Вступ

В системі підготовки педагога важливе місце належить педагогічній практиці. Вона зв’язуючою ланкою між теоретичним навчанням майбутніх викладачів та їх самостійною роботою в навчальних закладах надає досвід педагогічної діяльності.

В період проходження педагогічної практики перед студентом практикантом стоїть головна мета – це узагальнення, систематизація і поглиблення загально педагогічних знань, умінь і навичок, підготовка до виконання усіх функцій педагога, а також реалізації системи навчально-виховної роботи з студентами.

Важливе значення має також формування у студентів навичок методики викладання дисципліни фахового спрямування, ознайомлення студентів із основами педагогічної роботи у навчальних закладах, навчальною та навчально-методичною роботою, набуття ними педагогічного досвіду з підготовки та проведення різних форм занять, розроблення методичного забезпечення організації навчального процесу та навичок педагогічної роботи з економічної підготовки кадрів, розроблення методичних матеріалів для читання лекцій та проведення семінарських (практичних) занять, організації самостійної роботи студентів та оцінювання їх знань.

Головними завданнями проходження практики є:

• одержання певного досвіду в роботі з аудиторією, враховуючи її особливості;

• забезпечити зв’язок теоретичних знань фахових дисциплін з реальним педагогічним процесом, використати їх у розв’язанні конкретних навчальних, розвивальних та виховних завдань;

• розвинути в практикантів уміння проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності;

• сформовано психологічну готовність до роботи з студентською молоддю;

• сформовані вміння і навички, що сприяють розвиткові професійних якостей, потреби в самоосвіті.

В результаті проведення лекцій студенти повинні:

знати особливості і переваги аудиту над іншими видами економічного контролю, напрями та перс­пективи розвитку аудиторської діяльності в Україні, закордонний досвід аудиту;

вміти визначити вид аудиту, його організаційно-методичне забезпечення, дати характеристику аудиторському процесу та аудиторським процедурам.

Педагогічна практика проходила у вигляді лекційного заняття з дисципліни «Аудит» на тему «Особливості аудиту в умовах комп’ютерного серодовища».

В цій темі розглядалися такі питання:

1. Особливості аудиту в середовищі електронної обробки даних.

2. Методика використання комп’ютерних засобів в процесі аудиту .

10.1. Особливості аудиту в середовищі електронної обробки даних

Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій у 80-90-х роках XXст. зумовив необхідність визначення шляхів створення ефективної методики аудитув середовищі електронної обробки даних.

У 1994р вийшла нова редакція МСА в тому числі і тих, які визначають основні положення аудиту в умовах ЕОД. Це МСА: №401 “Аудит в середовищі комп’ютерних інформаційних систем”, №1002 “Середовище ЕОД – окремі мікрокомп’ютери”, №1003 “Середовище ЕОД – комп’ютерні системи в режимі “он-лайн”, №1004 “Середовище ЕОД – система баз даних”, №1008 “Оцінки ризику і внутрішній контроль – характеристика і врахування середовища комп’ютерних інформаційних систем”, № 1009 “Комп’ютеризовані методи аудиту”.

У новій редакції МСАНВ (Видання АПУ 2004 р.) дещо змінено назви і зміст ПМПА, які стосуються використання комп’ютерної техніки в аудиті. Зокрема, діють такі ПМПА: 1001 “Середовище ІТ: автономні персональні компютери”, 1002 “Середовище ІТ: інтерактивні системи”, 1003 “Середовище ІТ: системи баз даних”, 1009 “Комп’ютеризовані методи аудиту”.

До середини 80-х років великі аудиторські фірми самостійно розробляли і використовували методики аудиту з допомогою вели­ких універсальних ЕОМ, сфера використання яких була досить обме­женою. З розвитком мікрокомп’ютерної техніки виникли нові концеп­ції організації та проведення аудиту, і саме тому аудиторські орга­ніза­ції різних країн почали друкувати вказівки щодо аудиту в середовищі ЕОД і техніки застосування власних комп’ютерів під час перевірок.

