- •Поняття людини, громадянина, особистості.
- •Держава і правовий статус особистості.
- •Межі правового регулювання і діяльності держави.
- •Тема 1
- •1.1. Поняття людини, громадянина, особистості
- •Тема 1
- •1.2. Держава і правовий статус особистості
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.3. Межі правового регулювання і діяльності держави
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 4
В.М. СУББОТІН, О.В. ФІЛОНОВ, Л.М. КНЯЗЬКОВА, І.Я. ТОДОРОВ
ТЕОРІЯ
ДЕРЖАВИ і ПРАВА
Навчальний посібник
Київ
Знання 2005
УДК [321.01+340](075.8) ББК 67я73 ТЗЗ
Рекомендовано вченою радою Донецького юридичного інституту МВС України при Донецькому національному університеті (протокол № 3 від ЗО березня 2005р.)
Рецензенти:
М.В. Примуш, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології Донецького національного університету;
С.В. Ліхачов, кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри адміністративного права та державного управління;
П.І. Павленко, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Донецького інституту внутрішніх справ
тзз
Теорія держави і права: Навч. посіб. / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. — К.: Знання, 2005. — 327 с. — (Вища освіта XXI століття).
ISBN 966-346-016-4
У навчальному посібнику розкривається зміст теорії держави і права як науки і як навчальної дисципліни. Розглядаються закономірності виникнення держави і права, їх типологія, структура, взаємодія елементів тощо. На основі класичного підходу висвітлюються найважливіші інститути сучасної держави, особливу увагу приділено концепціям побудови демократичної правової держави. За змістом посібник відповідає навчальній дисципліні "Теорія держави і права".
Розраховано на студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю "Правознавство", викладачів, усіх, кого цікавить теорія держави і права.
УДК [321.01+340](075.8) ББК 67я73
© В.М. Субботін, О.В. Філонов,
Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров, 2005 © Видавництво "Знання", 2005
ISBN 966-346-016-4
ЗМІСТ
м
Вступ 9
Тема 1. ДЕРЖАВА, ПРАВО Й ОСОБИСТІСТЬ 13
-
Поняття людини, громадянина, особистості 14
-
Держава і правовий статус особистості 19
-
Межі правового регулювання і діяльності держави 28
Тема 2. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ 35
-
Умови утворення держави 35
-
Відмінність держави від родоплемінних утворень 43
-
Теорії походження держави і права 44
ТемаЗ. ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ 50
-
Поняття та ознаки держави 51
-
Природа держави 59
-
Складові елементи держави 61
-
Функції державної влади 65
-
Функції держави 69
-
Історичні типи держави 72
Тема 4. ФОРМИ ДЕРЖАВИ 81
-
Визначення форми держави і її структура 82
-
Види форм правління і їхні відмінності 82
-
Види форм державного устрою і їхні відмінності... 88
Зміст
-
Політичний режим 95
-
Форма Української держави 98
Тема 5. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА 100
-
Поняття політичної системи 100
-
Види політичних систем 105
Тема 6. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ 108
-
Поняття й ознаки апарату управління державою 108
-
Принцип поділу влади як головна ознака організації апарату управління державою 112
Тема 7. ПРАВОВА ДЕРЖАВА 118
-
Формування теоретичних основ правової держави 118
-
Погляди сучасних дослідників держави і права
на проблему правової держави 119
7.3. Основні ознаки правової держави 119
Тема 8. НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ДЕРЖАВНЕ
БУДІВНИЦТВО 137
-
Поняття національної безпеки і її компоненти— 137
-
Співвідношення категорій держава та етнос 139
-
Принципи етнонаціональної політики 141
-
Основні ідеї української державності 141
Тема 9. ПОНЯТТЯ Й ОЗНАКИ ПРАВА 145
-
Походження права 145
-
Визначення і головні ознаки права 149
-
Призначення права 153
-
Функції права 154
-
Сутність права 160
Тема 10. ДЖЕРЕЛА ПРАВА 162
10.1. Поняття і види джерел права 162
Зміст
10.2. Особливості нормативно-правового акта
як джерела права 176
Тема 11. СТРУКТУРА ПРАВА 189
-
