
- •Тема 1. Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.
- •Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час ведення дискусії.
- •Тема 3. Специфіка мовлення фахівця.
- •Тема 4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.
- •Тема 5. Етика ділового спілкування. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання.
- •Тема 6. Структура ділового мовлення. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- •Тема 7. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •Тема 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.
- •Тема 9. Спеціальна термінологія та професіоналізми.
- •Тема 10. Типи термінологічних словників.
- •Тема 11. Складні випадки слововживання. Вибір синонімів. Пароніми та омоніми.
- •Тема 12. Орфоепічні та орфографічні норми сучасної української літературної мови. Орфоепічні та орфографічні словники.
- •Тема 13. Морфологічні норми сулм
- •Тема 14. Синтаксичні норми сулм у професійному спілкуванні.
- •Тема 15. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.
- •Тема 16. Укладання документів щодо особового складу.
- •Тема 17. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів.
- •Тема 18. Особливості складання організаційних та розпорядчих документів.
Тема 15. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.
План:
1. Визначення документа.
2. Обов'язкові елементи укладання документа.
3. Види документів.
4. Текст документа.
Документ - це матеріальний об'єкт, у якому у зафіксованому вигляді зберігається інформація з реквізитами, що має юридичну силу.
Реквізит - обов'язковий елемент укладання документа.
Кожний документ складається з окремих елементів реквізитів (складові частини будь-якого документа). Розрізняють постійні і змінні реквізити документів. Постійні друкуються при виготовленні бланка; змінні - фіксуються на бланку в процесі заповнення
Види документів:
- за найменуванням (автобіографія, акт, довідка та ін.);
- за призначенням ( щодо особового складу, довідково-інформаційні, господарсько-договірні, обліково-фінансові, організаційні та розпорядчі);
- за походженням (службові та особисті);
- за місцем укладання (внутрішні та зовнішні);
- за напрямком (вхідні та вихідні);
- за ступенем складності (прості та складні);
- за стадіями створення (оригінали, копії, витяги);
- терміном виконання (термінові, дуже термінові);
- за ступенем гласності (звичайні, ДСК, С, ЦС);
- за технікою відтворення (рукописні, відтворені механічним способом);
- за юридичною силою (справжні - чинні, нечинні, підробні - фальсифікати);
- за терміном зберігання (тимчасового - до 10р., тривалого - понад 10р., постійного).
Кожний документ укладається згідно з усталеними нормами та правилами, які є стабільними для конкретного виду, але всі мають відповідати таким вимогам:
- не суперечити чинному законодавству держави, нормам юридичного й адміністративного права, директивним положенням конкретних керівних органів;
- видаватися лише відповідними повноважними органами або службовими особами згідно з їх компетенцією;
- відповідати своєму призначенню, назві й укладатися за встановленою формою;
- бути достовірними, переконливими й відповідати меті та завданням конкретного закладу, установи тощо або їх керівництва (базуючись на фактах, містити конкретні й змістовні пропозиції та вказівки);
- бути належним чином відредагованими (грамотними) й оформленими, розбірливими та охайними.
Більшість документів повинна бути придатною до тривалого зберігання.
Головною складовою документа є текст (зміст).
Текст — головний елемент документа. Через це підготовка текстової частини - одна з найважливіших операцій у документуванні й діловодстві. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких — достовірність та об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість, що досягаються викиданням слів, які не несуть смислового навантаження.
Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти показують справжній стан речей.
Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та виразів.
Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.
Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.
Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохань, викладених у документі.
Елементи тексту Текст будь-якого документа складається з логічних елементів вступу, доказу, закінчення. У вступі адресат готується до сприйняття теми. У доказі викладається суть питання . У закінченні формулюється мета, заради якої складено документ.
Контрольні питання:
1. Що називається документом?
2. Що є обов'язковим елементом укладання документа?
3. Назвати види документів.
4. Дати визначення тексту документа, особливості його складання.
Використана література:
1. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. – К.: Література ЛТД, 2003. – 480 с.
2. Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. К., 2000.
3. Діденко А. Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. 2-ге вид., перероб. і доп. К., 2000.