Сучасний розвиток комп’ютерної техніки і програмного забезпе­чення дозволяє значно розширити сферу застосування ЕОМ в процесі аудиту, залучити комп’ютер до виконання будь-яких логічних, аналі­тичних, розрахункових чи інших процедур.

Важливим питанням для аудитора є правильне розуміння термінології комп’ютерного аудиту.

Середовище електронної обробки даних (ЕОД) існує у випадках, коли для обробки фінансової інформації на підприємствах (в органі­заціях, установах) використовуються комп'ютери будь-якого типу не­залежно від того, кому належить ця обчислювальна техніка - самому підприємству або третій стороні.

Згідно з МСА № 15 "Аудит в середо­вищі електронної обробки даних" загальна мета і обсяг аудиторських робіт не повинні змінюватися лише тому, що аудит проводиться в середовищі ЕОД. Використання комп'ютерів впливає на організацію фінансового і управлінського обліку, а також на методику і техніку внутрішньогосподарського контролю. Відповідно, ЕОД може суттєво впливати на процедури, які використовують аудитори при вивченні і оцінці системи обліку та внутрішнього контролю, а також на зміст, час проведення та обсяг аудиторських процедур.

Таким чином, методика (техніка) аудиту з використанням комп’ю­терів є сукупністю аудиторських комп’ютерних засобів, з до­помогою яких провадиться вивчення і оцінка об’єктів дослідження.

Аудиторські комп'ютерні засоби (АКЗ) - це спеціальне технічне, математичне, програмне та інформаційне забезпечення, призначене для здійснення процедур зовнішнього контролю в середовищі ЕОД.

АКЗ виступають як універсальний інструментарій аудитора, який використовується ним залежно від стану і характеристик конк­ретних об'єктів аудиту.

До складу основного і найбільш важливого елементу АКЗ, такого як програмне забезпечення (рис.1), можуть належати:

	Складові частини програмного забез­печення, яке використовується в аудиті
Системне програмне забезпечення							Прикладне програмне забезпечення
Операційна				Обслуговуючі програ­ми		ППП за­гального			ППП цільового призначення
систе­ма						призна­чення (текстові редакто­ри, електронні таблиці тощо)			Ауди­торські програ­ми	Бухгал­терські програ­ми		Інші програ­ми (еко­но­міч­но­го аналі­зу і т.д.)

Рис. 1. Склад програмного забезпечення, що використовується в аудиті

• пакети прикладних програм (ППП) загального призначення, які використовуються для обробки даних, зчитування і вибірки інформації з файлів, розрахунків фінансово-економічних показників, формування і друкування звітів;

• спеціальні (цільові) програми, які складаються для вирішення кон­кретних аудиторських задач. Вони можуть бути підготовлені аудито­ром, підприємством або стороннім експертом-програмістом, залученим до перевірки. В деяких випадках програми клієнта, які містять по­тужні засоби контролю, можуть використовуватися аудитором в стан­дартному або модифікованому вигляді, оскільки цей спосіб може бути ефективнішим і дешевшим, ніж створення спеціальних незалежних програм;

• облікові та інші програми клієнта, які не містять спеціальних засо­бів зовнішнього контролю, але можуть використовуватися аудитором для вирішення деяких інформаційно-аналітичних завдань.

Головним завданням аудиторів в умовах функціонування ЕОД є: роз­робка ефективних методик ауди­ту в середовищі ЕОД, враховуючи особливості вітчизняної нормативної бази, діючої практики бухгалтер­ського обліку та інші фактори; розробка ауди­торсь­ких комп'ютерних засобів, які включають в себе спеціальне технічне, мате­матичне, про­грамне, інформаційне та лінгвістичне забезпечення (рис.2).

