3. Розрахункова частина другої задачі

Вихідні дані:

Визначити ефективну еквівалентну дозу D_еф опромінення організму в цілому для суб’єкта А за рік, тканини і органи якого були рівномірно опромінені різними видами радіоактивних випромінювань (-, -, -, n-випромінюваннями). Поглинена доза для організму в цілому (для всіх органів і тканин) D_п=0,2 Гр.

Розв’язок:

1. Визначаємо за табл. 3.2.1 і табл. 3.2.2 значення коефіцієнтів W_R та W_т:

при опроміненні організму -випромінюваннями W_R=20;

при опроміненні організму -випромінюваннями W_R=1;

при опроміненні організму -випромінюваннями W_R=1;

при опроміненні організму n -випромінюваннями W_R=10.

Відповідно до вихідних даних, організм опромінений рівномірно, тому за табл. 3.2.2 для організму в цілому:

W_т=1.

2. Визначаємо ефективну еквівалентну дозу опромінення, отриману окремим органом (тканиною) людини за формулою (3.2.3):

при опроміненні організму -випромінюваннями:

D_еф.е=D_п.оргW_R.W_т.орг=0,07·20·1=1,4 (Зв);

при опроміненні організму -випромінюваннями:

D_еф.е=D_п.оргW_R.W_т.орг=0,0711=0,07 (Зв);

при опроміненні організму -випромінюваннями:

D_еф.е=D_п.оргW_R.W_т.орг= 0,0711=0,07 (Зв);

при опроміненні організму n-випромінюваннями:

D_еф.еn=D_п.оргW_R.nW_т.орг=0,07101=0,7 (Зв).

3. Визначаємо ефективну еквівалентну дозу опромінення всього організму, як суму здобутків ефективних еквівалентних доз від різних випромінювань:

D_еф.орг=D_еф.е+D_еф.е+D_еф.е+D_еф.еn=1,4+0,07+0,07+0,7=2,24 (Зв).

4. Висновки: 1) При одноразовому рівномірному опроміненні організму (всіх тканин і органів) різними видами радіоактивних випромінювань ефективна еквівалентна доза для всього організму суб’єкта А складе D_еф.орг=2,24 (Зв)=224 (бер).

4. Розрахункова частина третьої задачі

Вихідні дані:

Визначити індивідуальний ризик загибелі та ризик стати жертвою нещасного випадку особи «А», яка проживає в населеному пункті, що нараховує 390 жителів (N_o). Відповідно до наявної статистики за останні 25 років (Т) 49 мешканців даного пункту (N_п) загинуло, 126 осіб (N_тр) постраждали в результаті нещасних випадків. Чисельність населення даного пункту за 25 років залишилася незмінною. Особа «А» 40 годин на тиждень виїжджає на роботу в найближче місто, 3 тижня в році вона відпочиває з виїздом із населеного пункту, 6 тижня щороку проводить у далеких відрядженнях, а інший час у році перебуває в місці проживання.

Розв’язок:

1. Розраховується індивідуальний ризик загибелі особи «А» (R_ІЗ) для даних умов за наступною формулою:

, (смертей/осіб. за період 25 років), (3.3.5)

де R_ІЗ – індивідуальний ризик загибелі особи «А», (смертей/осіб. за період 25 років);

N_п – кількість загиблих мешканців населеного пункту (49 осіб);

D – кількість тижнів у році, коли особа «А» проживає в населеному пункті. Визначається за формулою:

, (3.3.6)

де d – кількість тижнів у році (d=52);

О – кількість тижнів відпочинку (3 тижня в рік – за умовою задачі);

К – кількість тижнів у році коли особа «А» перебуває у відрядженнях, (6 тижня в рік – за умовою задачі);

D=52-3-6=43 ,(тижнів)

t – кількість годин на тиждень, коли особа «А» наражається на небезпеку в своєму населеному пункті. Визначається за формулою:

, (год.), (3.3.7)

де t_d – кількість годин у тижні (t_d=24 7=168 год.);

М – кількість годин на тиждень, що затрачені особою «А» на роботу поза пунктом проживання (40 год./тиждень – за умовою задачі).

(год.)

Т – статистичний період спостережень (25 років – за умовою задачі);

N_o – кількість жителів, що проживають у населеному пункті (N_o=390 осіб).

Після підстановки чисельних значень у формулу (3.3.5) одержимо:

2. Розраховується індивідуальний ризик стати жертвою нещасного випадку (НВ) будь-якого ступеня важкості для особи «А» за формулою:

, (НВ/осіб за період 25 років), (3.3.8)

де N_тр – кількість жителів даного населеного пункту, що одержала травми в результаті нещасного випадку за відрізок часу обліку статистичних даних (126 осіб).

Після підстановки чисельних значень у формулу (3.3.8) одержимо:

3. Висновки:

1) Індивідуальний ризик загибелі особи «А» значно перевищує індивідуальний прийнятний ризик.

2) Імовірність стати жертвою нещасного випадку будь-якого ступеня важкості у особи «А» у 21 раз вище, ніж загинути.

3) Індивідуальний ризик нещасного випадку особи А відноситься до неприпустимого ризику.