
- •Міжнародні неурядові економічні організації та військово-політичні об’єднання
- •1. Значення міжнародних неурядових організацій.
- •2.Римський клуб
- •3.Дакарський клуб
- •4.Трьохстороння комісія
- •5.Європейський діловий конгрес (єдк)
- •6.Тихоокеанська економічна рада (тер)
- •8. Європейське товариство з вивчення громадської думки та маркетингових досліджень (єсомар)
- •9.Міжнародна асоціація економічних наук
- •10.Міжнародний кооперативний альянс (мка)
- •11.Міжнародний комітет Червоного Хреста (мкчх)
- •12.Міжнародний олімпійський комітет (мок)
12.Міжнародний олімпійський комітет (мок)
Міжнародний олімпійський комітет є найвищим координуючим та керівним органом сучасного олімпійського руху. Він був створений 23 червня 1894 р. на Міжнародному конгресі, скликаному в Парижі для обговорення актуальних проблем фізичного виховання і спорту за ініціативою французького суспільного діяча і педагога, засновника сучасного олімпійського руху П. де Кубертена. У момент створення МОК у 1894 р. до його складу увійшли представники 12 держав, які почали роботу з організації Національних олімпійських комітетів (НОК) у своїх країнах.
Статутним документом МОК є Хартія Олімпійських ігор.
Для будь-якої особи або організації, що належить до олімпійського руху в будь-якій якості, Олімпійська хартія є обов'язковим документом. Рішення МОК, прийняті на основі положень Олімпійської хартії, є остаточними, а будь-яке спірне питання, що стосується їх запровадження або тлумачення, може розв'язуватися виключно Виконкомом МОК і, в деяких випадках, Судом спортивного арбітражу (САС).
Штаб-квартира Комітету знаходиться в Лозанні (Швейцарія).
Офіційними мовами діяльності МОК є французька і англійська. Крім того, на всіх сесіях МОК повинен бути забезпечений синхронний переклад на німецьку, іспанську, російську і арабську мови. У випадку розбіжностей між французьким і англійським текстами Олімпійської хартії та інших документів МОК перевага надається тексту на французькій мові, якщо тільки з приводу цього немає іншої письмової вказівки.
Роль МОК полягає в управлінні розвитком олімпійського руху відповідно до положень Олімпійської хартії. З цією метою МОК виконує такі функції:
-
заохочує координацію, організацію й розвиток спорту і спортивних змагань;
-
у взаємодії з міжнародними і спортивними організаціями забезпечує підтримку й реалізацію заходів, спрямованих на зміцнення єдності олімпійського руху;
-
співпрацює з компетентними суспільними, приватними і державними організаціями з метою спрямування спорту на служіння людству;
-
забезпечує регулярне проведення Олімпійських ігор;
-
бере участь у заходах, спрямованих на зміцнення миру, захист прав членів олімпійського руху, боротьбу з будь-якими проявами дискримінації;
-
активно підтримує участь жінок у спорті на всіх рівнях і у всіх структурах, особливо у виконавчих органах національних і міжнародних спортивних організацій, сприяючи таким чином дотриманню принципу тендерної рівності;
-
сприяє і заохочує дотримання спортивної етики;
-
спрямовує зусилля на те, щоб дух чесної гри превалював на спортивних майданчиках;
-
контролює боротьбу з допінгом у спорті;
-
вживає заходів зі створення безпечних для спортсменів умов праці;
-
протистоїть будь-яким політичним і комерційним зловживанням у спорті;
-
підтримує спортивні організації та суспільні органи управління в їх діяльності щодо забезпечення соціального і професійного майбутнього спортсменів;
-
підтримує розвиток масового спорту;
-
стежить за тим, щоб Олімпійські ігри проводилися в умовах дотримання охорони навколишнього середовища;
-
сприяє роботі Міжнародної олімпійської академії (МОА).
За ініціативи представників соціалістичних країн МОК неодноразово розглядав загальні проблеми міжнародних спортивних зв'язків, демократизації олімпійського руху, виступав проти політичної й расової дискримінації в спорті. Так, у 1968 р. МОК надав право спортивним організаціям НДР і КНДР направляти на Олімпійські ігри самостійні національні команди; не допустив до участі в Олімпійських іграх 1964 і 1968 рр. делегації ПАР і відмовив у визнанні в 1970 р. НОК цієї країни (у зв'язку з політикою апартеїду). У 1967 р. МОК на пропозицію НОК СРСР прийняв звернення до спортсменів усіх країн виступати на захист миру.
До 1930 р. МОК періодично скликав Олімпійські конгреси для обговорення проблем олімпійського руху (відбулося дев'ять конгресів). Згодом, протягом 43 років, прагнучи зберегти монопольне керівництво олімпійським рухом, Комітет їх не проводив. Під впливом прогресивних сил міжнародного спортивного руху в 1973 р. у Болгарії відбувся десятий Олімпійський конгрес за участю членів МОК, делегатів НОК і міжнародних спортивних федерацій. Конгрес прийняв звернення до спортсменів про розширення контактів з метою зміцнення миру, висловився за активну участь НОК і міжнародних федерацій у розв'язанні проблем світового спорту, визначив основні шляхи вдосконалення олімпійського руху.
Зберігаючи усі права на організацію, маркетинг, радіо- та телетрансляцію Олімпійських ігор, МОК забезпечує цілісність та послідовність цієї унікальної всесвітньої події.
Основний прибуток олімпійського руху надходить від продажу прав на трансляцію Олімпійських ігор, що купуються радіо- та телемережами. Проте рух отримує значні кошти і через всесвітню спонсорську програму олімпійських партнерів, що включає багатонаціональні компанії.