- •Заліковий модуль 1. Договірне право (Загальна частина) Змістовий модуль 1. Загальна характеристика договірного права. Зобов’язання
- •Поняття цивільно-правових зобов'язань
- •2. Види цивільно-правових зобов'язань
- •3.Система цивільних зобов'язань
- •Підстави виникнення зобов'язань
- •Поняття і принципи виконання зобов'язань
- •Суб'єкти виконання зобов'язань
- •Місце, строк і спосіб виконання зобов'язання
- •Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
- •Зобов'язально-правові види забезпечення виконання договірних зобов'язань
- •Речові види забезпечення виконання зобов'язання
- •1. Поняття і значення договору
- •2. Класифікація договорів
- •3.Зміст договору. Істотні, звичайні і випадкові умови договору
- •Порядок укладання, зміни та розірвання договорів
- •Заліковий модуль 2 . Договірне право (Особлива частина) Змістовий модуль 4. Договори про передачу майна у власність Договір купівлі-продажу
- •Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу
- •Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу
- •Договір дарування
- •1. Загальні положення про договір дарування
- •2. Характеристика окремих видів договору дарування
- •Договір ренти та довічного утримання
- •Поняття та загальна характеристика договору ренти.
- •2. Права та обов'язки сторін за договором ренти. Припинення договору ренти.
- •3. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання (догляду).
- •Змістовий модуль 5. Договори про використання майна та виконання робіт Договір майнового найму (оренди)
- •Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди).
- •Права і обов'язки сторін за договором найму (оренди)
- •Договір найму (оренди) жилого приміщення
- •Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди) житла.
- •Права та обов'язки сторін за договором найму (оренди) житла
- •3. Припинення договору найму (оренди) житла, його правові наслідки
- •Договір позички
- •Загальна характеристика договору позички
- •2. Права, обов'язки та відповідальність сторін за договором позички. Припинення договору позички.
- •Договір підряду
- •Поняття та загальна характеристика договору підряду
- •Права та обов'язки сторін договору підряду
- •3. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •Змістовий модуль 6. Договори про надання послуг Послуги: загальні положення. Договір зберігання
- •1. Поняття та загальна характеристика договору про надання послуг.
- •2. Права та обов'язки сторін договору про надання послуг.
- •Поняття і загальна характеристика договору зберігання.
- •4. Права, обов’язки та відповідальність сторін за договором зберігання.
- •Транспортні договори
- •1. Загальні положення про транспортні договори
- •2. Договір перевезення вантажу
- •Договір страхування
- •1. Поняття та загальна характеристика договору страхування
- •2. Права та обов'язки сторін договору страхування
- •Договір доручення. Договір комісії
- •Права та обов'язки сторін договору доручення
- •3. Поняття та загальна характеристика договору комісії
- •4. Права та обов'язки сторін договору комісії
- •Договір позики. Банківський вклад
- •1. Договір позики
- •2. Договір банківського вкладу.
- •Сумісна діяльність
- •1. Загальна характеристика договору про спільну діяльність
- •2. Договір простого товариства
3. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання (догляду).
Фізична особа може попіклуватися про свою старість різними способами: отримати гарну пенсію, розраховувати на допомогу дітей, укласти спадковий договір або договір довічного утримання (догляду). Хоча укладення останнього для догляду саме за особами похилого віку не є обов'язковою умовою.
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦК України).
Договір довічного утримання є реальним (укладеним з моменту передачі відчужувачем майна у власність набувача), одностороннім (після укладення договору обов'язки виникають тільки у набувача) та відплатним (за отримання у власність майна набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом).
Сторонами договору довічного утримання є відчужувач і набувач.
Відчужувач – це особа, яка передає набувачеві у власність майно за забезпечення довічним утриманням та (або) доглядом себе чи третьої особи. Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я (ч. 1 ст. 746 ЦК України). Вона обов'язково повинна бути власником майна, яке передається за договором.
Набувачем є особа, яка взамін переданого йому у власність майна зобов'язується забезпечувати відчужувача чи третю особу утриманням та (або) доглядом довічно. Набувачем у договорі довічного Утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа (ч. 2 ст. 746 ЦК України).
Набувач укладає даний договір з метою отримання у свою власність певного майна, відчужувач же має на меті забезпечити себе чи третю особу належним довічним утриманням та (або) доглядом.
Як відчужувачів, так і набувачів за договором довічного утримання (догляду) може бути кілька. Крім того, цей договір може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.
Коли набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками переданого їм майна на праві спільної сумісної власності. У такому випадку їх обов'язок перед відчужувачем є солідарним.
