Тема 2

Походження держави

гвістики тощо робить спроби сформувати гіпотезу виникнення цивілізації на нашій планеті. Одним із наслідків такої гіпотези має стати картина виникнення держави, яка б не суперечила загальновизнаним даним.

Для сучасного стану української соціальної та юридичної науки розв'язання цих питань має особливе значення. Націо­нальна теорія держави й права в Україні повинна подолати не­гативні наслідки панування тоталітарної ідеології. Зокрема, це стосується й того, якою мірою визнавати твердження дарвініз­му стосовно появи homo sapiens як біологічного виду і його по­дальшого соціального розвитку. Відомо, що боротьбу за вижи­вання часто-густо переносили й на життя суспільства. Так по­яснювали класовий антагонізм та суперечки між різними вер­ствами соціуму. Таким чином, некритичне сприймання вис­новків дарвіністів вело до невизнання загальнолюдських цінно­стей у вітчизняній теорії держави і права.

Еволюційна гілка людини відокремилася від спільного з іншими приматами стовбура близько 4 млн років тому. Лю­дина і її найближчі предки називаються гомінідами. Тепер вони представлені тільки одним видом — людиною розумною. 2 млн років тому їх було не менше трьох. Рештки найдавніших гомінідів, знайдені в Південній і Східній Африці, були різних видів — австралопітеків і людини вмілої. У них різний обсяг головного мозку, різні форми черепів, але обидва вони ходили на двох ногах. Людина вміла (homo habilis), що жила одночас­но з австралопітеком (2,3—1,8 млн років тому), першою з гомінідів уже могла користуватися примітивними кам'яними знаряддями і вогнем, її мозок був набагато більшим, ніж в ав­стралопітека, але меншим, ніж у сучасної людини. Приблизно 2 млн років тому людина вміла перетворилася на людину, яка прямо ходить (homo erectus), що вперше залишила Африку і проникла в Азію, а потім і в інші регіони Євразійського конти­ненту. Ця людина користувалася кращими знаряддями (ручні рубила, вістря і клівери) порівняно з ранніми гомінідами. При

виготовленні їх застосовувалася нова технологія — оббивання кам'яної заготовки з двох боків. Згодом вона перетворилася в людину розумну, а та — у сучасну. Вперше людина розумна появилася в Африці і Європі близько 500 тис. років тому. В Європі вона еволюціонувала в неандертальця (ЇЇ кістки було знайдено в 1856 р. у долині Неандерталь у Німеччині). Вва­жається, що на той час, коли в Азії і Європі появилися сучасні люди, неандертальці почали поступово вимирати. Сучасна антропологія довела, що людина сучасного, кроманьйонського типу (неонантроп) існує приблизно 40 тис. років, бо саме тоді сучасні люди заселили більшу частину світу. А перші державні утворення виникли близько 5 тис. років тому. Звідси випли­ває, що десятки тисяч років люди сучасного типу, неонантро-Іи, існували, не знаючи держави.

Наведена теорія антропогенезу дістала визнання з боку бага­тьох учених, її головна риса полягає в тому, що перехід від приматів через ряд гомінідів до сучасної людини вимальо­вується як поступовий рух від нижчої сходинки до більш висо­ких. Інакше кажучи, краще організовані в біологічному сенсі форми розумних істот послідовно заміняли одна одну.

Проте велика кількість дослідників дотримуються думки, що давні примати і гомініди, а також homo sapiens існували одночасно. В умовах теплого тропічного клімату давньої Землі кожна група приматів могла знайти їжу, не заважаючи іншим. Однак тільки людина мала розум, і під час різкої зміни клімату він допоміг людям зберегтися як виду. Споріднені з людиною істоти мали більш сильні м'язи, більш міцні зуби, але тільки інтелект міг відкрити шлях до спасіння. І тоді примітивні фор­ми гомінідів витіснили людину в холодні райони, а самі зали­шилися в сприятливих умовах первісних джунглів. Прагнення до нових знань, уміння планувати свою діяльність, можливість вести складне спілкування задля координації дій відрізняли людину від тваринного світу, усе більше надавали людині рис суспільної істоти. Більше того, конфлікт між людиною та неан­дертальцем близько ЗО тис. років тому привів до появи у людей

36

37

Походження держави

Тема 2

досконалих форм обміну інформацією, мистецтва, тобто еле­ментів культури.