Основні напрями комп'ютеризації аудиторської діяльності

Розробка методики аудиту в середовищі ЕОД

Об'єкти перевірки

Процедури аудиту

Методичні прийоми

Аудиторські докази

Робочі документи

Розробка аудиторських комп'ютерних засобів

Технічне забезпечення

Матема­тичне забезпечення

Програмне забезпечення

Інформа­цій­не забезпе­чення

Лінгвістичне забезпечення

Рис. 2 Основні напрями комп'ютеризації аудиторської діяль­нос­ті

Основними умовами забезпечення ефективності аудиту в середо­вищі ЕОД є: високий рівень компетентності і професійної майстер­ності персоналу аудиторських фірм; дотримання вимог щодо відпові­дальності аудитора за належне проведення перевірки в умовах ЕОД; організація і планування аудиторських процедур з допомогою комп'ю­терів; належне вивчення автоматизованої системи обліку та внутріш­нього контролю; отримання достатніх і надійних доказів в середовищі ЕОД.

Високий рівень компетентності і професійної майстерності перед­бачає, що для проведення аудиту в середовищі ЕОД аудитор повинен мати глибокі знання про технічне і програмне забезпечення ЕОМ, володіти методикою контролю з використанням комп'ютерів, знати технологію автоматизованого облі­кового процесу, мати достатні навики практичної роботи з комп'ю­терами.

ЕОД може суттєво впливати на процес вив­чення та оцінку системи обліку і внутрішнього контролю, а також на вибір та підготовку спеціальних аудиторських комп'ютерних процедур і прийомів. Тому аудитор повинен отримати достатні знання про се­редовище ЕОД для здійснення необхідних аудиторських процедур.

Відповідальність аудитора полягає в тому, що він не може переда­вати іншим особам свої зобов'язання за складання аудиторського вис­новку та інших документів в умовах проведення перевірки в середо­вищі ЕОД, а також за висловлення думки щодо інформації, яка нале­жить до внутрішньомашинної інформаційної бази.

У випадках, коли аудитор передає роботу іншим аудиторам або використовує підсумки робіт, виконаних іншими експертами (асис­тентами), він повинен володіти достатнім обсягом знань про ЕОД з тим, щоб спрямовувати, контролювати і перевіряти роботу помічників.

Організація і планування аудиторських процедур з допомогою комп'ютерів включає такі основні процедури: вивчення існуючого по­рядку організації системи ЕОД, обсягу концентрації і принципів роз­поділу комп'ютерної обробки даних на підприємстві; вивчення напря­мів та оцінка ефективності використання наявного технічного і прог­рамного комп'ютерного забезпечення; дослідження способів обробки і передачі інформації; вивчення методів і носіїв інформації, що вико­рис­товуються для зберігання даних; ознайомлення з перспективними за­ходами, запланованими для впровадження нових систем ЕОД або мо­дернізації існуючих; визначення ступеня довіри до контрольних влас­тивостей ЕОД для оцінки ефективності внутрішнього контролю; пла­нування процедур з використанням аудиторського програмного забез­печення і комп'ютерної техніки; вивчення доцільності використання досвіду персоналу підприємства-клієнта, яке застосовує ЕОД.

Процедура вивчення існуючого порядку організації системи ЕОД, обсягу концентрації і принципів розподілу комп'ютерної обробки даних на підприємстві полягає у вивченні низки питань: які технічні засоби використову­ються; як здійснюється зв'язок між віддаленими терміна­лами; який принцип побудови комп'ютерної мережі; де обробляються дані і в яких місцях вони зберігаються тощо. Оскільки найсуттєвішими відмінностями автоматизованого обліку від традиційного є викорис­тан­ня принципово альтернативних носіїв інформації та розподіл функцій обробки даних між людиною і комп'ютером, то вивченню підлягають та­кож принципи розподілу обов'язків між персоналом в умовах ЕОД.

Процедура вивчення напрямів та оцінки ефективності викорис­тання наявного технічного і програмного забезпечення виконується, переважно, з допомогою залучених спеціалістів з комп'ютерної техні­ки. Аудитор повинен правильно поставити завдання і оцінити наслідки експертизи.

Виконання процедури дослідження способів обробки і передачі інформації має важливе значення у складних комп'ютерних системах. Завданням аудитора є отримання підтвердження, що обробка даних здійснюється відповідно до діючих вимог, а також виявлення мож­ли­вих фактів втрати інформації.

