Практична робота № 7

Тема: Суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі Великого Князівства Литовського.

Судебник короля Казимира Ягелловича, даний Литві,1468, лютий, 29*** (Витяги)

Казимир, Божею милістю король польський, великий князь литовський і руський, князь пруський і жомоїтський та ін^Л ших, чинимо цим нашим листом, складеним із князями і ра­дою нашого великого князівства Литовського і з усім поспільством узгодили і урядили так:

1. Якщо з доказом приведуть злодія, і не буде чим заплатити, то нехай дружиною і дітьми заплатить, а самого на шибеницю; а якщо діти маленькі, менше семи років, то вони не винні...

2.А якщо видадуть дружину і дітей злодієвих, як постановлять судді, а потім вони

захочуть викупитися, чи господар захоче викупити — то можна викупити. А коли у злодія

будуть статки вдома, то він має платити домашніми статками; а коли ж не має чим

платити з дому, то дружиною і дітьми має платити, як уже згадано вище.

З.А якщо б злодій щось у когось украв, і його там спіймають, і він до дому краденого не

принесе, і дружина і діти того не споживали, то злодій нехай зазнає кари, а дружина і діти

невинні.

4.А якщо злодій вийде із будинку, і щось загубить або з'їсть, а дружина і діти того не їли, то заплатити домовими статками злодія, а дружина і діти не несуть відповідальності і статки дружини не забирають.

7. Якщо господар злодія знав про крадіжку, або брав участь і будуть докази, то він

потерпає так само, як і злодій...

13.А хто вкраде півкопи або корову, того повісити.

14.А хто вкраде уперше, то його карати, як за першу крадіжку: якщо вкрав домашніх речей менше, ніж на полтину, то платити домашніми речами, а якщо вкрав більш, ніж на полтину, то хоча б украв і вперше, то повісити його.

15.А хто коня хоча б уперше вкрав і його приведуть з краденим, то його повісити... 17. Коли вперше вкрав, коли раніше не було за ним крадіжки, нікому він не платив, то платити йому позивачу і за вкрадене; а смертною карою його не карати... А хто б спіймав загубленого коня, або загублені якісь речі, то сповістити околиці; якщо власник не знайдеться протягом трьох днів, то доставити на королівський двір, а за утри­мання візьме своє; а коли щось приховає і схоче скористатися і буде це доведено — то такий злодій.

А хто буде людей виводити, або невільну челядь і будуть докази, то такого на шибеницю. А також де хто мости мостив за нашого дяді, за великого князя Вітовта і за великого князя Жикгимонта, то щоб не барилися, цього ж літа завершили. А на чиїй ділянці трапиться нещастя, кінь ногу зламає, той платить. А коли хто не відремонтує своїх дільниць цього літа, той порушив право; з тих нам брати десять рублів.

Опісля, як у нашому місті написано, то нехай так і діють, від того, щоб не відступати.

Статут Великого князівства Литовського 1529р. Реєстр статуту українською мовою

Розділ перший Про персону господарську

1. Господарь зобов'язується нікого не карати за заочним обмовленням, навіть якщо справа стосувалася б образи гідності

його величності. А також якщо хто-небудь безпідставно обвинуватив іншого, то сам повинен понести таке ж покарання.

2.Про зраду господарської величності, яка виражена в тому, якби хто-небудь утік би до ворожої землі.

З.Якщо хто у кого купить або візьме під заставу маєток, а той потім втече до ворожої землі.

4.Якби батько від дітей втік до ворожої землі, або хто з їхніх родичів.

5.Як має бути покараний той, хто підробляв би господарські листи або печатки.

б.Як має бути покараний той, хто образив господарського урядника або посланця. ,

7.Ніхто ні за кого не повинен нести покарання, але кожен за самого себе.

8.Якби хто багато за мало запросив або взяв би без пожа-лування.

9.Всіх у Великому князівстві Литовському одним правом судити мають.

10.Листи з канцелярії до припинення судочинства нікому не

повинні даватися, але тільки з поважних причин.

11 .Відкриті листи мають кожному повернуті бути.

Про листи господарські заповідні, якби хто про них не дбав.

Якщо хто випустив би із в'язниці засудженого злочинця або винуватого.

Тим, хто за короля Казимира і Олександра домагався справедливості, господарь обіцяє

правосуддя.

Якби хто за Казимира і Олександра був володарем чогось і ніхто інший не пред'являв на те претензій.

Дві частки маєтку можна віддати під заставу за гроші, але тільки не продавати навіки. Хто би кому що заповітом чи листом відписав і оголосив про це перед господарем і панами радними, то це має залишатися у силі навіки.

Якби кому було дано листа, а він не користувався би цим листом і мовчав десять років. Якби хто за короля Казимира безперешкодно володів якимось маєтком і за Олександра ніхто не пред'являв на те претензій.

20.Якщо хто зганьбив би гідність іншого, то справу в суді має бути розглянуто у

четвертий судовий строк.

21 .Якщо хто встановлював би нові мита.

22.Про звільнення людей від нових сплат і від підвод, і від

робіт, окрім звичаїв, що встановилися здавна.

23.Якщо хто заперечує проти господарського вироку.

24.Якби хто попросив для себе те, що раніше було дане іншому і записано у господарському привілеї, то те за першим привілеєм має залишитися. 25.Знаходячись у короні Польській, господарь не повинен нікому нічого жалувати і підтверджувати привілеї.

26.Проїжджаючи дорогами, ніхто не має права зупинятися на постій у господарських дворах.