Дехто з дослідників висловлює думку, що інтелект неан­дертальця мало чим відрізнявся від homo sapiens. Фахівці-фізіологи стверджують, що головний мозок розвивається на­самперед під впливом харчування. М'ясна їжа людини і неан­дертальця зумовила значні інтелектуальні досягнення обох істот. Але неандерталець харчувався переважно м'ясом, нех­туючи іншою їжею. Тому він порівняно швидко знищив тва­рин в ареалі свого поширення. Модель харчування homo sapiens значно гнучкіша. Отже, за давніх часів людина зберегла дже­рела амінокислот для підтримки мозку, а також можливості для життя великих груп. Зараз ми не будемо зважати на те, що вибір цього шляху призвів до конфлікту між способом ство­рення матеріальних благ і екологічною системою. Але на цьо­му тлі ми можемо дати визначення прогресу. Зі стародавніх часів до сьогодення прогресом прийнято вважати прагнення дістати незалежність від навколишнього середовища. Справді, у часи первісного суспільства незвично холодна зима або жар­ке літо могли призвести до загибелі цілого племені. В епоху Середньовіччя епідемії не раз робили проблематичним подаль­ше існування цілих народів Європи. У новий і особливо новітній час природні катастрофи вже не могли мати фаталь­них наслідків. Значно більший вплив на життя людей тепер мають війни, випробування нових видів зброї, катаклізми тех­ногенного характеру. Накопичені у світі нуклеарні бомби у разі одночасного застосування їх можуть знищити життя на пла­неті. Атмосфера не може витримати вплив мільйонів авто­мобілів. Захисний озоновий шар може зникнути через емісію промисловістю шкідливих газів. Таким чином, кілька тися­чоліть тому технологія стала інструментом самозахисту люд­ства. У наш час вона генерує нові загрози для суспільства.

Тепер необхідно розглянути, які угруповання й об'єднання утворювалися на стадії переходу від первісного суспільства до цивілізації.

Найдавніші форми об'єднання предків сучасної людини — архоантропів і палеоантропів — були пов'язані з невпорядкова-ними (тимчасовими) сімейно-родовими зв'язками. Це могли бути окремі "сім'ї" або первісні стада, що користуються най-примітивнішими знаряддями праці — неопрацьованими ціпка­ми, колами, каменями.

Тільки через багато тисячоліть первісні люди навчилися ство­рювати більш досконалі знаряддя праці — оброблені кам'яні сокири, списи, шкребки тощо, а також добувати вогонь, буду­вати примітивне житло. Одночасно виникли більш стійкі співто­вариства людей — первісні родові общини, у яких усі члени роду були пов'язані кровними узами.

Рід був найбільш природною формою зв'язку між предками й нащадками первісної людини. Встановлення екзогамії, тобто шлюбних відносин, тільки між представниками різних родів, і відповідно заборони на кровозмішання всередині роду стали одними з найважливіших завоювань родового ладу.

Кровноспоріднений принцип об'єднання первісних людей у ті часи був єдино можливим. Походження дитини від матері було найбільш достовірною, очевидною ознакою родового зв'яз­ку, а турбота про дітей, добробут піднімала роль жінки. Тому в багатьох предків сучасних народів рід будувався на основі мат­ріархату.

Економіка родового ладу базувалася на привласненні про­дуктів від дикої природи (люди одержували матеріальні блага шляхом полювання, збиральництва, рибальства). Отриманий продукт був спільною власністю родової общини. Додаткового продукту така економіка, як правило, не давала.

Таким чином, рід (або первісна родова громада) являв собою об'єднання людей на основі кровного зв'язку, спільної колек­тивної праці, спільної власності на знаряддя праці й продукти виробництва. На цій основі сформувалися рівність соціального стану, єдність інтересів і згуртованість членів роду.

Склалися і відповідні форми організації суспільної влади й управління. В управлінні брали участь усі дорослі члени роду

38

39