Конспект

Конспект

з курсу: «Сучасна зарубіжна журналістика»

Авторська колонка є частиною друкованого ЗМІ і має ряд особливостей, які дозволяють говорити про її жанрово-стилістичні характеристики.

Генеза жанру «колонка»

З 1650-х рр. в Європі задля виправдання високої вартості газети, використовували малий шрифт (до 4, 5 пунктів), такий текст легше прочитувати при розподілі на колонки. Текст друкували підряд, колонки заповнювали без системи і текст переходив на наступну сторінку без попереджень. Найважливіші новини друкували першими, далі – менш важливі. На початку 1800-х колонка стає звичним прийомом в американській пресі і починає функціонувати як рубрика. У XXI ст. формується традиція друкувати окремою колонкою найбільш актуальні та гострі матеріали номера.

«Колонка» як стала форма тексту

Американська енциклопедія письменника наводить таке визначення колонки: «невеликий за обсягом (350-500 слів) газетярський або журнальний матеріал, присвячений вузькому колу інтересів, написаний влучно і лаконічно, друкується регулярно, з визначенням імені автора».

Німецька школа журналістики: «колонка являє собою коротке висловлення думки. Колонка схожа на репліку та коментар».

Іспанські комунікативісти стверджують. Колонка-це стаття думка, яка містить міркування, може бути аналітичною, пристрасною, осудливою, настановною, завжди суб’єктивна.

Авторській колоні властиві есеїстичні ознаки: документальність; логічність викладу думок; вираження нового; образність мислення; широке тематичне

спрямування. Може подаватися в формі щоденника, листа, портрета і т.д. Колонка споріднена з нарисом, коментарем, фейлетоном, зарисовкою, але відрізняється ступенем суб’єктивності. Колонці властиве постійне місце в номері, точний обсяг тексту. Колонка-це окремий випадок авторської рубрики в періодичному виданні, авторський характер тут поширюється на ідейну складову матеріалу. Поширення набули електронні аналоги авторських колонок - блоги.