Тема 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.

План:

1. Терміни.

2. Термінологія.

3. Загальнонаукові терміни.

Сучасна українська мова є багатовіковим надбанням українського народу. Вона створена зусиллями багатьох поколінь.

В діловому мовленні закріпилося чимало специфічних термінів. В українській мові вони начебто і не відрізняються від інших слів: мають певні значення, граматичні категорії, відмінюються. Але терміни виражають наукові, технічні поняття, обслуговують спеціальні галузі.

Те́рмін (від лат. terminus — межа, кордон) — слово або словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери.

Терміни поділяються на загальновживані (авангард,ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки. Характеризуються терміни величиною, точністю значення, емоційністю та експресивністю нейтральності. Вони вживаються в трьох стилях: науковий, публіцистичний та офіційно – діловий. Існують терміни – дублети та терміни - неологізми(нові або маловідомі).

На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності і тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань.

Термінологія — це така підмножина термінів, яка відображає поняття, що утворилися і функціонують у кожній галузі стихійно; це розділ лексикології, який вивчає терміни різних галузей знань.

Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється з активної лексики(діловодство); запозичується з інших мов(бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та частин іншомовних або із запозичених складників(фотокамера, фототелеграф) тощо. Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Ось чому вони (терміни) і повинні вживатися лише в зафіксованому значенні.

Основні способи творення термінів:

• зміна значення слова звичайної мови;

• творення неологізмів шляхом словотвору з коренів та інших морфологічних елементів звичайної мови, що часто набирає форми кальок з іноземних мов;

• запозичення з іноземних мов (етранжизми).

Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і т. д. Слід зазначити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: валютна система, осушувальна система, теорія економічного ризику. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, дощувальна машина, пристрій, агрегат).

Контрольні питання:

1. Чим різняться поняття терміни та термінологія?

2. Дати визначення загальнонаукових термінів.

Список використаної літератури:

1. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. «Мова ділових паперів: практичний посібник». – К.: «Либідь», 2000 р.;

2. Зубков М.С. «Сучасна українська ділова мова». – Харків: «Тогрін», 2005 р.;

3. Коваль А.П. «Ділове спілкування: навчальний посібник». – К.: «Либідь», 1992 р.;

4. Максименко В.Ф. «Сучасна ділова українська мова». – Харків: «ТОРСІНГ ПЛЮС», 2006 р.;

5. Плонтицька І.М. «Ділова українська мова. Навчальник посібник. 3-тє видання». – К.: «Центр учбової літератури», 2008 р.;

6. Дорошенко С.І., Басенко Г.Т., Садівнича Н.О. «Українське ділове мовлення: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації». – Суми: «Собор», 2001 р.