- •Наука про політику: причини появи, завдання, функції, категорії.
- •Методи політичних досліджень.
- •Політика як суспільне явище. Фактори, що визначають політику.
- •Політичні відносини та їх зміст. Суб’єкти та об’єкти політичних відносин.
- •Політичні концепції Стародавнього Сходу.
- •Політичні погляди Платона і Арістотеля.
- •Релігійно-політична доктрина середньовічного католіцизму. (ф.Аквінський).
- •Політичні ідеї Реформації (м.Лютер, ж.Кальвін, ж.Боден).
- •Зародження політичної ідеології буржуазії. Ніколо Макіавелі.
- •Ідеологія “природних прав” та “суспільного договору”.
- •Політична думка епохи Відродження.
- •Погляди на політику та державу соціалістів-утопістів.
- •Політичні ідеї та погляди і.Канта і г.Гегеля.
- •Становлення та розвиток політичної ідеології марксизму.
- •Соціально-політична теорія в.І.Леніна.
- •Розвиток теорії політичних відносин у Росії хіх-початку хх ст.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Теорія еліт”.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Залізний закон олігархічних тенденцій”.
- •Основні політичні теорії: “Теорія раціональної бюрократії” м. Вебера.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Модель конфліктного суспільства” р.Дарендорфа.
- •Політичні ідеї Київської Русі.
- •Політичні ідеї і.Вишенського та х.Філарета.
- •Українські просвітники про державу та суспільство.
- •П.Орлик “Конституції Війська Запорізького”.
- •Політична думка України хіх ст.
- •Ідеологія української соціал-демократії (і.Франко, м.Грушевський, в.Винниченко).
- •Політичні ідеї українського націоналізму (м.Міхновський, д.Донцов).
- •Ідея “трудової монархії” в.Липинського.
- •Політичні погляди Кирило-Мефодієвського товариства.
- •32.Економічна платформа класичного лібералізму.
- •33.Ідея соціального лібералізму та її втілення в сша та Західній Європі.
- •34.Неолібералізм, його характерні риси та засоби діяльності
- •37.Неоконсерватизм, його характерні риси та сучасні форми.
- •38.Політична доктрина сучасного католицизму.
- •40.Фашизм та неофашизм як форми політичного екстремізму.
- •41.Анархізм як напрям політичної думки.
- •42.Тероризм як течія політичного екстремізму та форми його прояву.
- •43.Витоки та основні етапи розвитку світової політичної думки
- •44.Сутність виборів та різновиди виборчих систем.
- •45.Особливості політичної культури України.
- •46.Теорія "демократичного соціалізму" та її практичне втілення в країнах Західної Європи.
- •47.Сучасна українська політична наука та її роль в розбудові суверенної України.
- •48.Політична система суспільства, її суть, завдання.
- •49.Функції політичної системи суспільства
- •50.Командна політична система
- •51.Змагальна політична система
- •53.Влада як головний елемент політичної системи
- •54.Види та форми суспільної влади
- •55.Політична влада, її завдання та функції.
- •56.Метод здійснення влади. Політичний режим.
- •57.Типи політичного режиму
- •58. Становлення держави. Типи та форми держав
- •59. Держава – базовий елемент політичної системи. Функції держави.
- •60.Правова держава та її основні принципи.
- •61.Політичні партії та механізм їх впливу на владу.
- •62.Типологія політичних партій
- •63. Багатопартійність. Типи партійних систем.
- •64.Громадські рухи та механізм їх впливу на владу.
- •65.Типологія громадських рухів.
- •66.Формування багатопартійної системи в Україні.
- •67.Громадянське суспільство, його суть та взаємодія з державою.
- •68.Сутність демократії, її види та суспільне значення.
- •69.Взаємодія політики з мораллю.
- •70.Економічна політика держави: зміст, завдання, структура.
- •71.Механізм політичного регулювання економічних відносин
- •74.Національна політика держави: зміст, завдання, функції.
- •75.Національне питання: суть та форми прояву.
