Договір 971 року

При вивченні договору слід пам'ятати, що він укладався князем Святославом у важких для нього умовах. Він був в облозі війська Цимісхія в Доростолі. За візантійськими джерелами (Лев Диякон) завершення боротьби Святослава з Цимісхієм припадало на 972 рік, коли після Доростольської битви 24 червня 972 року Святослав послав послів до імператора укласти мир.

І послав Святослав послів до царя в Доростол, бо там знаходився цар, кажучи так: «Хочу мати з тобою тривкий мир і дружбу». (Цар) же почувши це, зрадів і послав йому подарунки, більше попередніх. Святослав же прийняв дари і почав думати зі своєю дружиною, так говорячи: «Якщо не укладемо з цісарем миру, а він дізнається, що нас мало, то, підійде, влаштує нам облогу в місті. Руська земля далеко, а печеніги з нами воюють, хто нам (тоді) допоможе? Якщо ж укладемо з цісарем мир, - адже він нам зобов'язався платити данину, - то нам того буде достатньо. Якщо ж не стане відправляти (нам) данину, тоді знову зберемо багато воїнів, підемо з Русі на Царгород». І була до вподоби дружині ця промова. І послали кращих мужів до цісаря. Цісар на наступний ранок призвав їх і сказав: «Нехай говорять руські посли». Вони ж сказали: «Так говорить наш князь: хочу бути в тривкій дружбі з цісарем грецьким на усі майбутні часи». Цісар же зрадівши, наказав писцю записати на хартії усю промову Святослава. І почали посли говорити усі промови, і почав писець писати. Так говорили вони: список з другим (примірником) договору, який знаходився у Святослава, Великого князя Руського і

цісаря грецького Іоанна, якого називали Цимісхієм, написані Свенельдом і сінкелем Феофілом в Доростолі, місяця липня, індикта 14 в рік 6479.

1. Я, Святослав, князь руський, як присягав так і підтверджую цим договором свою присягу, і хочу разом з підвладними мені руськими боярами і іншими мати мир і стійку дружбу з Іоанном, великим цісарем грецьким, з Василем і Костянтином - Богом даними цісарями, і з усіма вашими людьми до кінця світу.

2.1 ніколи не буду зазіхати на вашу країну і збирати війська (для війни з нею), і не поведу другого народу на вашу країну і землі, під-власні грекам, на Корсунську область з усіма її містами і на Болгарську землю.

Якщо хто-небудь інший зазіхне на вашу країну, то я буду йому суперником і буду битися з ним.

Як вже клявся я грецьким цісарям, а зі мною бояри і вся Русь, да дотримаємось в (майбутньому) ці непорушні договори. Якщо ж вищесказане я, і ті, хто разом зі мною, і хто підвласні мені, не дотримаються, нехай будуть прокляті Богом, в якого віруємо, Перуном, і Велесом - богом худоби, і пожовтіємо як золото, і да будемо порубані своєю власною зброєю. І не вагайтесь в правді того, що нині зобразили на золотій дощечці, написали на цій хартії і скріпили своїми печатями. Святослав уклав мир з греками і в човнах вирушив до порогів.

ЦЕРКОВНЕ ПРАВО КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Устав князя Володимира Святославовича

Характеризує юрисдикцію церкви в епоху Київської Русі. Церква з моменту введення християнства на Русі вела боротьбу за збереження і захист своїх інтересів. З цією метою церква добивалася отримання спеціальних актів великокняжої влади, які отримали назву церковних «Уставів». «Устав» князя Володимира в початковому його вигляді до нас не дійшов, а зберігся в шести пізніших редакціях. «Устав» князя Ярослава є коротким кодексом норм, які регулюють відносини між церквою і державою. Вони регулюють правове положення духівництва і межі юрисдикції церкви, а також головну галузь державного життя - сімейно-шлюбну.

Перша редакція Устав князя Володимира Святославовича (за списком/сторичного музею XVст.)

В ім'я Отця і Сина, і Святого духу.

Це я, великий князь Василь, названий (в миру) Володимиром, син Святослава, онук Ігоря і блаженної (княгині) Ольги, прийняв святе хрещення від грецьких царів Костянтина і Василя і патріарха Фотія, і взяв першого митрополита Михайла на Київ і на всю Русь, хрестити усю землю Руську.

Потім, минулим літом, побудував церкву Святої Богородиці і наказав збирати на її користь десятину: від усієї землі Руської, (від) княжіння, від всякого суду (збирати) десяту копійку, із торгу десяту неділю (збирати), із будинків в кожне десяте літо, із кожного стада і кожного живота (людини) Чудотворної Божої Матері і Чудотворного Сина. А потім звернувся до грецького номоканону і знайшовши в ньому це, (вирішив) не слід цим (світським) судом судити князю, ні боярам, ні суддям його. І видав устав із своєю княжною Анною і зі своїми дітьми, і дав (його) Святій Богородиці (церкві), і митрополиту, і усім єпископам.

Нехай не (будуть) втручаються ні діти мої, ні внуки мої, ні рід мій в справи церковні і в усі суди (церковні), по усіх містах, погостах, слободах (поселення), де живуть християни і діє цей устав.

І якщо я порушу цей устав, (чи рід мій), то суд мені (і роду моєму). А хто порушить мій устав, суд мені з них перед богом, а митрополиту проклинати його збором (церковним). До компетенції церковного суду належать справи: розпусти (розводу), мильне (незаконні зв'язки чоловіка з другою жінкою), заставання чоловіком жінки під час подружньої

невірності, умикання (заключения шлюбу шляхом крадіжки дівчини чи чужої дружини), пошибання (зґвалтування) і толоки (групове зґвалтування), справи про межі між чоловіком і жінкою, про живіт (суперечка про майно між чоловіком і жінкою), чи в племені або сватов-стві, справи про заключения шлюбу між близькими родичами чи свояками, відовство (чаклунство), урікання (ображання негідними словами чи кличкою), вузли (чародійний нав'яз, який носили для зберігання від хвороб і наговорів - оберіг), зілля, еретичество, зубоядення (кусання під час сварки чи бійки), справи про бійку між батьком і матір'ю, чи сина з дочкою, бійка між братами або справи про спадок братів. А це (категорії населення, які знаходяться під патронатством церкви): митрополичі люди церковні, ігумен, ігуменя, піп, попадя, попович, чернець, черниця, диякон, дружина диякона, проскурниця, пономар, вдова, каліка, сторонник (бродяга), задушна людина (звільнена за духовним заповітом), прикладник (ізгой), кульгавий, сліпий, дяк і усі члени церковного причету.

Практична робота № З

Тема: Право Київської Русі