
- •Тема 1. Випадковий процес та його характеристики Заняття 1. Характеристики випадкових процесів. Теоретичні довідки та приклад розв’язування задачі
- •Характеристиками випадкового процесу називають його моменти, які є невипадковими функціями.
- •Теоретичні довідки та приклад розв’язування задачі
- •Тема 2. Диференціювання випадкових процесів.
- •Тема 3. Інтегрування випадкових процесів.
- •Тема 4. Канонічне розкладання випадкових процесів
- •Тема 5. Стаціонарні випадкові процеси
- •Тема 6. Перетворення стаціонарного випадкового процесу стаціонарною лінійною динамічною системою.
Тема 4. Канонічне розкладання випадкових процесів
Елементарним
випадковим процесом
називається процес, який має вигляд
,
де V
–
звичайна
центрована випадкова величина з
характеристиками mV=0,
DV
;
–
звичайна
(невипадкова) функція часу. Для
математичного сподівання та кореляційної
функції елементарного випадкового
процесу маємо:
; (2.7)
Канонічним розкладанням випадкового процесу X(t) називається вираз вигляду
. (2.8)
У цьому виразі
являє собою математичне сподівання
випадкового процесу X(t);
V1,…,Vi,…
– некорельовані, центровані випадкові
величини із дисперсіями D1,…,Di,…;
–
невипадкові функції аргументу t.
Випадкові величини V1,…,Vi,…
називаються коефіцієнтами
канонічного розкладання,
а невипадкові функції
–
координатними
функціями канонічного розкладання.
Канонічне розкладання може вміщати як
скінченне так і нескінченне число членів
розкладання.
Характеристики випадкового процесу X(t), заданого своїм канонічним розкладанням, мають вигляд:
; (2.9)
, (2.10)
оскільки
;
. (2.11)
Вираз (2.10) називається канонічним розкладанням кореляційної функції випадкового процесу X(t), а вираз (2.11) – канонічним розкладанням дисперсії.
Тема 5. Стаціонарні випадкові процеси
Стаціонарним
називається випадковий процес
,
математичне сподівання якого є сталою
величиною при всіх значеннях аргументу
,
а кореляційна функція залежить лише
від різниці аргументів
,
тобто
,
. (3.1)
Дисперсія
. (3.2)
Властивості кореляційної функції.
-
. 2.
.
Нормованою
кореляційною функцією стаціонарного
випадкового процесу
називається
невипадкова функція аргументу
:
. (3.3)
Абсолютна
величина
.
Стаціонарно
зв'язаними
називаються два випадкових процеси
і
,
взаємна кореляційна функція яких
залежить від різниці аргументів
.
Не всякі дві стаціонарні функції стаціонарно зв'язані; з іншого боку, дві нестаціонарні функції можуть бути стаціонарно зв'язаними.
Для
того, щоб стаціонарний випадковий процес
був диференційованим, достатньо існування
другої частинної похідної від кореляційної
функції при нульовому значенні її
аргументу:
. (3.4)
Похідна
стаціонарного процесу є стаціонарним
процесом. Отже, властивість стаціонарності
мають стаціонарні лінійні комбінації
стаціонарних процесів та їх похідних
(при стаціонарній зв’язаності процесів
будь-які
їх похідні теж зв’язані стаціонарно).
Кореляційна
функція похідної
диференційованого стаціонарного
випадкового процесу знаходиться за
формулою:
. (3.5)
Кореляційну
функцію та дисперсію інтегралу
від
стаціонарного випадкового процесу
знаходять відповідно за формулами:
(3.6)
. (3.7)
Заняття 7. Спектральна щільність стаціонарного випадкового процесу.
Спектральною
щільністю стаціонарного випадкового
процесу
називається функція
,
яка зв'язана з кореляційною функцією
взаємно оберненим перетворенням Фур'є:
(3.8)
Ці формули називають формулами Вінера-Хінчина. В дійсній формі вони мають вигляд:
(3.9)
Нормованою
спектральною щільністю стаціонарного
випадкового процесу
називається функція
. (3.10)
Для
нормованої кореляційної функції
і нормованої спектральної щільності
,
взаємної кореляційної функції
і взаємної спектральної щільності
також справедливі формули Вінера-Хінчина.