- •Методичні вказівки
- •І основи розрахунку автомобіля”
- •1. Цілі і завдання курсового проекту
- •2. Зміст і об'єм курсового проекту
- •3. Розрахунок фрикційних зчеплень
- •3.1. Момент, що передається зчепленням
- •3.2. Визначення притискного зусилля на натискний диск
- •3.3 Підбір і розрахунок пружин
- •3.4. Розрахунок діафрагмової пружини
- •3.5. Визначення показників зносостійкості зчеплення
- •4.2. Розрахунок валів коробки передач
- •4.3 Вибір підшипників валів
- •5. Розрахунок карданних передач
- •5.1. Критична частота обертання карданного валу
- •5.2. Розрахунок карданного валу на міцність
- •5.3. Розрахунок карданного шарніра
- •5.4. Розрахунок голчатих підшипників
- •6. Розрахунок головної передачі диференціала і напівосей
- •6.1. Розрахунок зубів шестерень головної передачі
- •6.2. Сили, що діють на зуби шестерень
- •6.3. Розрахунок валів головної передачі
- •6.4. Розрахунок підшипників валів
- •6.5. Розрахунок диференціала
- •6.6. Розрахунок розвантажених напівосей
- •6.7. Розрахунок полурозвантажених напівосей
- •7. Розрахунок гальмівних систем
- •7.2 Показники зносостійкості гальмівних механізмів
- •7.3. Розрахунок гідравлічного приводу
- •7.4. Розрахунок пневматичного приводу
- •7.5. Графік оптимального співвідношення гальмівних сил
- •8. Розрахунок рульових управлінь
- •8.1. Передавальні числа рульових управлінь
- •8.2 Розрахунок рульових механізмів
- •8.3. Розрахунок деталей механізму і приводу на міцність
- •8.4. Графік співвідношення кутів повороту керованих коліс
- •8.5. Розрахунок підсилювача
- •9. Перелік умовних позначень основних параметрів
- •Список літератури, що рекомендуеться
- •Методичні вказівки
- •“Автомобілі. Аналіз конструкцій і основи розрахунку автомобіля”
- •91034, М. Луганськ, кв|.Молодіжний, 20а|
4.2. Розрахунок валів коробки передач
Розрахунок валів слід починати з вторинного валу, оскільки для розрахунку первинного валу треба знати реакцію на передній опорі вторинного валу, розташованій у виточці первинного. Ця реакція, протилежно направлена, прикладається до первинного валу як що діє на нього силу.
Окружну – Р, осьову, - Q і радіальну – R сили, що діють на зуб косозубої шестерні, визначають по формулах:
(4.8)
де Мкр – обертовий момент на валу шестерні.
При =0 отримаємо формули для визначення Р і R, що діють на зуб прямозубої шестерні.
Знаючи
сили, що діють, необхідно визначити
реакції на опорах в двох взаємно
перпендикулярних площинах. Розрахунок
проводиться на всіх передачах, оскільки
при цьому змінюється не тільки величина
сил, що діють на шестерню, але і відстані
від цих сил до опор валу. Потім будують
епюри
моментів вигину та крутного і встановлюють
небезпечний перетин. Схеми сил (
|
|
|
Міцність валу перевіряють при одночасній дії вигину і кручення з формули
(4.9)
де Миз.г ; Миз.в – моменти, що вигинають, в горизонтальній і вертикальній площинах;
d – діаметр валу в небезпечному перетині.
Дійсна напруга у валах знаходиться в межах; первинний вал – 80…120 Мпа; вторинний – 200…500 Мпа; проміжний – 180…400 Мпа. Блок шестерень зазвичай на міцність не розраховується.
Необхідно перевірити також вторинний вал на жорсткість. Прогинання валу у вертикальній площині визначається по формулі
(4.10)
де
- екваторіальний момент інерції перетину
валу;
RАВ; RВВ - вертикальні реакції на опорах валу.
Вказані
реакції і решта розмірів беруться зі
схеми (
Для того, щоб виключити можливість включення муфт синхронізаторів до вирівнювання швидкостей валів, що сполучаються, необхідно перевірити умову
(4.11)
де - кут конусності поверхні гальмуючого кільця;
-
кут
У сучасних синхронізаторів: =0,1…0,12; =7…120; =25…350.
4.3 Вибір підшипників валів
Згідно
ГОСТ 18855-73 підшипники кочення перевіряють
на довговічність Lp
(ч) по динамічній вантажопідйомності –
С (
(4.12)
де n – показник ступеня відповідно 3 і 3,33 для кулькових і роликових підшипників.
Довговічність Lp повинна відповідати пробігу до капітального ремонту – S (км.)
(4.13)
де Vа.ср – середня технічна швидкість автомобілів, легкових – 50 км/г, вантажних і автобусів, - 30 км/г.
Пробіг до капітального ремонту для легкових автомобілів 150…250 тис.км, для вантажних і автобусів 200…400 тис.км.
Еквівалентне динамічне навантаження на підшипник
(4.14)
де 1, 2…,n - тривалість користування передачами % (табл. 5);
…
-
коефіцієнти числа оборотів;
Таблиця 5
Визначення тривалості користування передачами
|
Тип автомобіля |
Тривалість користування передачами |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Легкові |
0,5 |
2,0 |
5,0 |
82,5 |
- |
|
Вантажні і автобуси |
0,5 |
3,0 |
5,0 |
11,5 |
80,0 |
|
Самоскиди |
10 |
15 |
25 |
35 |
15 |
Q1; Q2; … Qn - реакції на підшипник на кожній передачі.
(4.15)
де Rn – радіальна реакція, що діє на підшипник;
m – коефіцієнт перерахунку осьового навантаження в радіальну (зазвичай знаходиться в межах від 0,7 до 5 і вибирається залежно від характеру навантаження по таблицях каталога підшипників кочення);
Аn – осьове навантаження на підшипник.
Коефіцієнт працездатності підшипника можна знайти по формулі
(4.16)
де Кб, Кк і Кт – відповідно коефіцієнти безпеки, обліку кільця, що обертається, і температури. Зазвичай для автомобільних коробок передач приймають
Кб=1,3, Кк=1,0 і Кт=1,0;
n – середнє число оборотів підшипника в хвилину;
Lр – довговічність роботи підшипника.
У коробці передач необхідно виконати перевірочний розрахунок заднього підшипника вторинного валу [5].
