- •Тема 6-7 Основи охорони праці. Вступ
- •1.1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
- •1.2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни
- •1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
- •1.4. Складові частини охорони праці
- •1.5. Основні поняття у галузі охорони праці, терміни та визначення.
- •Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.
- •Виробничі травми класифікують:
- •Державні нормативні акти про охорону праці.
- •1.6. Державне управління охороною праці.
- •1.7. Державний нагляд за оп. Відповідно до зу “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
- •1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.10. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
- •1.11. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
- •1.12. Охорона праці жінок.
- •1.13. Охорона праці неповнолітніх.
- •1.14. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
- •1.15. Навчання з питань охорони праці.
- •1.15.1 Навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •1.15.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.
- •1.15.3. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •1.16. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •1.17. Основні причини нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •1.18. Розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.
- •1.18.1. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •1.18.2 Спеціальне розслідування групового нещасного випадку
- •1.18.3. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку , під час якого загинуло 2-4 особи
- •1.18.4. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше чоловік і травмовано 10 і більше осіб
- •1.18.5. Розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь.
- •1.18.6. Розслідування та облік аварій.
- •1.19. Матеріальне і моральне відшкодування за нещасний випадок і профзахворювання.
- •1.19.1. Розміри відшкодування шкоди.
- •1.20. Фінансування заходів по охороні праці.
- •1.21. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
1.18.5. Розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь.
Зв’язок профзахворювань з умовами праці працівників визначаються на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідемстанцією за участю спеціалістів (працівників) підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні. Професійний характер захворювань визначається експертною комісією у складі спеціальних лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров’я, яким надане таке право, і спеціалістом (представником) підприємства.
У разі підозри на профзахворювання, лікувально-профілактична установа направляє працівника з відповідним документом на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області).
На кожного потерпілого від профзахворювань клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями профзахворювань лікувально-профілактичних закладів складаються повідомлення за встановленою формою. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення надсилається підприємству, виробничі чинники якого сприяли виникненню профзахворювання, санепідемстанції, лікувально-профілактичній установі (закладу), яка обслуговує це підприємство.
Власник організовує розслідування причин профзахворювання протягом 10-ти днів з моменту одержання повідомлення.
Розслідування профзахворювання проводиться комісією, яка призначається наказом керівника санепідемстанції. До її складу входять:
- представник санепідемстанції (голова комісії);
- представник лікувально-профілактичної установи підприємства;
- представник профспілкової організації або трудового колективу;
- спеціаліст з профпатології місцевого органу управління охороною здоров’я;
- власник підприємства.
Комісія з розслідування зобов’язана:
- скласти програму розслідування причин профзахворювання;
- розподілити функції між членами комісії;
- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;
- провести розслідування обставин та причин профзахворювання;
- скласти акт розслідування за встановленою формою, намітити заходи по запобіганню розвитку профзахворювань, а також визначити осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічний регламент).
Акт розслідування профзахворювань складається комісією з розслідування у 6-ти примірниках протягом 3-х діб. Після розслідування акт затверджується власником і надсилається:
- хворому працівникові;
- профспілковій організації підприємства;
- лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство.
Один примірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу контролю за здійсненням намічених заходів. Акт зберігається 45 років, в інших організаціях – 2 роки.
Власник зобов’язаний у 5-ти денний термін після закінчення розслідування причин захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворювань, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення профзахворювань.
Контроль за розслідуванням і оформленням документів, заходи проти профзахворювань здійснюють органи та установи санепідеміологічної служби МОЗ.