Вивчення методів і носіїв інформації, що використовуються для зберігання даних, дозволяє спланувати процедури доступу до бухгал­терських записів у файлах даних і попередньо оцінити цілісність і повноту внутрішньомашинної інформаційної бази.

Процедура ознайомлення із заходами, запланованими для впро­вадження нових систем ЕОД або модернізації існуючих, дозволяє от­римати інформацію про всі можливі модифікації програмного забезпе­чення, зміну технічних пристроїв, удосконалення структури бази да­них тощо. Особливо важливою є інформація про зміни в системі ЕОД, що відбулися на момент аудиторської перевірки порівняно з дослід­жуваним періодом.

Важливо також визначити ступінь довіри до контрольних власти­востей ЕОД із метою оцінки ефективності внутрішнього контролю. Ос­кільки в умовах ЕОД внутрішній контроль поділяється на ручний і програмований, необхідно вивчити перелік способів програмованого контролю і з'ясувати, чи всі контрольні моменти перебувають в полі зору працівників бухгалтерської служби.

Планування процедур із використанням аудиторського програм­но­го забезпечення і комп'ютерної техніки є основним етапом перед­дос­лідного процесу. Аудитор з'ясовує, чи можливо провести перевірку, використовуючи тільки комп'ютери клієнта і ручні прийоми дослід­ження. Якщо достатні докази не можуть бути отримані без застосу­вання спеціального аудиторського програмного забезпечення, доцільно підготувати наявні програми або розробити оригінальні. Планування процедур з використанням аудиторських програм полягає у визначен­ні їх складу, послідовності та часу виконання, а також змісту.

Якщо аудитор не має достатніх професійних знань в галузі ком­п'ютерної обробки даних, він вирішує питання про доцільність вико­ристання досвіду персоналу підприємства-клієнта або залучення спеціалістів.

Після завершення планування необхідних процедур і вибору спе­ціалістів з комп'ютерної обробки даних аудитор може розпочати вив­чення системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Вивчення автоматизованої системи обліку та внутрішнього конт­ролю клієнта є одним з найважливіших етапів аудиту в середовищі ЕОД. Аудитор повинен отримати достатні знання про методику і тех­нологію обліку, з'ясувати, які процедури внутрішнього контролю під­приємства-замовника можна використати для перевірки фінансово-господарських операцій, а також вирішити, чи відповідають можли­вості внутрішнього контролю ЕОД вимогам щодо надійності облікових систем відповідного типу.

Якщо аудитор вважає доцільним покладатися на внутрішній конт­роль при проведенні аудиту, він повинен вивчити всі види ручного і комп’ютерного контролю, які впливають на функціонування ЕОД, та переконатися, що рівень надійності внутрішнього контролю був ста­більним протягом періоду, за який здійснюється перевірка.

Усі зазначені вище дії аудитор виконує у тісній співпраці з ін­шими спеціалістами, удосконалюючи свої знання в галузі інформа­цій­них технологій. У сучасній економічній науковій літературі, на наш погляд, дуже мало уваги надається взаємному впливу, який вини­кає у системах “людина – комп’ютер”. Помилковою видається думка, що комп’ютерні облікові та аудиторські системи здатні перебрати на себе більшість інтелектуального навантаження, яке припадає на кож­ного спеціаліста, який приймає рішення. Комп’ютерні системи повніс­тю не звільняють користувачів від ручних операцій. Наприклад, пра­цівники бухгалтерських служб, які працюють у середовищі ЕОД, ви­конують такі функції: забезпечення процесу збирання і введення необ­хідних даних в пам'ять комп'ютера; утримання в адекватному стані нормативно-довідкової частини інформаційної бази; управління проце­сом обробки даних, удосконалення алгоритмів і налагодження змінних параметрів програмних засобів; виконання функції поточного (опера­тивного) контро­лю і аналізу інформації, виправлення помилок у внут­рішньомашинній інформаційній базі, а також запобігання виникненню помилок внаслідок технічних та експлуатацій­них порушень; організа­ція і виконання операцій щодо своєчасного формування фінансової звітності, її якісного відображення на папері; забезпечення зберігання інформації за попередні періоди і захист даних від несанкціонова­ного доступу тощо.