Поняття системи права. Система права і пра вова система 189
-
Структурні елементи системи права 191
-
Підстави класифікації норм за галузями. Предмет і метод правового регулювання 196
Тема 12. НОРМА ПРАВА 200
-
Поняття та ознаки правових норм 200
-
Структура норм права 204
-
Основні види правових норм 209
-
Співвідношення норм права і текстів нормативних актів 217
Тема 13. ОСНОВНІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ ... 224
13.1. Поняття правової системи, різні
підходи до класифікації правових систем 224
-
Романо-германська правова сім'я 227
-
Характеристика англосаксонської правової системи 229
-
Мусульманське право 232
Тема 14. ПРАВОВІДНОСИНИ 235
-
Поняття, ознаки, склад правовідносин 235
-
Суб'єкти правовідносин 239
-
Юридичний зміст правовідносин 242
-
Об'єкти правовідносин 245
-
Юридичні факти 247
Тема 15. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 251
15.1. Співвідношення соціальної і юридичної від повідальності. Юридична відповідальність як особливий вид правовідносин 251
ВСТУП
-
Правопорушення як підстава юридичної відповідальності 256
-
Принципи юридичної відповідальності 265
-
Види юридичної відповідальності 269
Тема 16. ЮРИДИЧНИЙ ПРОЦЕС І ЗАКОНННІСТЬ ....... 276
-
Поняття, етапи та види юридичного процесу .... 276
-
Поняття законності і її значення 283
-
Основні принципи і гарантії законності 285
-
Правопорядок і суспільний порядок 286
-
Основні шляхи посилення законності та право порядку в Україні 288
Тема 17. ПРАВОВА КУЛЬТУРА, ПРАВОСВІДОМІСТЬ
І ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ 295
-
Правова культура, її види і функції 295
-
Поняття, структура, види правосвідомості.
Функції правосвідомості 297
17.3. Правове виховання: поняття, способи,
методи, ефективність 300
Рекомендована література 302
Словник основних термінів і понять 305
'
Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна.
Теорія держави і права — це систематизований комплекс знань про державу й право та їхній взаємозв'язок і розвиток. Найголовніша риса цього комплексу: він спирається на сукупність даних про державу і право в сучасній правничій науці та науковій думці. Така правова інформація подається різноманітними науковими школами, і на цьому ґрунті формується загаль-ноюридичний погляд на основні закономірності виникнення, розвитку права і державних інститутів. Крім того, слід зазначити, що теорія держави і права за своєю суттю є своєрідним фундаментом юридичного знання та правової освіти. Саме з неї починаються перші кроки майбутнього фахівця-правознавця. Тому теорія держави і права є однією з базових наукових дисциплін юридичного профілю.
Кожна наука ставить за мету одержати об'єктивні, достовірні й систематизовані дані про навколишню дійсність. З погляду предмета вивчення всі науки поділяються на дві великі групи — природничі та суспільні. Так, суспільні науки вивчають процеси, що відбуваються в людському суспільстві.
8
9
Вступ
У свою чергу, суспільні науки залежно від конкретного предмета поділяються на галузі знань — соціологію, психологію, політологію і т. ін.
До суспільних належать і науки, предметом яких є державно-правові інститути і їхнє функціонування. Такі науки входять до складу юридичних.
Юридичні науки мають свою складну внутрішню структуру, організовану залежно від предмета вивчення.
Ця структура така:
-
Загальнотеоретичні й історичні юридичні науки. До них належать теорія держави і права, історія держави і права України, історія держави і права зарубіжних країн, історія вчень про державу і право. Вони виступають як методологічні стосов но інших юридичних наук.
-
Галузеві юридичні науки. Це науки конституційного, цив ільного, кримінального, трудового, адміністративного права і т. ін. Вони вивчають норми матеріального права у різних галузях.
-
Науки, що вивчають структуру, організацію і порядок діяльності державних органів, — суд, прокуратуру і т. ін.
-
Науки, що вивчають міжнародне право, — міжнародне публічне право, міжнародне приватне право, право міжнарод них договорів тощо.
