
- •Практична робота № 1
- •Першоджерела Геродот про розселення скіфів
- •Громадянська присяга херсонеситів
- •Йордан (VI ст.). "Історія готів "
- •З'їзд князів у Любечі в справі міжкнязівських взаємин (1097р.)
- •Договори Русі з Візантією Договір 907року
- •Договір 911 р.
- •Договір 944 року
- •Договір 971 року
- •Устав князя Володимира Святославовича
- •«Руська Правда» коротка редакція (за Академічним списком)
- •Руська Правда (Поширена редакція) (За Троїцьким списком) Суд Ярослава Володимировича
- •Розповідь літописця про боротьбу між князем Данилом Романовичем і галицькими боярами (1240р.)1
- •Статутна грамота князя Мстислава Романовича (близько 1289 р.)
- •(Витяг )
- •Городельський привілей (1413 р.)2 (Витяги)
- •Магдебурзьке право(Марія Рівненська)
- •Практична робота № 7
- •Судебник короля Казимира Ягелловича, даний Литві,1468, лютий, 29*** (Витяги)
- •Розділ другий Про оборону земську
- •Розділ п 'ятий Про опікунів
- •Розділ сьомий Про земські насильства, про побої і про головщини шляхетські
- •Розділ одинадцятий Про головщини людей путних, селян і парубків
- •Розділ тринадцятий. Останній Про злодійство
- •Литовський статут 1588 року
- •(Витяги)
- •Торгівлі на Чорному морі (Витяги)
- •Куруківська угода між представниками польського уряду і запорозькими козаками
- •(Текст угоди написаний польським командуванням)
- •Організація Війська Запорозького реєстрового, перебуваючого на службі Речі Посполитої (1638 р.)
- •Зборівський договір (серпень, 1649 р.)
- •Гадяцький трактат (Витяги)
- •Універсал про заборону виробляти і продавати горілку в Києві, оскільки це шкодить міщанам та військовій скарбниці
- •Статті б. Хмельницького (березень 1654 р.)* (Витяги)
- •(Витяги)
- •(Витяги)
- •'Коломацькі статті", схвалені царським урядом при обранні на гетьманство і. Мазепи (25 липня 1687р.)* (Витяги)
- •1710, Квітня 5, при Бендерахб (Витяги)
- •(Уривок)
- •Україні (з травня 1783 р.)* (Уривок)
- •Жалувана грамота дворянству(1 785 р.) (Витяги)
- •Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р.
- •Глава 1. О силе и важности прав малороссийских
- •Глава 3. О вьісочайшей чести и власти монаршеской
- •Глава 5. О службе государевой военной и о порядке воинском
- •Глава 10. О сговорах свадебньїх, о приданном и вене, о наследии мужа по жене и женьї по мужу и о разводах. Артикул 1
- •Глава 23. О казни и наказаний прелюбодеев, блудников, насилников жен и девиц, також мужеложников и скотолож-ников
- •Глава 24. О ворах и наказаний и казни их, також и о протчем по делам татейньїм.
З'їзд князів у Любечі в справі міжкнязівських взаємин (1097р.)
У рік 6605 (1097) прибули Святополк (Ізяславич), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися (в городі) Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю.хамі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк - Київ Ізяславів; Володимир - Всеволодів (уділ); Давид і Олег, і Ярослав - Святославів (уділ); (іншим хай будуть) городи, які їм роздав Всеволод; Давидові - Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль -Володареві, а Теребовль - Василькові». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест». І сказали вони всі: «Хай буде проти нього хрест чесний і вся земля Руська». І, поцілувавшись, пішли вони до себе.
Першоджерела
З договору Ігоря з греками (945 р.) ...І великий князь наш Ігор, і князі, і бояри його, і всі руські послали нас до Романа, і до Костянтина, і до Стефана, до великих царів Грецьких, утвердити дружбу з самими царями і з усім боярством і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть.
...Великий князь Руський і бояри його хай посилають в Грецію до великих царів Грецьких скільки хочуть кораблів з послами і купцями.
...І нехай входить Русь у місто через одні ворота з царським чиновником без зброї, 50 мужів, і торгує, як їм треба, і знову виходить; і чиновник царства нашого хай охороняє їх, і якщо хто від Русі або від греків вчинить неправильно, то він виправляє [їх неправду]. ...Якщо втече раб від Русі, то раба слід спіймати; якщо ж утікача не виявлять, то нехай тоді Русь бере на нас [греках], ціну раба, як встановлено, і раніше, по 2 шовкові тканини за раба. Коли ж утече до Русі раб кого-небудь з людей царства нашого, або з міста нашого [тобто Царграда], або з інших міст і забере що-небудь з собою, то його повернути назад, і якщо забране цим рабом з собою буде все ціле, то слід взяти за вкрадене 2 золотих. Якщо русин украде що-небудь у греків або гре-чин у Русі, то слід повернути не тільки вкрадене, а й [заплатити] його ціну; а як виявиться, що вкрадене було продано, то хай виплатять подвійну ціну за вкрадене і той, що вкрав, хай буде покараний по закону грецькому і по уставу, і по закону руському.
...Якщо Русь виявить корабель грецький, викинутий у яко-му-небудь місці, то не завдасть йому шкоди; коли ж хто візьме що-небудь з корабля, або поверне в неволю, або вб'є людину з корабля, хай буде підлеглий законові руському і грецькому. ...Якщо християнин уб'є русина або русин християнина, то той, хто вчинив убивство, буде затриманий родичами убитого і нехай [вони] уб'ють його. Коли ж той, хто вчинив убивство, втече, а він був заможним, то хай візьмуть маєток його родичі вбитого; якщо ж той, хто вчинив убивство, бідний і втече, то його [треба] шукати, поки не виявлять; коли ж він буде виявлений, хай буде вбитий. Якщо ударить мечем, або списом, або якою-небудь зброєю русин гречина або гречин русина, то за той вчинок заплатить 5 літрів срібла по закону Руському; якщо ж він бідний, то скільки може, стільки повинен заплатити, в цьому разі з нього можна зняти і одяг, в якому він ходить, а про невиплачене повинен він іти до присяги по своїй вірі, на доказ того, що він нічого більш не має, і тоді буде відпущений. ...В разі ж наше царство захоче мати від вас [допомогу] у війні проти ворогів наших, то ми напишемо князеві вашому, і він пошле до нас [допомогу], скільки ми захочемо, і з цього побачать інші країни, яку дружбу мають Греки з Руссю. Ми ж договір цей написали на двох грамотах, одна грамота залишається у царства нашого, на ній написаний хрест і наші імена, а на другій грамоті [імена] послів ваших і купців ваших.