Наведені вище функції, які виконуються працівниками облікових підрозділів, є головними контрольними моментами для аудиторської перевірки. Доцільно концентрувати увагу на безпосередніх діях персо­налу з метою вивчення ефективності процесу обліку, а не вивчати тільки документи, оскільки такий підхід дозволяє аналізувати при­чини тих чи інших негативних явищ, а не їх наслідки.

Процес збирання облікової інформації в комп'ютерних системах є, на нашу думку, одним з найважливіших контрольних моментів, і включає не тільки традиційні способи збирання і підготовки первин­них документів, але й передачу електронних форм первинної інфор­мації засобами комп'ютерного зв'язку (джерелами надходження ін­формації виступають банки, страхові компанії, підприємства-партне­ри, власні філії, представництва, віддалені структурні підрозділи, склади тощо). Завданням аудитора є вивчення всіх суттєвих характе­ристик і особливостей введення і передачі даних, тестування існуючих процедур внутрішнього контролю (програмних і ручних) і визначення складу незалежних процедур, які необхідно застосувати для збирання аудиторських доказів.

Аудиторська перевірка правильності введення даних в середовищі ЕОД повинна включати такі конкретні процедури: контроль процесу збирання і передачі даних; перевірку наявності всіх необхідних видів програмного контролю; тестування системи програмного контролю; оцінка надійності вводу і фіксації даних.

Для перевірки ефективності дій персоналу щодо утримання в аде­кватному стані нормативно-довідкової частини внутрішньомашинної інформаційної бази доцільно зосередити увагу на визначенні своєчас­ності, точності і адекватності технологічних операцій додавання, зни­щення і коригування даних, що містяться в нормативних, інструк­тив­них та довідкових файлах.

Операції, пов'язані з виправленням реквізитів в існуючих записах або знищенням будь-якого запису в електронних довідниках, повинні виконуватися персоналом дуже обережно: облікова інформація, пов'я­зана з певним довідником, може "повиснути у повітрі" або бути втра­ченою, хоча переважна більшість сучасних програм контролюють такі ситуації і автоматично модернізують файли бази даних.

Основне призначення файлів-довідників (бухгалтерських рахунків, постачальників, видів товарів, ставок податків тощо) - зробити бух­гал­терську програму максимально гнучкою і адаптованою до будь-яких змін у зовнішньому інформаційному середовищі, а також максимально універсальною і зручною для використання підприємствами різних форм власності, які мають різні організаційні структури, займаються різними видами діяльності тощо.

Доцільно, щоб в процесі аудиторської перевірки в середовищі ЕОД широко використовувалися такі прийоми як паралельне моделювання, тестування, сканування, контрольні приклади тощо. Ці прийоми дозво­ляють виявити неточності у фактографічній інформації та норматив­но-довідкових файлах і, відповід­но, локалізувати систематичні помил­ки в облікових записах.

Процедури управління процесом обробки даних, удосконалення алгоритмів і налагодження змінних параметрів процесу обробки, які виконуються персоналом замовника, підлягають вивченню з погляду відповідності чинним вимогам, доцільності та ефективності.

Аудиторський контроль правильності обробки даних включає при­йоми наскрізного тестування і контрольних прикладів, які викону­ють­ся в середовищі ЕОД, а також прийом порівняння паперових реєстрів з їх комп'ютерними аналогами. На практиці бувають випадки, коли працівники обліку вносять несанкціоновані виправлення у файли да­них або підробляють паперові реєстри.

Процес удосконалення алгоритмів і налагодження змінних пара­метрів бухгалтерських програм також повинен підлягати аудиторській перевірці. Переважна більшість бухгалтерських програм дозволяє створювати нові реєстри, відомості та інші документи з допомогою власних команд формальної мови опису алгоритмів. Файли, в яких містяться діючі алгоритми та змінні параметри, повинні бути надійно захищені від несанкціонованого доступу, оскільки будь-яка неточність в цих файлах призводить до виникнення систематичних помилок у документах і звітності. Аудитор може використати прийоми дослід­ження документів і паралельного моделювання для того, щоб пере­ві­рити правильність існуючих алгоритмів і змінних параметрів.

