56. Конституція у. 1996 р. Про основні напрямки державного будівництва.

Після 1991 р У. стала незалежною державою, але вона мала стару рад. конституцію, яка була прийнята ще у 1986 р. у 1991-1993 рр. було розроблено декілька проектів конституції (К.). Вони обговорювалися в У., але прийняти К. Не вдавалося швидко. Були такі політики, які казали, що не треба приймати К. Існували різні труднощі, проблеми та різні точки зору. Проблеми, що існували: 1) Питання про приватну власність; 2) Питання про форми державного управління: а) У. як парламентська республіка; б) президентська; в) парламентсько-президентська. 3) Якою повинна бути виборча система; 4) Адміністративно-територіальний устрій: а) У.– унітарна держава; б) федеративно-земельний устрій. 5) процедура прийняття самої конституції: а) приймати на референдумі; б) на Верховній Раді; в) на соціальних конституційних зборах. У конституційному процесі можна виділити 2 періоди: 1) 1991-1993 рр.; 2) вересень 1994-28 червня 1996 р. У 1994 р збирається нова ВР. У цьому ж році обирається новий Президент (Л. Кучма). Була створена спеціальна комісія, яка готувала проект конституції. Навесні 1996 р ВР схвалила у першому читанні цей проект. Надалі процес дещо пригальмувався. Приймається Указ про референдум у вересні 1996 року. В ніч з 27 на 28 червня 1996 р У. здобула нову К. К. Має преамбулу, 15 розділів і 168 статей. В К. Записано, У. є незалежною, демократично соціальною та правовою державою. У. – це унітарна держава. У складі її – автономна респ. Крим. У. – республіка, тому єдиним джерелом влади є народ. В У. діє верховенство права, державна мова – українська. Суспільне життя в У. базується на засадах політичного, економічного плюралізму. В У. жодна ідеологія не може бути офіційною. Зараз в У. біля 100 укр. партій. Школа відокремлена від церкви, а церква – від держави.