-
Прикладні юридичні науки — судова статистика, судо ва медицина, судова психіатрія, криміналістика і криміно логія тощо.
Наведена загальна структура спонукає нас до дуже важливої думки. Не слід змішувати назву предмета науки і назву самої науки. Так, конституційне право — це галузь права, яку вивчає наука конституційного права. До речі, у кожній країні існує своя сукупність юридичних наук. Тому правильно вживати, наприклад, такі терміни: "українська наука конституційного права", "американська наука конституційного права" і т. ін.
Предмет, функції та метод теорії держави і права. Кожна з юридичних наук та навчальних дисциплін з того чи іншого боку, під своїм кутом зору вивчає державу та право. Тому юриспру-
10
Вступ
денцію загалом можна умовно порівняти з прекрасним діамантом. Кожна з його граней — це та або інша юридична наука. Якщо в кристалі зникне хоча б одна невеличка грань — пропаде чудова гра світла. Можна сказати, що кожна правова дисципліна має своє місце у складній системі, яка називається юриспруденцією. Однак слід чітко уявляти, які риси та властивості державно-правової реальності вивчає і досліджує конкретна наука та дисципліна. Спробуємо розібратися, що є предметом нашої дисципліни.
Отже, теорія держави і права як самостійна юридична наука має власний предмет вивчення. Будучи теоретичною дисципліною, вона виявляє і вивчає найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права. Тому основні поняття, якими оперує ця наука, мають абстрактний, узагальнений характер. У ній формулюються основні юридичні терміни, що використовуються в інших юридичних дисциплінах, у текстах законів.
Тому логіка юридичної освіти диктує юристу-початківцю, що перш ніж переходити до вивчення галузевих юридичних наук, слід засвоїти положення науки теорії держави і права.
Наука теорії держави і права розвивається у взаємодії з іншими юридичними науками. Збагачуючи їх новими теоретичними категоріями, вона, разом з тим, виробляє їх на основі конкретних даних, отриманих іншими юридичними науками. На цій підставі можна виділити функції теорії держави і права:
-
Описова (дати характеристику сучасного стану держави).
-
Узагальнення і виявлення закономірностей (необхідне для отримання знань про основні тенденції розвитку досліджувано го явища).
-
Прогностична (зробити спробу створити модель майбут нього стану держави і права).
-
Практична (наука повинна дати рекомендації щодо ко рекції і раціоналізації існуючого стану).
Відповідно до перелічених функцій, теорія держави і права покликана виявити засоби і результати взаємодії суспіль-
11
Вступ
ства з державою і правом, описати механізм державності (держапарат), на підставі системного підходу розкрити природу і показати, як діє, існує і функціонує сучасна держава, узагальнити досвід побудови державної організації, дати юристу систему наукових понять. Більш широко головне завдання теорії держави і права можна визначити як прагнення зробити знання про досліджувані явища частиною наукової картини світу.
У науці теорії держави і права використовується широкий набір методів пізнання державно-правових явищ. Усю сукупність методів, що застосовуються в науці теорії держави і права, можна розбити на три групи. До першої належать загал ьнофілософські методи, що дають змогу співвіднести закономірності розвитку держави і права з головними загальними законами природи і суспільства. До другої групи входять загальнонаукові методи, серед яких слід особливо виділити системний аналіз, що дозволяє з'ясувати структуру досліджуваних явищ і взаємозв'язок її елементів; метод порівняльного правознавства, необхідний для порівняння позитивного правового досвіду інших країн і виявлення їхніх сильних і слабких сторін та вироблення рекомендацій з удосконалення законодавства; кількісні методи, що дають можливість автоматизованого пошуку й аналізу нормативних актів.
Одним із важливих методів є також формально-логічний. Поряд з ним використовуються порівняльний та історичний методи. Для одержання узагальнених уявлень про державу і право застосовується метод абстрагування. У досліджуваних явищах виділяються тільки сутнісні риси й відкидається випадкове, часткове, нехарактерне.
Сучасна наука теорії держави розвивається на основі демократичних і гуманістичних традицій. Вона виступає могутнім засобом формування нового юридичного світогляду професіо-налів-правознавців, українського суспільства в цілому, необхідного в умовах політичних, економічних і правових реформ.
