Перелік дій (проявів ) досліджуваного явища (ефекту)

Першим кроком властиво комерціалізації є складання можливе більш повного переліку дій і проявів , які можуть бути отримані за допомогою досліджуваного явища (ефекту). На цьому етапі небажане проводити яку-небудь фільтрацію, навіть порівняно слабкі , але специфічні впливи можуть виявитися такою "ізюминкою", яка згодом стане "золотий жилою".

Наприклад, такий звичайний виробний камінь, як гірський кришталь (кварц), дотепер використовувався б тільки для виготовлення недорогих ювелірних прикрас, якби не виявили його властивість реагувати на змінне електричне поле, що дало миру кварцові резонатори, без яких немислимі сучасна електроніка й обчислювальна техніка.

Рис. 4.1.2. Схема этапов определения перспективных направлений коммерциализации изучаемых явлений и эффектов

Як видне з наведеної схеми, на початковому етапі аналізу відбувається лавинообразное наростання кількості варіантів, що підлягають розгляду . Докладний їхній аналіз вимагає значної витрати сил і часу , але заощаджувати на цьому не випливає , оскільки помилки, зроблені на ранніх етапах, найнебезпечніші й важко переборні. Для полегшення роботи слід максимально використовувати додаткові джерела інформації, каталоги, довідники, статистичні збірники . Так, для складання повного переліку дії, які можуть бути отримані за допомогою досліджуваного явища (ефекту), доцільно використовувати "Покажчик застосування фізичних ефектів і явищ" (витримки наведено в табл. 4.1.1), розроблений у рамках теорії розв'язку винахідницьких завдань (ТРИЗ), і подібні його видання. Число дій (проявів ), надаваних різними ефектами (явищами), обчислюється десятками й сотнями, тому вибір серед них тих, які можуть бути віднесені до досліджуваного ефекту, є досить трудомістким. Причому, займатися цим аналізом повинні провідні спеціалісти, краще інших знаючі всі тонкощі досліджуваних явищ, що й володіють широким кругозором.

Звичайно, більша частина з них може бути відкинута відразу, а деякі відразу прийняті як очевидні. Найбільші складності виникають у тих випадках, коли відразу складно відповісти, чи має місце даний прояв у розглянутому ефекті чи ні. Подібні сумніви можуть бути як наслідком недостатнього рівня вивченості нового ефекту, так і (що особливо коштовне!) свідченням нового, несподіваного погляду на проблему. Для розв'язку питання може знадобитися навіть проведення спеціальних теоретичних і експериментальних досліджень, але витрати на них завжди окупляться.

Оцінка ступеня прояву дій

Після складання переліку дій необхідно оцінити ступінь їх прояву при даному ефекті - своєрідний коефіцієнт корисної дії. На підставі отриманих результатів проводиться оцінка потенційних переваг нової розробки й визначається коло впливів нової розробки, які можуть привести до створення перспективних конкурентоспроможних товарів

Оцінка ступеня прояву відібраних впливів при даному ефекті є, як правило, досить просте завданням. Тим більше, що на даному етапі точні числові оцінки не потрібні. Досить оцінити їх у відносній шкалі в порівнянні із уже відомими й використовуваними ефектами (мал. 4.1.3). Для цього доцільно використовувати три градації:

• "дуже сильне" - розглянута дія істотна перевищує аналогічні дії відомих ефектів;

• "сильне" - розглянута дія зразкова дорівнює аналогічним діям відомих ефектів;

• "сильне" - розглянута дія зразкова дорівнює аналогічним діям відомих ефектів.

Самим небажаним є відповідь "Не знаю", тому що він свідчить про недостатнє знання зовнішньої обстановки й обмеженості кругозору розроблювачів - недоліках , які буває важко усунути.

Рис. 4.1.3. Оцінка сили виявленого ефекту

Таблица 4.1.1