86. Ринок і держава

Конкурентний ринок не можливо уявити без держави, яка формує “правила гри” на ринку і в той же час саме цей ринок доповнює концепцію “ефективної держави”. В умовах недостатньо розвинутого ринку значна частина проблем сталого розвитку вирішується за допомогою потужних державних інституцій та їхньої ринкової мотивації. Злиття ринку з державою виявляється у втручанні останньої в процес суспільного відтворення на внутрідержавному рівні й у сфері світової економіки. Основними ознаками державно-ринкової моделі розвитку в сучасній економіці є:

1. Розширення сфери функціонування державної власності, що обумовлене її державно-монополістичним характером і підприємницьким змістом, мілітаризацією економіки, наростанням диспропорцій у економіці через панування монополій, розвиток яких в умовах НТР не гарантує швидких прибутків від функціонування капіталу.

2. Привласнення і перерозподіл державою значної частини національного доходу.

3. Державне регулювання економіки реалізується як система економічних заходів уряду з метою вирішення життєво важливих для ринку проблем. Передусім це боротьба з кризовими явищами, забезпечення високих і стабільних темпів економічного зростання, здійснення структурних змін в економіці під впливом НТР і логіки конкурентної боротьби на світовому ринку, вирішення соціальних проблем (політика у сфері заробітної плати, освіти, охорони здоров'я, соціального страхування тощо), для цього використовують поточне регулювання (кон'юнктурне, антициклічне), програмування економіки (індикативні плани).

Актуальним також є питання про наднаціональне регулювання ринку без втрати ролі держави.

87. Сегментація ринку

Сегментація ринку — це систематичний процес поділу розмаїття ринку, виділення його частин або сегментів, що спрямоване на посилення конкурентних переваг підприємств за рахунок реалізації їхніх економічних інтересів. За допомогою сегментації із загальної кількості потенційних споживачів формуються певні групи (ринкові сегменти), кожна з яких пропонує свій специфічний попит на ринку.

Способи сегментації ринку: Географічний, Демографічний, Психографічний, Поведінковий, Соціографічний

Сегментація ринку передбачає систематизацію цього процесу, що означає цілеспрямованість, послідовність, спланованість і постійну поновлюваність.

Цілеспрямованість процесу сегментації означає, що його спрямовано на виділення ринкових сегментів, а не на процес розподілу ринку на певні групи чи страти. Послідовність передбачає здійснення сегментації відповідно до встановлених етапів, застосування пов'язаних між собою методів. Спланованість сегментації зумовлена тим, що її проведення передбачає залучення певного комплексу матеріально-технічних та людських ресурсів. Постійна поновлюваність сегментації ринку означає, що вона не є статичною, такою, що розробляється один раз на декілька років, а має поновлюватися.

Сегмент ринку — це не тільки сукупність споживачів із високою спільністю потреб чи мотивів, а група осіб, що характеризуються однорідністю ринкової поведінки, це робить сегментацію ринку більш задовільною з погляду управління.

Отже, сегментація ринку — це систематизований процес розподілу потенційного ринку на групи споживачів, що мають схожі потреби, мотивації щодо прийняття рішень про купівлю певного товару чи послуги; рівень доходу та доступ до ринку. При сегментації ринків за економічним призначенням можна виділити наступні ринки: землі та нерухомості; товарів і послуг; капіталу; людського ресурсу та інновацій.