
- •1. Вступ
- •2. Характеристика баз даних
- •2.1 Основні характеристики скбд:
- •2.2. Можливості скбд:
- •2.3. Основні компоненти середовища скбд:
- •2.4. Архітектура скбд:
- •1980 Початок:
- •3. Постановка задачі.
- •4. Організація і ведення бази даних
- •4.1.1. Створюємо структуру нової таблиці:
- •4.1.2. Вказуємо потрібний ім’я та зберігаємо файл:
- •5. Інтерфейс та код програми для вихідної форми
- •2.Структура файла:
- •Баланс кредитів по банку «Брокбізнесбанк»
2.1 Основні характеристики скбд:
-
Контроль за надлишковістю даних
-
Непротирічність даних
-
Підтримка цілісності бази даних (коректність та непротирічність)
-
Цілісність описується за допомогою обмежень
-
Незалежність прикладних програм від даних
-
Спільне використання даних
-
Підвищений рівень безпеки
2.2. Можливості скбд:
-
Дозволяється створювати БД (здійснюється за допомогою мови визначення даних DDL (Data Definition Language))
-
Дозволяється додавання, оновлення, видалення та читання інформації з БД (за допомогою мови маніпулювання даними DML, яку часто називають мовою запитів)
-
Можна надавати контрольований доступ до БД за допомогою:
-
Системи забезпечення захисту, яка запобігає несанкціонованому доступу до БД;
-
Системи керування паралельною роботою прикладних програм, яка контролює процеси спільного доступу до БД;
-
Система відновлення — дозволяє відновлювати БД до попереднього непротирічного стану, що був порушений в результаті збою апаратного або програмного забезпечення
2.3. Основні компоненти середовища скбд:
-
апаратне забезпечення
-
програмне забезпечення
-
дані
-
процедури — інструкції та правила, які повинні враховуватись при проектуванні та використанні БД
-
користувачі
-
адміністратори даних(керування даними, проектування БД, розробка алгоритмів, процедур) та БД (фізичне проектування, відповідальність за безпеку та цілісність даних)
-
розробники БД
-
прикладні програмісти
-
кінцеві користувачі
-
2.4. Архітектура скбд:
Існує трирівнева система організації СКБД ANSI-SPARC, при якій існує незалежний рівень для ізоляції програми від особливостей представлення даних на нижчому рівні.
Рівні:
-
Зовнішній — представлення БД з точки зору користувача.
-
Концептуальний — узагальнене представлення БД, описує які дані зберігаються в БД і зв'язки між ними. Підтримує зовнішні представлення, підтримується внутрішнім рівнем.
-
Внутрішній — фізичне представлення БД в комп'ютері.
Логічна незалежність — повна захищеність зовнішніх моделей від змін, що вносяться в концептуальну модель.
Фізична незалежність — захищеність концептуальної моделі від змін, які вносяться у внутрішню модель.
Сама СКБД була спроектована та розроблена Роджером Сіплом (Roger Sippl) наприкінці 1970-х. У 1980 було засновано підприємство для подальшої розробки та впровадження продукту на ринку. У 1986 фірма перетворюється на акціонерне товариство і протягом 1990-х Informix є другою популярною СКБД, після Oracle. Проте цей успіх не укріпився і у 2000 фінансове становище компанії значно ослабло внаслідок помилок її керівництва.
2001 IBM купує Informix задовільняючи пропозицію Wal-Mart (найбільший користувач Informix). Хоча IBM розробляє власну СКБД DB2, вона оголошує довгострокову стратегію паралельного розвитку обох продуктів. І продовжує дотримуватись її також після зміни керівництва відділу управління інформацією (англ. Information Management Division) у 2006.
1980 Початок:
Роджер Сіпл та Лора Кінг працювали в Cromemco, де вони разробили невелику реляцийну СУБД що базувалася на ISAM, яка була частиною програмного комплексу для формування репортів.
Потім Сіпл та Кінг покинув Cromemco й заснували власну компанию Relational Database Systems (RDS) у 1980р. Їх першим продуктом став Marathon — 16-бітна версія їх ранішної реалізації ISAM. Marathon розроблявся для операцийної системи Onyx — версії Unix для перших мікропроцессорів ZiLOG.
В RDS вони сконцентрувались на розширяющемуся ринку реляцийних СУБД і випустили власний продукт під маркою Informix (INFORMation on unIX) у 1981р. У складі Informix постачалася власна мова Informer. Такоже до складу пакету входив формувальник репортів ACE, що дозволял отримувати дані з бази даних і представляти їх в зручній для читання формі. Інструмент PERFORM, дозволяв користувачам інтерактивно звертатися до даних в БД і редактувати їх. Фінальним релізом стала версія 3.30, що було випущено на початку 1986р.
У 1985р RDS представила новий, заснованний на SQL, двіжок запитів у складі INFORMIX-SQL (ISQL) версії 1.10 (версія 1.00 николи не випускалася). Продукт включав нові версії ACE та PERFORM, які відтепер підтримували SQL. Самою значною відмінністю ISQL от попередньої версії Informix стало виділення коду доступа до БД в процес двіжка (sqlexec) — до цього він був частиною клієнта. Це поклало початок переходу до клієнт-серверної моделі. Еволюціонувавший ISAM, що був по суті ядром Informix, в новій інкарнації отримав назву C-ISAM.
З почтаку 1980-х Informix залишався незначним ігроком на ринку СУБД, але з ростом популярності UNIX і SQL в середині 1980-х, частка Informix значно вирісла. К 1986 р. вони стали достатньо великими для IPO. Назва компанії змінюється на Informix Software. Продукти включали в себе INFORMIX-SQL версії 2.00 та INFORMIX-4GL 1.00. Вони постачались як у складі двіжка СУБД, так и як самостійні інструменти (ISQL та I4GL відповідно).
Серія наступних релізів, що презентувала новий двіжок запитів, стала відома як INFORMIX-Turbo. Turbo використовув новий RSAM, що був значно потужнішим в мережевому середовищі ніж C-ISAM. З релізом версії 4.00 у 1989 р., Turbo був перейменован в INFORMIX-OnLine (назва відображала можливість створення резервних копій БД при працюючому сервері та користувачах, що змінюють дані в момент створення резервної копії). Також оригінальний продукт, заснованный на C-ISAM було відокремлено від інструментів (ISQL та I4GL) і названо INFORMIX-SE (Standart Engine). Випущена на кінец 1990 р. версія 5.00 мала повноцінну підтримку розподілених транзакцій з двухфазним підтвержденням та збережених процедур. В версії 5.01 також з'явилась можливість використовувати трігери.
Реляційні системи управління базами даних (СУБД), такі як FoxBase, FoxBaseplus, FoxPro, Visual FoxPro відносяться до нового покоління СУБД реляційного тіпаіз сімейства dBase - подібних СУБД. Пакети цього сімейства одержали широке поширення, і багато хто з них билірусіфіціровани. СУБД типу Fox зберігає спадкоємність по відношенню до більш ранніх представникам dBase - подібних СУБД, в отношенііструктури баз даних, команд створення та обробки даних, основних типів даних. У той же час кожна подальша СУБД володіє великими можливостями посравненію з попередніми. Так, наприклад, VisualFoxPro в порівнянні з FoxPro володіє значними ізобразітельнимівозможностямі. Дана робота використовує мову команд СУБД сімейства Fox. Використовувані команди, а передусім, застосовні в усіх СУБД цього типу, але налагодження велася на русифікованою СУБД FoxPro.