5.Місце і роль адвокатури в захисті прав людини в Україні.

Адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією сприяти захисту прав, свобод людини та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Основним завданням адвокатури є надання юридичної допомоги, конкретні види якої визначені ст. 5 Закону "Про адвокатуру". Так, адвокати:

1. надають консультації й роз'яснення, усні й письмові довідки з правових питань і законодавства;

2. складають заяви, скарги, клопотання й інші документи правового характеру;

3. посвідчують копії документів у судових справах, які вони ведуть;

4. здійснюють представництво фізичних і юридичних осіб у суді й інших органах влади;

5. надають юридичну допомогу підприємствам, установам і організаціям;

6. допомагають у правовому забезпеченні підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності фізичних і юридичних осіб;

7. беруть участь у кримінальному судочинстві як захисники і представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.

Основою всієї організації і діяльності адвокатури є принципи адвокатської діяльності, що законодавчо передбачені ст. 4 Закону "Про адвокатуру".

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Згідно зі ст. 6 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству.

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об 'єднання.

Адвокатом може бути громадянин України, що має вищу юридичну освіту (академія, університет, інститут), стаж роботи за спеціальністю юриста, або помічника адвоката не менше 2 років. Особа, що відповідає цим вимогам, допускається до складання кваліфікаційного іспиту. І тільки після його здачі, одержання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняття Присяги адвоката України, особа вважається адвокатом.

6.Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України.

Рада національної безпеки і оборони України — координаційний орган з питань національної безпеки та оборони України. Відповідно до Конституції України є допоміжним органом Президента України.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. Він також формує персональний склад Ради національної безпеки і оборони України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. Голова Верховної Ради України не є членом РНБО, але може брати участь її засіданнях.

Членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.

На запрошення Голови Ради національної безпеки і оборони України у її засіданнях можуть брати участь голови комітетів Верховної Ради України, інші народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади та інші особи.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України забезпечує організацію роботи і виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України має заступників, які за його поданням призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України.

Повноваження Секретаря РНБО такі: він готує пропозиції щодо перспективного і поточного планування діяльності Ради національної безпеки і оборони України. Подає на розгляд Президента України проекти актів Президента України про введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони України, у тому числі стосовно пропозицій і рекомендацій по реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони. Організовує роботу, пов'язану з підготовкою та проведенням засідань Ради національ ної безпеки і оборони України та контролем за виконанням прийнятих нею рішень. Інформує Президента України та членів Ради національної безпеки і оборони України про хід виконання рішень Ради. Координує діяльність робочих та консультативних органів Ради національної безпеки і оборони України.

Структура Апарату Ради національної безпеки і оборони України визначена такою:

• Секретар Ради національної безпеки і оборони України;

• Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;

• два заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;

• Прес-секретар;

• Управління експертно-аналітичного забезпечення;

• Управління координаційної та адміністративної роботи;

• Управління організаційного забезпечення;

• Юридичний відділ;

• Фінансово-економічний відділ;

• Відділ документообігу та архіву;

• Відділ забезпечення доступу до публічної інформації;

• Відділ кадрів;

• Служба Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;

• Сектор контролю виконання актів Президента України;

• Режимно-секретний сектор.

Витяг із ЗУ « Про РНБО» від 05.03.1998р. :

Стаття 3. Функції Ради національної безпеки і оборони України Функціями Ради національної безпеки і оборони України є:  1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;  2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;  3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України. 

20