- •76.Політична суверенізація етносів. Форми національно державного устрою.
- •77.Політичний процес: етапи, форми, типи, стадії перебігу.
- •99.Ресурси та структура влади.
-
Політичні ідеї Реформації (м.Лютер, ж.Кальвін, ж.Боден).
Реформація - це широкий антифеодальний і антикатолицький рух в 1 половині XVI ст., який заклав початок протестантизму. Реформація означала рух за необхідність удосконалювати церкву, світські порядки, правові інститути. Провідною тенденцією Реформації було прагнення відновити чистоту християнської релігійності. Для Реформації дуже показова обов'язковість жорсткого підпорядкування людини громаді.
Лідером Реформації був М. Лютер, який виступав не лише проти засилля папської влади, але й за зменшення влади церкви взагалі.
Провідними ідеями М. Лютера були:
• необхідність всенародної боротьби з папством під проводом світської влади;
• безумовний послух народу світській владі;
• ідеалом є сильна та стабільна абсолютна монархія;
• світська влада не є ідеальною, а лише стримує явне зло;
• необхідним є законний примус з боку держави;
• монарх як суб'єкт верховної влади є вільним від морально-релігійних обмежень; його дії підвладні лише "судові розуму" та вищим законам;
• піддані мають право на незалежні переконання, а у випадку переслідування за них - право на опір.
Основні ідеї кальвінізму викладені у праці Ж. Кальвіна "Настанови в християнській вірі" (1536). Відкрита непокора і повалення правителя-тирана допускається, на думку Ж. Кальвіна, лише тоді, коли використані всі способи пасивної непокори, легальні форми боротьби. Найкращою формою правління Ж. Кальвін вважав олігархічну організацію управління державою. Ідеалом є встановлення теократії (республіки святих).
Ж. Боден виступав на захист віротерпимості, вимагав сильної влади, котра б поважала закон, захищала свободу совісті. Ж. Боден першим сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як ознаки держави. "Суверенітет - це абсолютна і постійна влада держави... Абсолютна, не пов'язана жодними законами влада над громадянами і підданими". Серед суттєвих ознак суверенітету держави Ж. Боден називав право видавати і скасовувати закони, оголошувати і заключати мир, призначати вищих посадових осіб, здійснювати суд в останній інституції, помилувати. Вище за носія суверенітету є тільки Бог і закони природи.
-
Зародження політичної ідеології буржуазії. Ніколо Макіавелі.
Великим і оригінальним мислителем, політичним письменником епохи Відродження був Нікколо Макіавеллі (1469—1527). Він залишив цілий ряд творів, які дуже високо піднесли його в історії політичної думки. Серед цих творів найбільш значні «Монарх», «Роздуми на першу декаду Тіта Лівія», «Історія Флоренції» тощо. Розглядаючи політику як автономну галузь людської діяльності, Н.Макіавеллі зазначав, що вона має свої цілі й закони, які не залежать не лише від релігії, а й від моралі. На його думку політика має:
1.пояснити минуле
2.керувати сучасним
3.прогнозувати майбутнє
Він також вважав, що історія залежить від двох факторів:
1.фортуна (доля)
2.фірті (енергія).
Макіавеллі відстоював людину борця, людину, яка творить себе, навколишнє середовище. Політика у своїй діяльності має опиратися на знання людської природи, а людська природа не завжди позитивна їй притаманні і негативні риси. Головним критерієм політичної діяльності, метою якої е зміцнення держави, виступає користь і успішність у досягненні поставлених завдань. Тому добре все те, що сприяє зміцненню держави, політичного результату можна досягати будь-якими засобами, в тому числі обманом і відкритим насиллям. Така політика згодом дістала назву макіавеллізму.
Найкращою формою правління вважав республіку, коли на чолі стоїть особа обрана на невизначений строк. Диктатура допоскається лише при надзвичайному стані. Найгіршою формою правління вважав тиранію. Багато уваги Макіавеллі приділяв релігії, яка, на його думку, має грати певну роль в політиці.Надавав перевагу язичеству над християнством.