- •Методичні вказівки
- •І основи розрахунку автомобіля”
- •1. Цілі і завдання курсового проекту
- •2. Зміст і об'єм курсового проекту
- •3. Розрахунок фрикційних зчеплень
- •3.1. Момент, що передається зчепленням
- •3.2. Визначення притискного зусилля на натискний диск
- •3.3 Підбір і розрахунок пружин
- •3.4. Розрахунок діафрагмової пружини
- •3.5. Визначення показників зносостійкості зчеплення
- •4.2. Розрахунок валів коробки передач
- •4.3 Вибір підшипників валів
- •5. Розрахунок карданних передач
- •5.1. Критична частота обертання карданного валу
- •5.2. Розрахунок карданного валу на міцність
- •5.3. Розрахунок карданного шарніра
- •5.4. Розрахунок голчатих підшипників
- •6. Розрахунок головної передачі диференціала і напівосей
- •6.1. Розрахунок зубів шестерень головної передачі
- •6.2. Сили, що діють на зуби шестерень
- •6.3. Розрахунок валів головної передачі
- •6.4. Розрахунок підшипників валів
- •6.5. Розрахунок диференціала
- •6.6. Розрахунок розвантажених напівосей
- •6.7. Розрахунок полурозвантажених напівосей
- •7. Розрахунок гальмівних систем
- •7.2 Показники зносостійкості гальмівних механізмів
- •7.3. Розрахунок гідравлічного приводу
- •7.4. Розрахунок пневматичного приводу
- •7.5. Графік оптимального співвідношення гальмівних сил
- •8. Розрахунок рульових управлінь
- •8.1. Передавальні числа рульових управлінь
- •8.2 Розрахунок рульових механізмів
- •8.3. Розрахунок деталей механізму і приводу на міцність
- •8.4. Графік співвідношення кутів повороту керованих коліс
- •8.5. Розрахунок підсилювача
- •9. Перелік умовних позначень основних параметрів
- •Список літератури, що рекомендуеться
- •Методичні вказівки
- •“Автомобілі. Аналіз конструкцій і основи розрахунку автомобіля”
- •91034, М. Луганськ, кв|.Молодіжний, 20а|
5.4. Розрахунок голчатих підшипників
Перевірка голчатого підшипника проводиться по силі Рдоп, що допускається, яка повинна бути менше сили, що діє на шпильку
(5.8)
де z - число голок;
l - робоча довжина голки, мм;
n - умовна частота обертання підшипника, хв-1
(5.9)![]()
nм - частота обертання колінчастого валу двигуна при Memax.
6. Розрахунок головної передачі диференціала і напівосей
6.1. Розрахунок зубів шестерень головної передачі
Розрахунок зубів на міцність повинен проводитися по ГОСТ 21354-75.
У табл.9 приведені геометричні параметри конічних і гіпоїдних шестерень головних передач.
Таблиця 9
Геометричні параметри конічних і гіпоїдних зубчатих коліс головних передач
|
Параметр |
ГАЗ-53А |
ЗИЛ-130 |
КамАЗ-5320 |
КрАЗ-257 |
МАЗ-5335 |
|
Число зубів коліс |
6/41 |
13/25 |
15/25 |
12/23 |
12/32 |
|
Модуль торця, мм |
8,3 |
9,0 |
8,775 |
10,5 |
11,0 |
|
Конусна відстань, мм |
172,586 |
126,8 |
131,695 |
136,216 |
187,97 |
|
Довжина зуба по створюючій конуса, мм |
47,64 43,00 |
47,4 40,0 |
37,0 37,0 |
56,2 55,0 |
52,0 50,0 |
|
Кут профілю |
22030’ |
300 |
200 |
17030’ |
200 |
|
Кут нахилу гвинтової лінії зуба |
46018’/ 34003’ |
350 |
37039’ |
35046’ |
36050’ |
Для перевірочних розрахунків можна користуватися наближеною формулою [12]
(6.1)
де Р - окружна сила;
b - ширина шестерні;
у - коефіцієнт форми зуба;
ts - крок зубів в середньому перетині.
Коефіцієнт У розраховується по формулі (4.5) з урахуванням приведеного числа зубів
(6.2)
де - кут нахилу спіралі зуба, 30...400;
1 - половина кута початкового конуса провідної шестерні.
Напруга, що допускається, 700...800 МПа.
Контактна напруга визначається по формулі
(6.3)
Еквівалентні радіуси початкових кіл шестерень визначаються по формулах
(6.4)
При розрахунку контактної напруги окружну силу Р приймають рівними 0,5Рmax. Напруга, що допускається, до 1000 МПа. При розрахунку зубів шестерень гіпоїдних передач необхідно враховувати різні кути нахилу спіралі зубів, 1=45...500, 2=20...300.
(6.5)
6.2. Сили, що діють на зуби шестерень
Схема сил, що діють на зуби одинарної головної передачі приведена на мал. 5.
|
Мал.5. Схема сил в головній передачі |
Для конічних шестерень із спіральним зубом сили, що діють, визначаються по формулах:
окружна
сила
(6.6)
радіальна
(6.7)
осьова
сила
(6.8)
Формули справедливі, якщо напрям спіралі зубів протилежний напряму обертання шестерні. При цьому напряму дії сили Q1 запобігає заклинювання конічних шестерень.
Для гіпоїдних передач, сили, що діють, визначаються наступними залежностями
(6.9)
![]()
![]()
![]()
![]()
Знаки розташовані зверху відповідають випадку, коли напрям обертання провідної шестерні протилежний напряму спіралі зубів. Сили, що діють на зуби циліндрових шестерень, визначаються по формулах (4.8).

