
- •Тема 1. Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.
- •Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час ведення дискусії.
- •Тема 3. Специфіка мовлення фахівця.
- •Тема 4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.
- •Тема 5. Етика ділового спілкування. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання.
- •Тема 6. Структура ділового мовлення. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- •Тема 7. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •Тема 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.
- •Тема 9. Спеціальна термінологія та професіоналізми.
- •Тема 10. Типи термінологічних словників.
- •Тема 11. Складні випадки слововживання. Вибір синонімів. Пароніми та омоніми.
- •Тема 12. Орфоепічні та орфографічні норми сучасної української літературної мови. Орфоепічні та орфографічні словники.
- •Тема 13. Морфологічні норми сулм
- •Тема 14. Синтаксичні норми сулм у професійному спілкуванні.
- •Тема 15. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.
- •Тема 16. Укладання документів щодо особового складу.
- •Тема 17. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів.
- •Тема 18. Особливості складання організаційних та розпорядчих документів.
Тема 11. Складні випадки слововживання. Вибір синонімів. Пароніми та омоніми.
План:
-
Вживання багатозначних слів .
-
Визначення паронімів.
-
Що таке омоніми.
-
Вибір синонімів.
Багатозначним (полісемантичним) називають слово, яке у різних контекстах має різні лексичні значення. Багатозначні слова можуть вживатись у прямому та переносному значенні. Пряме значення – це основне, первинне значення слова, яке безпосередньо пов’язане з реалією дійсності, яку воно називає. Наприклад, голова – частина тіла людини або тварини. Переносне значення – це вторинне значення багатозначного слова, яке є похідним від прямого й визначається тільки у контексті через асоціацію з прямим значенням. Наприклад, голова зборів – людина, яка керує зборами.
Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки –ся.(Адрес – письмове привітання на честь ювілею тощо. Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи).
Групи паронімів за значенням:
-
Синтаксичні: тяжкий –важкий.
-
Антонімічні: емігрант-іммігрант.
-
Близькі за семантичним забарвленням: затрати-витрати.
-
Тематичні: абонент-сбонемент.
Омоніми – це слова, які мають однакове значення і написання, але зовсім різні значення. Можуть бути повними і неповними. Повні лексичні омоніми – це слова, що тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах: коса-заплетене довге волосся; коса-вузька намивна смуга суходолу в озері, морі чи річці; коса-сільськогосподарське знаряддя. Неповні лексичні омоніми поділяються на омоформи, омофони і омографи. Омоформи (граматичні омоніми) – це слова, які збігаються за звучанням та написанням лише в окремих граматичних формах: діти –куди вас діти; коса-іменник і коса(лінія) - прикметник жіночого роду. Омофони(фонетичні омоніми) – це слова, які збігаються лише за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти і мрія ти; сонце-чи не сон це? Омографи – це слова, що збігаються за написанням, але різняться за звучанням і наголосом: мала дитина – не мала щастя; плачу і плачу;замок і замок.
Синоніми – це слова, різні за звучанням, але близькі за значенням (дорога-путь, шлях, мовознавство - мововедення). Синоніми поєднуються в єдиний синонімічний ряд. Домінанта, або стрижневе слово синонімічного ряду – це слово, що найчастіше вживається у мовленні.
Контрольні питання:
-
У чому подібність та чим відрізняються багатозначні слова від омонімів?
-
Навести приклади складних випадків слововживання.
-
Дати визначення паронімів.
-
Які слова належать до синонімічного ряду?
Список використаної літератури:
-
Паламар Л.М., Кацавець Г.М. «Мова ділових паперів: практичний посібник». – К.: «Либідь», 2000 р.;
-
Зубков М.С. «Сучасна українська ділова мова». – Харків: «Тогрін», 2005 р.;
-
Коваль А.П. «Ділове спілкування: навчальний посібник». – К.: «Либідь», 1992 р.;
-
Максименко В.Ф. «Сучасна ділова українська мова». – Харків: «ТОРСІНГ ПЛЮС», 2006 р.;
-
Плонтицька І.М. «Ділова українська мова. Навчальник посібник. 3-тє видання». – К.: «Центр учбової літератури», 2008 р.;
-
Дорошенко С.І., Басенко Г.Т., Садівнича Н.О. «Українське ділове мовлення: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації». – Суми: «Собор», 2001 р.