Співвласники, яким майно належить на праві спільної сумісної власності, мають право його відчужувати на підставі договору довічного утримання (догляду). У разі ж смерті одного із співвласників обсяг зобов'язання набувача відповідно зменшується, тобто право на частину довічного утримання та послуг по догляду, що припадала на померлого відчужувача, не переходить до інших співвласників. Крім того, з моменту смерті одного із співвласників набувач має право у повному обсязі розпоряджатися частиною майна, набутою від померлого, на неї може бути накладено стягнення, однак лише за умови можливості визначення такої частини.
Коли відчужувачем є тільки один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення його частки у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном (ч. 2 ст. 747 ЦК України).
ЦК України (ст. 752) передбачає можливість заміни набувача у разі неможливості подальшого виконання ним обов'язків за договором з підстав, що мають істотне значення. У такому випадку обов'язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім'ї набувача або іншій особі за їх згодою.
Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов'язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.
Предметом договору довічного утримання (догляду) є майно, що передається у власність набувача, а також довічне утримання та (або) догляд, якими повинен забезпечуватися відчужувач.
У власність набувача може передаватися житловий будинок, квартира або їх частина, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність. Оскільки законодавець не визначає імперативно поняття значної цінності, це питання повинно вирішуватися сторонами за домовленістю. Вважається, що це може бути автомобіль, колекція живопису, антикварні речі тощо.
Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 ЦК України. Отже, право власності на майно, яке є предметом договору, у набувача виникає з моменту нотаріального посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору довічного утримання (догляду), не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо даний договір підлягає державній реєстрації, тобто предметом договору довічного утримання (догляду) є нерухоме майно, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Однак набувач не має права у повному обсязі розпоряджатися майном, переданим йому за договором. Для захисту інтересів відчужувача законодавець передбачає забезпечення виконання договору довічного утримання (догляду) (ст. 754 ЦК України), а саме:
1) набувач не має права до смерті відчужувача (або третьої особи, на користь якої укладено договір) продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину;
2) на майно, передане набувачеві за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача;
3) втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.
Під час дії договору довічного утримання (догляду) сторони можуть вирішити замінити майно, передане за договором у власність набувача, на інше. У цьому разі обсяг обов'язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним (ст. 753 ЦК України).
Довічне утримання та (або) догляд, якими повинен забезпечуватися відчужувач, можуть виражатися у будь-якій формі, встановленій сторонами у договорі (наприклад, забезпечення житлом, харчуванням, придатним для носіння одягом та взуттям, лікувальними засобами, періодичними виданнями, прогулянками, належним відпочинком, надання необхідної допомоги, побутових послуг тощо). При цьому не вимагається, щоб їх вартість відповідала вартості майна, переданого у власність набувачеві, оскільки вона, насамперед, залежить від тривалості життя відчужувача. Єдиною умовою є грошова оцінка матеріального забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачеві. Вона підлягає індексації у порядку, встановленому законом (ст. 751 ЦК України).
Для того, щоб не виникали в майбутньому спори між відчужувачем і набувачем, у договорі довічного утримання (догляду) краще визначити всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача, їх обсяг, періодичність та якість.
Якщо не спір все-таки виник, оскільки обов'язки набувача не були конкретно визначені, чи виникла потреба забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, він має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності (ст. 749 ЦК України).
Крім того, коли набувач зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), що йому переданий, у договорі довічного утримання (догляду) має бути конкретно визначена частина помешкання, в якій дані особи мають право проживати (ст. 750 ЦК України).
Договір довічного утримання (догляду) не можна укласти на певний строк, оскільки він завжди є терміновим: припинення такого договору виконанням пов'язане з вказівкою на подію, яка має неминуче настати – смерть відчужувача або третьої особи, на користь якої укладено договір. А отже, наперед невідомо скільки буде тривати зобов'язання, яким буде загальний розмір витрат набувача на утримання та (або) догляд відчужувача. За цією ознакою договір довічного утримання (догляду) належить до алеаторних (ризикових) договорів.
Законодавець передбачив обов'язкову письмову форму та нотаріальне посвідчення договору довічного утримання (догляду). Якщо у власність набувача передається нерухоме майно, даний договір підлягає ще й державній реєстрації (ст. 745 ЦК України).
Таким чином, можна виділити основні ознаки договору довічного утримання (догляду):
1) предметом договору може бути тільки житловий будинок, квартира або їх частина, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність;
2) майно передається відчужувачем набувачеві у власність;
3) взамін переданого майна набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача або третю особу утриманням та (або) доглядом;
4) термін дії даного договору – довічно, тобто до смерті відчужувача або третьої особи.
Договір довічного утримання (догляду) має деякі спільні риси з договорами купівлі-продажу, міни, ренти, найму (оренди). Однак зазначені основні ознаки дозволяють відокремити його від усіх інших цивільно-правових договорів.