Написання і оформлення реферативної роботи

Після збору і систематизації матеріалу згідно плану студент може приступити до складання тексту. Спочатку пишеться чорновий варіант на стандартних аркушах паперу с одної сторони, при цьому залишаючи великі поля зліва і великі інтервали між рядками. Це полегшить переробку та редагування тексту. Писати треба розбірливо, без скорочень.

Особливо уважно слід ставитися до написання історичних термінів, понять, географічних назв, прізвищ, дат.

Для кожного з розділів доцільно готувати мікро плани ( перелік питань, які складають їх зміст ). Текст потрібно правильно розбивати на абзаци, що полегшує читання і засвоєння роботи.

Текст чорнового рукопису так чи інакше доведеться доповнювати. Як правило для цього використовують таки прийоми:

- невеликі доповнення в тексті між рядками;

- значні доповнення слід роботи у вигляді вставок з одночасною поміткою у тексті того місця, де буде робитися доповнення (наприклад вставка № 1).

Після завершення роботи над текстом чорнового рукопису потрібно ще раз уважно прочитати і обдумати написане, усунути можливі неточності в термінах і поняттях. Лише після цього підготовлений варіант слід остаточно оформляти.

В остаточному варіанті кожний із структурних елементів роботи слід починати з нової сторінки. Заголовки розділів мають бути виділені великими літерами або жирним шрифтом.

В роботі обов'язково повинні бути посилання на літературу чи джерела. Посилання дозволяють уявити характер джерельної бази роботи, ступінь достовірності і новизни одержаних результатів. Тому при повідомленні якихось фактів, цитуванні будь-яких наукових тез авторів підручників чи монографій, студент зобов'язаний вказати, з якого джерела вони взяті. Для цього в кінці цитати ставлять порядковий номер ( 1, 2, 3, 4, і т.д.), який має співпадати з порядковим номером джерела у списку літератури. Нумерація посилань повинна бути безперервною скрізь всю роботу.

Слід застерегти від надмірного цитування. Студент повинен пам'ятати, що цитати потрібні для підтвердження своєї думки, критики чи спростування положень інших дослідників.

Складання списку джерел і літератури

Написання дослідження закінчується складанням списку джерел і літератури з дотриманням певних вимог і правил.

Насамперед, до списку включається лише та література, яка реально використана автором в процесі підготовки роботи. Порядковий номер джерела у списку літератури повинен відповідати номеру посилань у тексті.

Зразок оформлення списку використаної літератури

навчальна ЛІТЕРАТУРА

1. История древнего Востока / Под ред. Кузищина В.И. – Москва, 2000. – С. 23.

2. Редер Д.Г., Черкасова Е.А. История Древнего мира. – Москва, 1985. - Ч. 1. – С. 45.

джерела

1. История и культура древней Индии. Тексты. – Москва, 1990.

2. Поэзия и проза древнего Востока. – Москва, 1973 (сер: "Библиотека всемирной литературы").

3. Хрестоматия по истории древнего Востока / Под ред. Коростовцева М.А. – Москва, 1980. - Т.1-2.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авдиев В.И. Военная история Древнего Египта. – Москва, 1948. - Т. 1. – С. 45-53.

2. Алексеев В.П. Становление человечества. – Москва, 1984. – С. 23 –32.

3. Бадж У. Египетская религия. Египетская магия. – Москва, 1996. – С. 45.

Якщо в тексті підряд є два або більше посилань на одне й теж джерело, то при наступних посиланнях досить вказати: Там само. – С. 77.

Наприклад: