- •Тема 6-7 Основи охорони праці. Вступ
- •1.1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
- •1.2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни
- •1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
- •1.4. Складові частини охорони праці
- •1.5. Основні поняття у галузі охорони праці, терміни та визначення.
- •Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.
- •Виробничі травми класифікують:
- •Державні нормативні акти про охорону праці.
- •1.6. Державне управління охороною праці.
- •1.7. Державний нагляд за оп. Відповідно до зу “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
- •1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.10. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
- •1.11. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
- •1.12. Охорона праці жінок.
- •1.13. Охорона праці неповнолітніх.
- •1.14. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
- •1.15. Навчання з питань охорони праці.
- •1.15.1 Навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •1.15.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.
- •1.15.3. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •1.16. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •1.17. Основні причини нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •1.18. Розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.
- •1.18.1. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •1.18.2 Спеціальне розслідування групового нещасного випадку
- •1.18.3. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку , під час якого загинуло 2-4 особи
- •1.18.4. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше чоловік і травмовано 10 і більше осіб
- •1.18.5. Розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь.
- •1.18.6. Розслідування та облік аварій.
- •1.19. Матеріальне і моральне відшкодування за нещасний випадок і профзахворювання.
- •1.19.1. Розміри відшкодування шкоди.
- •1.20. Фінансування заходів по охороні праці.
- •1.21. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
1.10. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
Робочий час згідно з КЗпП України поділяється на:
Робочий день нормальної тривалості – 40 год. на тиждень.
Скорочений робочий день – 24-36 год. в тиждень. Передбачається для робітників з важкими та шкідливими умовами праці.
Неповний робочий день 24-36 год. в тиждень. Передбачається для неповнолітніх, інвалідів, погодинників і оплачується по фактично виконаній роботі.
Ненормований робочий день для інженерно-технічних працівників.
Понаднормові роботи не більше 120 год. в рік по узгодженні з профспілковим комітетом.
Компенсація за понаднормові роботи – оплата в збільшеному розмірі – перші дві години в 1,5 рази, наступні дві години – в подвійному розмірі. Відгул за понаднормові роботи використовується упродовж 10-ти днів після її виконання.
Види відпочинку:
- вихідні та святкові дні;
- обідні перерви;
- відпустка.
Обідні перерви згідно КЗпП – від 0,5 до 2 год. і встановлюється на кожному виробництві колективним договором (угодою, трудовим договором ).
Відпустка буває трьох видів:
Основна – 15 робочих днів;
Додаткова – тривалістю від 3 до 12 робочих днів.
Вона встановлюється для:
- працюючих у важких і шкідливих умовах праці;
- працюючих з ненормованим робочим днем (ІТП).
Відпустка у виді заохочення.
Уся відпустка не повинна перевищувати 27 робочих днів, календарних – 31-32.
1.11. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
Види компенсації:
- додаткова відпустка з 3-12 робочих днів;
- скорочений робочий день 24-36 год. в тижні;
- підвищена заробітна плата;
- зниження пенсійного віку;
- додаткові перерви (обігрів, охолодження) через кожну годину роботи 10 хв;
- спецхарчування, спецодяг тощо.
1.12. Охорона праці жінок.
Конституція України закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Відповідно до ст174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими, або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, обмеження праці жінок в нічний час. (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 №381).
Забороняється залучати жінок для підіймання вантажу, маса якого перевищує встановлені для жінок норми.
МОЗ України 10.12.1993р видано наказ №241, яким встановлено граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:
- підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) – 10 кг;
- підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг.
Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг.
Залучення жінок до робіт в нічний час обмежується ст. 175 згідно КЗпП. Жінкам надаються відпустки по вагітності і пологах тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 – після пологів (у випадку ускладнених пологів 70 календарних днів).
Згідно ст. 181 КЗпП надається частково оплачувана відпустка до 3-х років та додаткова неоплачувана відпустка по нагляді за дитиною до 6-ти років без оплати. Час при відпустках зараховується в безперервний стаж.
Відповідно до ст. 10 ЗУ “Про відпустки”, жінці, яка працює і має 2-х і більше дітей віком до 15-ти років, або дитину – інваліда, за її бажанням надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.