримкою лідерства у власних технологіях і розробках і придбанням зовнішніх розробок;
-
яка ситуація з розробкою нових технологій, здатних суттєво змінити стан ринку технологій і продуктів, наявних у підприємства.
Останнє питання тісно пов’язане з питанням про те, на якій стадії життєвого циклу знаходиться кожна з наявних у підприємства технологій.
Корисно згадати, що кожна технологія розвивається у відповідності до S-подібної кривої (рис. 2.1), і стратегічно дуже важливо відчути момент, коли необхідно переорієнтувати свої зусилля на нову технологію. Як це зробити і яку стратегію вибрати, коли виявлена нова технологія і встановлено, що стадія її життєвого циклу далека від завершальної ділянки (чи організовувати нову дочірню компанію під нову технологію, чи реорганізовувати існуюче виробництво), - це питання принципове і багато в чому залежне як від ментальності керівництва так і від величини наявних у підприємства резервів.
Рис.
2.1. S-подібна крива життєвого циклу
технологій Т1 - Т3.
Вибір між двома ключовими стратегіями (технологічне лідерство чи рух за лідером) визначається набором можливостей, необхідних для успішної реалізації цих стратегій, а вони суттєво відрізняються:
для технологічного лідерства:
- інтенсивні дослідження, що передують технологічним розробкам;
- тісний взаємозв’язок між НДДКР і плануванням нового продукту;
- «зелена вулиця» для НДДКР;
- високий ступінь ризику, пов'язаний з окремими продуктами (див. рис. 2.2); - гнучке виготовлення прототипів, мобільність переналадки виробничої лінії;
для руху за технологічним лідером:
- інтенсивні технологічні розробки;
- тісний взаємозв’язок між НДДКР, маркетингом і виробництвом;
- ефективна система розвідки конкурентів;
- швидко адаптивна система реалізації продукту.
Необхідно відзначити, що механізм технологічного аудиту можна використовувати і для інших цілей (наприклад, для визначення потенціалу фінансування, потенціалу інших виграшів технології, в т. ч. і нематеріальних і т.д.). Тут у випадку необхідності технологічний аудит можна провести і без залучення сторонньої організації, методом «перехресного» аудиту суміжних підрозділів (проте слід звертати особливу увагу на неформальні (приятельські чи конкурентні – обидва варіанти однаково небажані) зв’язки і відносини учасників процесу, інакше розраховувати на об’єктивність результатів аудиту не можна.
Висновок до
цього розділу: без попереднього
технологічного аудиту власного багажу
інтелектуальної власності інноваційного
типу не слід розпочинати роботу з
трансферу тієї чи іншої технології –
дуже велика ймовірність того, що вибір
технології буде випадковим і зовсім
не оптимальним.ілей
(наприклад, длґ о - промислового
иробництво), - це питання
принципове
Контрольні завдання:
2.1. Що спільне і в чому різниця між бухгалтерським аудитом і технологічним аудитом підприємства?
2.2. Складіть матрицю технологічного аудиту для визначення потенціалу екологічної цінності інноваційної технології переробки сміття.
2.3. Складіть матрицю технологічного аудиту для визначення потенціалу економічної безпеки технології транспортування газу.