- •Тема 6-7 Основи охорони праці. Вступ
- •1.1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
- •1.2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни
- •1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
- •1.4. Складові частини охорони праці
- •1.5. Основні поняття у галузі охорони праці, терміни та визначення.
- •Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.
- •Виробничі травми класифікують:
- •Державні нормативні акти про охорону праці.
- •1.6. Державне управління охороною праці.
- •1.7. Державний нагляд за оп. Відповідно до зу “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
- •1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.10. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
- •1.11. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
- •1.12. Охорона праці жінок.
- •1.13. Охорона праці неповнолітніх.
- •1.14. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
- •1.15. Навчання з питань охорони праці.
- •1.15.1 Навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •1.15.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.
- •1.15.3. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •1.16. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •1.17. Основні причини нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •1.18. Розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.
- •1.18.1. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •1.18.2 Спеціальне розслідування групового нещасного випадку
- •1.18.3. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку , під час якого загинуло 2-4 особи
- •1.18.4. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше чоловік і травмовано 10 і більше осіб
- •1.18.5. Розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь.
- •1.18.6. Розслідування та облік аварій.
- •1.19. Матеріальне і моральне відшкодування за нещасний випадок і профзахворювання.
- •1.19.1. Розміри відшкодування шкоди.
- •1.20. Фінансування заходів по охороні праці.
- •1.21. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
1.13. Охорона праці неповнолітніх.
Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості неповнолітніх і виявляє турботу про здоров’я молодого покоління. Законодавчо це закріплено в ст. 43 Конституції України, законом України про “ОП” (ст. 11) забороняється застосовувати працю неповнолітніх на важких роботах або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. МОЗ України видано наказ від 31.03.1994р. №46, який затверджує перелік цих робіт.
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом МОЗ України від 22.03.1996р. №59.
Неповнолітніми вважаються особи від 14 до 18 років.
Неповнолітні у віці від 14 до 15 років приймають на роботу по узгодженню з місцевим комітетом, батьками, міліцією, школою (ст. 188 КЗпП).
Тривалість робочого дня – 24 год. на тиждень (від 14-16 рр.), а для неповнолітніх у віці 16-18 років – тривалість – 36 год. на тиждень (тобто неповний робочий день).
Відпустка – 30 календарних днів і тільки літом (ст. 195 КЗпП).
Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних та робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗ пП). Попередній медичний огляд і в подальшому до досягнення 21р. неповнолітні щороку підлягають обов’язковому медичному огляду (ст. 191 КЗ пП).
Звільнення неповнолітніх з ініціативи власника або уповноваженим органом допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх (ст. 198 КЗпП).
1.14. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
Відповідно до ст. 44 ЗУ про “ОП” за порушення законодавчих та інших нормативних актів про ОП, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за ОП і професійних спілок винні працівники притягуються до адміністративної, дисциплінарної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про ОП у вигляді грошового штрафу. Штраф накладають інспектори обласних рад, профспілок і відповідних служб державного нагляду. Адміністративній відповідальності підлягають особи віком не менше 16р. (ст. 44 ЗУ про ОП).
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством на робітників та ІТП. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, пониження в посаді, переведення на нижче оплачувану роботу на термін до 3-ох місяців, можливе звільнення.
Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за ОП. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно врахувати ступінь тяжкості вчиненого поступку і заподіяної ним шкоди, обставини за яких вчинено поступок, попередню роботу працівника.
Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника так і власника підприємства. У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівник несе матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству через порушення покладених на них обов’язків, в т.ч. і в наслідок порушення правил ОП. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, що така шкода заподіяна підприємству (установі) винними противоправними діями (бездіяльністю працівника). Ця відповідальність обмежується певною частиною заробітку працівника і не перевищує 1/3 місячної заробітної плати. Збитки у зв’язку з порушеннями законодавства про ОП можуть включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, а також витрати на поховання, одноразову допомогу на сім’ю та на утриманців.
Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про ОП, створення небезпеку для життя або здоров’я громадян. Суб’єктом кримінальної відповідальності відповідно з питань ОП може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку (0,5 – 8 рр. позбавлення волі).