Тема 1
ДЕРЖАВА, ПРАВО Й ОСОБИСТІСТЬ
-
Поняття людини, громадянина, особистості.
-
Держава і правовий статус особистості.
-
Межі правового регулювання і діяльності держави.
Питання про співвідношення таких понять, як держава, право й особистість, було важливим для юридичної науки в усі часи. У наш час питання про співвідношення держави, права й особистості набуло ще більш актуального значення, оскільки Україна будує правову демократичну державу, головною метою якої є задоволення потреб людини, охорона її прав і свобод. Відповідно до Конституції України (ст. 3): "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини і їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".
У цій лекції ми розглянемо взаємовідносини держави, права й особистості, їхню взаємну відповідальність, роль держави в забезпеченні прав і свобод громадян.
12
13
Тема 1
Держава, право й особистість
1.1. Поняття людини, громадянина, особистості
Людське суспільство складається з конкретних людей, різноманітних зв'язків, що перебувають у системі суспільних відносин, у які вони вступають у процесі виробництва й розподілу матеріальних благ, а також беруть участь у політичній, культурній та інших сферах соціального буття. Поза цими зв'язками і відношеннями конкретний індивід виступає як людина, тобто жива істота.
Людина є невід'ємною частиною природи, що виявляється в її біологічних, фізичних, фізіологічних і психічних процесах. Будовою скелета, внутрішніх органів, головного мозку, біохімічним складом крові, анатомо-фізіологічними особливостями люди схожі на людиноподібних мавп. Проте завдяки своїм біологічним особливостям людина в ході тривалої еволюції істотно перетворила себе, створивши якісно новий, невідомий природі стан — людське суспільство.
У характеристиці соціальної суті людини принципово важливим є розуміння її як громадянина.
Громадянином є особа, що має правову належність до тієї чи іншої держави, підпадає під дію її законів, інших нормативно-правових актів і співвідносить свою поведінку з правовими положеннями цієї держави.
Для громадянства характерні сталі взаємні права й обов'язки людини і держави. В особі своїх органів і посадових осіб держава відповідальна перед громадянами, зобов'язується діяти на благо їх і суспільства, всебічно захищати права громадян як на своїй території, так і поза нею.
У свою чергу, громадянин зобов'язується точно виконувати нормативні положення держави, не порушувати прав і законних інтересів інших суб'єктів права, не заподіювати шкоди навколишньому природному середовищу, захищати суспільство, державу від нападів іззовні.
14
Отримання громадянства пов'язане з двома чинниками:
-
народження людини (філіація);
-
спеціальне рішення компетентних державних органів, за заявою (натуралізація).
У більшості країн дитина автоматично визнається громадянином держави, громадянами якої є її батьки. Проте по досягненні повноліття людина може за бажанням позбутися громадянства, стати особою без громадянства або претендувати на громадянство іншої держави.
У ряді авторитарних і тоталітарних країн людина може бути позбавлена громадянства за скоєння злочинів та інших дій, що завдають збитку державі або її безпеці.
Таким чином, громадянин — це людина у її співвідношенні з державою, політичною владою в суспільстві і законом, заснованим на державно-правовому визнанні конкретного індивіда носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
Інститут громадянства виник порівняно недавно в процесі буржуазних революцій під впливом теорії про природні, такі, що не підлягають відчуженню, права у суспільстві.
З часів проголошення Декларації незалежності Сполучених Штатів Америки (1776 р.) буржуазна держава визнає людину вільним і рівноправним членом цивілізованого суспільства, активним учасником здійснення суверенної влади і політичного життя країни.
У феодальній державі, заснованій на поділі населення за станами і нерівності їхніх прав, існував інститут підданства, що символізував повну залежність людини від влади і сваволі монарха, узаконював обов'язок індивіда перебувати "під даниною" і цілком виконувати будь-які веління свого пана. Тепер термін "підданство" вживається стосовно держав з монархічною формою правління. Передбачається, що підданство — це правовий зв'язок індивіда з монархом. Проте в більшості сучасних європейських монархій терміни "громадянство" і "підданство" — повні синоніми.
15