- •Тема 6-7 Основи охорони праці. Вступ
- •1.1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
- •1.2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни
- •1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
- •1.4. Складові частини охорони праці
- •1.5. Основні поняття у галузі охорони праці, терміни та визначення.
- •Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.
- •Виробничі травми класифікують:
- •Державні нормативні акти про охорону праці.
- •1.6. Державне управління охороною праці.
- •1.7. Державний нагляд за оп. Відповідно до зу “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
- •1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.10. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
- •1.11. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
- •1.12. Охорона праці жінок.
- •1.13. Охорона праці неповнолітніх.
- •1.14. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
- •1.15. Навчання з питань охорони праці.
- •1.15.1 Навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •1.15.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.
- •1.15.3. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •1.16. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •1.17. Основні причини нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •1.18. Розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.
- •1.18.1. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •1.18.2 Спеціальне розслідування групового нещасного випадку
- •1.18.3. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку , під час якого загинуло 2-4 особи
- •1.18.4. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше чоловік і травмовано 10 і більше осіб
- •1.18.5. Розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь.
- •1.18.6. Розслідування та облік аварій.
- •1.19. Матеріальне і моральне відшкодування за нещасний випадок і профзахворювання.
- •1.19.1. Розміри відшкодування шкоди.
- •1.20. Фінансування заходів по охороні праці.
- •1.21. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
1.17. Основні причини нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і профзахворюваності на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, економічні.
Організаційні причини:
- відсутність або неякісне проведення навчань з питань ОП;
- відсутність та недостатній контроль за станом ОП;
- порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів;
- невиконання заходів щодо ОП;
- порушення технологічних регламентів, правил експлуатації обладнання, транспортних засобів, інструментарію;
- порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування;
- недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами;
- використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням;
- незадовільна організація праці.
Технічні причини:
- неполадки виробничого устаткування, механізмів , інструменту;
- недосконалість технологічних процесів;
- конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;
- брак засобів індивідуального захисту.
Санітарно – гігієнічні причини:
- підвищений вміст в повітрі робочої зони шкідливих речовин (вище ГДК);
- недостатнє чи нераціональне освітлення;
- підвищення рівня шуму, вібрації;
- незадовільні метеорологічні умови;
- наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень;
- порушення правил особистої гігієни.
Психофізіологічні причини:
- помилкові дії внаслідок утоми працівників через надмірну важкість і напруженість роботи;
- монотонність праці;
- хворобливий стан працівника;
- необережність;
- невідповідність психофізіологічних та антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.
Економічні причини:
- нерегулярна виплата зарплати;
- низький заробіток;
- неритмічність роботи;
- прагнення до виконання понаднормової роботи;
- робота за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.
Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і профзахворювань поділяються на технічні та організаційні.
До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки (ТБ).
Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-гігієнічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих факторів:
- створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення , вентиляції , кондиціювання повітря;
- теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного устаткування;
- заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими;
- герметизація шкідливих процесів;
- зниження рівнів шуму та вібрації;
- установлення раціонального освітлення;
- забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування.
Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. До них належать:
- розроблення та впровадження безпечного устаткування;
- механізація та автоматизація технологічних процесів;
- використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокуючих засобів;
- правильне та зручне розташування органів керування устаткування;
- розроблення та впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічним процесом, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.
До організаційних заходів належать:
- правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з ОП;
- дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про ОП;
- впровадження безпечних методів та наукової організації праці;
- проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань ОП;
- організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажнопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.