Розділ другий Про оборону земську

1 .Всі повинні ставати під свою повітову хоругву і проходити огляд.

2.Духовні особи із узятого у заставу маєтку повинні особисто нести господарську службу. 3.Кожен після огляду повинен нести службу у тому ж загоні при господарі або при гетьмані.

зо

.Якщо хто через слабке здоров'я не може нести військову службу, той має заявити про це перед гетьманом.

5.Якби хто мав сина, який міг би нести земську службу, то повинен показати його гетьману, щоб встановити, чи придатний син служити за батька.

б.Якби хто спізнився на військову службу і не приїхав у призначений строк без будь-якої поважної причини.

7.Гетьмани не повинні наказувати своїм писарям за перепис війська брати більше, ніж

півгроша з коня, а розпускаючи військо не повинні нічого брати.

8.Про тих, кого буде послано старшими над заставою.

9.Хорунжі не повинні лишати вдома земян і відпускати їх після огляду.

10.Ніхто без відома гетьмана не повинен поїхати з війни.

11 .Якби хто на сторожі був недостатньо пильний.

12.Про того, кого пошлють на заставу, щоби він туди з'явився в строк, а його у вказаний строк там не буде.

13.Перебуваючи на військовій службі, ніхто не повинен нападати на шляхетські будинки і гумна.

14.Якби кому на військовій службі не вистачило стацій для нього самого і для його коней.

Розділ третій Про вольності шляхти і про розширення Великого князівства Литовського

I .Господарь зобов'язується державу його милості Велике князівство і панів радних ні в чому не принижувати.

2.Господарь зобов'язується розширити Велике князівство Литовське і що незаконно відібрано, повернути державі.

4.Чужинцям не можуть бути жалувані держання і звання. 5.Старі посади мають бути збережені.

б.Держання не повинні відбиратися за заочним обвинуваченням.

7.Господарь зобов'язується зберігати усі колишні постанови, а нові ухвалювати з панами радними. Його милість господарь зобов'язується зберегти в цілості вольності княжат, панят, шляхтичів і міщан.

8.Господарь дозволяє всім вільно виїжджати із землі господарської для навчання лицарської справи у всякі землі, крім земель неприятельських.

9.Після смерті батьків, діти: сини і дочки, не можуть бути позбавлені спадкових володінь. 10.Простих людей господарь не повинен підносити над шля­хтичами.

II .Про доказ шляхетності.

12.Якби хто кого образив, назвав його незаконнонародже-ним.

ІЗ.Якщо хто зганьбив би кого, заперечуючи шляхетство, а потім відрікся від своїх слів. 14.Про побої, що завдані шляхтичу, і про того, хто бив.

15.Якби шляхтич вислужив у пана чи князя маєток і хотів із цим маєтком піти.

Іб.Як має бути покарано того, хто ставиться без поваги до листів наших воєвод, старост і

державців.

17.Таємні корчми повинні воєводами відбиратися.

Розділ четвертий Про спадкування жінками і про видання дівчат заміж. Про удову, яка сидіть на удовиному стольці

І.Про удову, що залишилася на удовиному стольці, має від чоловіка вено і дорослих дітей. 2.Про пустих удов, які не мають дітей.

З.Якби яка жінка була заміжня і мала дітей, а записанного чоловіком вена не мала. 4.Про мачуху, яка має дітей від двох чоловіків.

5.Якби дружина не мала дітей, то вона повинна залишатися на удовиному стольці на третій частці довічно.

6.Дружина з малими дітьми після смерті чоловіка має залишатися на удовиному стольні до повноліття дітей. Якщо ж буде погано управляти маєтком, то родичі мають стати на за­ваді цьому через суд.

7.Про видання дівчат заміж, як за життя батька, так і після його смерті.

8.Перш ніж батько видасть свою доньку заміж, він має поставити вимогу перед зятем

забезпечити вено.

9.Про дівчат, які будуть видані заміж до чужої землі.

10.Про дівчат, які без згоди батька і матері свавільно вийдуть заміж.

11 .Про дівчат, які після смерті батька і матері, не досягши ще повноліття, вийдуть заміж

без згоди дядьків по батьківській лінії або братів.

12.Про успадкування маєтків, які переходять по батьківській і материнській лінії. 13.Як має бути покарано того, хто вдарив батька або матір. 14.Якби хто мав дітей від двох або трьох дружин.

15. Княгинь, пані вдов і дівиць не мають ні за кого силою видавати, а тільки за їхньою згодою.