
- •Глобальна мережа internet
- •Організаційна структура мережі Internet
- •Фізична побудова мережі Internet
- •Види підключення до мережі Internet
- •Перспективи розвитку мережі Internet
- •Протоколи обміну інформацією в Internet
- •Адресація в Internet
- •Зв'язок Оглядача Internet Explorer і Провідника Windows
- •Панель інструментів Internet Explorer
- •Настроювання властивостей оглядача
- •Використання папки вибраних адрес url в Internet Explorer
- •Автоматичне одержання даних з Інтернету
- •Автономний режим роботи з оглядачем Internet Explorer
- •Мова розмітки гіпертексту (html)
- •Призначення мови html
- •Теги html
- •Атрибути тегів
- •Коментарі
- •Визначення функціональних розділів документа
- •Гіпертекстові посилання і якорі
- •Малюнки на Web-сторінках
- •Керування стилем шрифту
- •Визначення елементів фрази
- •Створення списків
- •Мультимедійні об'єкти в документі html
- •Створення таблиць
- •Якість документів html
Види підключення до мережі Internet
Способи підключення до мережі розрізняються можливостями використання ресурсів мережі, які вони надають.
Пряме безпосереднє підключення до мережі припускає постійне включення комп'ютера або локальної мережі в Internet. Для визначення такого підключення використовується також термін присутність у мережі. У цьому випадку стає можливим використання всіх ресурсів Internet на високих швидкостях. Однак таке підключення вимагає подолання чималих організаційних труднощів і значних фінансових витрат. Таке підключення до мережі використовується провайдерами (постачальниками) послуг Internet (Internet Service Provider) або великими організаціями, що активно використовують мережа. Зв'язок з Internet у цьому випадку здійснюється по виділених фізичних лініях, оптоволокняних лініях, організацією радіотракту, або із застосуванням супутникового каналу. Комп'ютери й мережі, підключені таким способом, утворюють вузли або Хости Internet - це основа фізичного існування мережі.
Найбільший інтерес для звичайних користувачів мережі представляє тимчасове підключення по телефонній лінії до комп'ютера провайдеру. Таке підключення, у свою чергу, підрозділяється на два види. Перший за часом своєї появи й розвитку надавав так званий термінальний доступ. Комп'ютер, що підключається по такому з'єднанню, не мав своєї адреси в мережі Internet і використовував для роботи в мережі не свої ресурси, а ресурси іншого комп'ютера, постійно підключеного до мережі. Комп'ютер користувача виступав лише в ролі термінала керування ресурсами, включаючи дискову й оперативну пам'ять іншого комп'ютера. При такому підключенні користувач міг використовувати тільки ті засоби роботи в мережі, які були встановлені на вилученому комп'ютері. Пройшло всього 3 - 4 роки з тих пор, як такий вид підключення почав втрачати свої позиції перед іншим сучасним видом підключення з виділенням IP-адреси, але різниця в пропонованих можливостях і рівні доступних ресурсів величезна. Хоча при термінальному підключенні більша частина ресурсів, таких як прийом і передача файлів, пошук ресурсів, людей, організацій, прийом і передача електронної пошти, одержання новин цілком можливі, однак залишається недоступної більша частина сучасних ресурсів мережі. Такий вид підключення з'явився в епоху переваги більших ЕОМ, типу ЕОМ ЄС 1040 - 1060 у СРСР, доступ до яких звичайним користувачам надавався тільки в термінальному режимі. У цей час він застосовується лише в тих регіонах, де слабко розвинена інфраструктура Internet.
При підключенні з виділенням IP-адреси комп'ютер на період підключення одержує свою IP-адресу, утворюючи на цей час Хост, що дозволяє йому управляти ресурсами Internet майже так само, як у випадку постійного підключення. Цей вид підключення зараз і пропонується провайдерами послуг Internet. Зрозуміло, при такому підключенні доступні ті ж ресурси, що й для термінального способу підключення.
Перспективи розвитку мережі Internet
Уже згадувалося про результати досліджень передачі цифрової інформації з мереж електричного струму. Можливо, масове впровадження цієї технології - справа не самого найближчого майбутнього. Однак мережа Internet 2, що розвивається в рамках урядової програми США "Internet нового покоління", уже реально існує паралельно з "звичайною" Internet. Швидкість передачі інформації каналів, що утворять цю мережу, у сотні й тисячі разів перевершує швидкості, використовувані зараз. У цей час ця мережа перебуває в стадії розгортання й охопить, насамперед, мережі ряду університетів, шкіл, федеральних агентств і великих комп'ютерних компаній у США..
Масове підключення до мережі Internet нових користувачів і корпоративних мереж, що почалося в першій половині 90-х років, створило перед співтовариством Internet проблему недостачі адресного простору для користувачів, що підключаються знову. В 1995 році IETF опублікували рекомендації із протоколу IP наступного покоління - IPv6 (Internet protocol version 6), які в числі інших мір припускають перехід з існуючої 32-розрядної системи присвоєння IP-адрес на 128-розрядну систему. Така міра дасть збільшення адресного простору в 296 разів, що дозволить кожному жителеві Землі мати по кілька адрес IP і підключати до мережі не тільки комп'ютери, але й інші інтелектуальні побутові прилади. Перехід до нової системи адресації вже почався, при цьому ще досить тривалий час стара версія протоколу IPv4 буде використовуватися паралельно з новою системою. Але перед цим необхідно розглянути характер взаємин прикладних програм, установлених на комп'ютері, із програмами, розташованими на вилученому комп'ютері.