Допустимі значення шуму

Вид діяльності	Рівень звуку, дБА
Керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання, викладання, проектно-конструкторські бюро, програмування на ОЕМ	50
Висококваліфікована робота, вимірювання та аналітична робота в лабораторіях	60
Робота, що виконується з вказівками та акустичними сигналами. Приміщення диспетчерських служб, машинописних бюро.	65
Робочі місця за пультами у кабінах нагляду та дистанційного керування без мовного зв’язку. Приміщення лабораторій з шумними устаткуванням	75
Постійні робочі місця у виробничих приміщеннях та на території підприємств	80

4.5 Нормування ультразвуку

Ультразвук широко застосовують в техніці для диспергування рідин, очищення частин, зварювання пластмас, дефектоскопії металів, очищення газів від шкідливих домішок тощо.

У техніці застосовують звукові хвилі частотою вище 11,2 кГц, тобто захоплюється частина діапазону відчутних для людини звуків. На організм людини ультразвук впливає, головним чином, при безпосередньому контакті, а також через повітря. При дотриманні заходів безпеки робота з ультразвуком на стані здоров’я не позначається. Допустимі рівні звукового тиску ультразвуку нормовані ДСН 3.3.6.037-99 і складають при восьмигодинному робочому дні:

Середньогеометрична частота октавних смуг, кГц	16	31,5	63 та вище
Допустимі рівні тиску, дБ	88	106	110

4.6 Методи та засоби боротьби з шумом

Відповідно до ГОСТ 12.1.003 – 83 захист від шуму повинен досягатися шумобезпечною технікою, застосуванням засобів та методів колективного захисту (ГОСТ 12.1.029 – 30); засобів індивідуального захисту (ГОСТ 12.4.051 – 78), та будівельно-акустичними методами.

Для створення шумобезпечної техніки на стадії її проектування повинні використовуватись методи, які знижують шум в самому джерелі. Їх підрозділяють на методи:

1. Що знижують збудження шуму;

2. Що знижують звуковипромінюючу здатність джерела.

Шляхи та засоби зниження збудження шуму залежать від способу генерації та характерних особливостей джерел шуму. Так одним з найбільш поширених джерел шуму (механічного) є зубчаті передачі, підшипники.

Зниження шуму шестерні досягається підвищенням точності її обробки і складання, підбиранням матеріалів з максимальним внутрішнім тертям (при заміні сталевих шестерень чавунними шум знижується на 3 – 4 дБ), конструкції зубчатих колес (найменший рівень шуму створюють конічні, шевронні і косі зубці).

Зниження шуму у підшипниках досягається точністю посадки (щоб не було перекосів, забезпечувалась максимальна щільність посадки), вірно вибраним мастилом, заміною, де це можливо, підшипників котіння на підшипники ковзання.

Зниження шуму при обробці різанням досягається вибором матеріалу різця, його формою, заточенням.

При наявності елементів, що мають співударяння, особисту роль відіграють матеріали з яких їх вироблено, жорсткість конструкції, форма і геометричні характеристики пар, що мають співударяння.

Зниження аеродинамічного шуму досягається покращенням аеродинамічних характеристик конструктивних елементів, наприклад – плазмотрона.

Зниження електромагнітного шуму досягається вибором оптимальних розмірів, технологій і якості виготування магніто проводів, підбором значень магнітної індукції та ін.

Для зниження звуковипромінюваючої здатності джерела, його поверхню покривають демпріруючими матеріалами, які мають велике внутрішнє тертя. Найбільш розповсюджені жорсткі покриття з пружних в’язких матеріалів (лінолеума, мастик).

У якості засобів індивідуального захисту використовуються вкладиші типу „Беруші” або „Грибок”.