Виконання процедур поточного контролю і аналізу інформації з метою виправлення помилок у внутрішньомашинній інформаційній ба­зі покладається на обліковий персонал підприємства і службу внут­рішнього аудиту. Важливою особливістю цих процедур є виявлення причин виникнення неточностей, оскільки в комп'ютерних облікових системах помилки мають, переважно, систематичний характер. Процедура виявлення природи помилок базується на теорії нечіткої логіки, коефіцієнтів впевненості і міри довіри. Аудитору доцільно з'ясувати, які способи і прийоми використовуються на підприємстві для своєчасного виявлення і виправлення помилок; які заходи передбачені для усунен­ня причин виникнення неточностей; який час помилки можуть існу­вати в обліковій системі; чи є на підприємстві практика документу­вання виявлених помилок в середовищі ЕОД тощо.

Важливим питанням при аудиторській перевірці є контроль узгод­ження між собою показників різних форм фінансової звітності. В ба­гатьох бухгалтерських програмах цей контроль виконується автома­тично, але бувають випадки, коли доцільно застосувати аудиторські комп'ютерні засоби для підтвердження достовірності звітності. При цьому часто використовуються електронні табличні процесори (Super­Calc, Excel, Lotus 1-2-3 та ін.).

Процедури забезпечення зберігання інформації за попередні пері­оди і захисту даних від несанкціонованого доступу виконуються персо­налом підприємства періодично. Після формування і перевірки фінан­сової звітності відбувається так зване “закриття періоду” - реорга­нізу­ються робочі файли бази даних, перевіряються і налагоджуються змінні параметри програмного комплексу, здійснюються заходи щодо формування архівних і аналітичних файлів. Останні використовуються в подальшому для стратегічного і ретроспективного аналізу. Аудитор, який проводить перевірку надійності захисту облікових даних, що знаходяться в середовищі ЕОД, повинен з'ясувати, які способи захисту інформації передбачені на підприємстві. Найбільш поширеними спосо­бами є: обмеження доступу до приміщень, засобів комп'ютерної техні­ки та зв'язку, файлів даних і програм; кодування інформації; встанов­лення ключових слів та паролів; визначення сфер доступу в базах даних тощо.

Правильне зберігання бухгалтерських даних на підприємстві є од­нією з найголовніших умов отримання достатніх і надійних аудиторсь­ких доказів. Їх отримання в середовищі ЕОД має свої особливості. Часто виникає необхідність застосування прийомів аудиторського ком­п'ютерного контролю, спеціального програмного забезпечення і комп'ю­терної техніки. Основними причинами цього можна назвати такі фак­тори: відсутність вхідних паперових документів; виконання деяких операцій комп'ютером без формування документальної копії або роз­шифрування; недостатня надійність систем комп'ютерного захисту; від­сутність стандартних засобів отримання контрольної інформації для візуального вивчення; неможливість доступу до даних, які збері­га­ються у файлах і можуть бути прочитані тільки з допомогою комп'ю­тера.

Розглянуті вище особливості аудиту в середовищі ЕОД стосува­лися складу і змісту аудиторських процедур, але ЕОД може впливати також на послідовність і тривалість їх здійснення. Деякі дані можуть не зберігатися у файлах впродовж часу, достатнього для аудитор­сь­кого дослідження, і аудитор повинен застосувати заходи для того, щоб своєчасно відновити, зберегти або скопіювати ці дані. Тому послідов­ність виконання деяких аудиторських процедур в середовищі ЕОД може відрізнятися від аналогічних дій в умовах неавтоматизованих облікових систем. Тривалість багатьох процедур може бути значно зменшена завдяки використанню швидкодіючої комп'ютерної техніки.

Але аудитор в процесі перевірки і отримання доказів може зі­штовхнутися з багатьма проблемами, пов'язаними з середовищем ЕОД, основними серед яких є: неспроможність правильно вибрати інформа­цію з комп'ютерних файлів у зв'язку з відсутністю або невідповідністю документального оформлення змісту господарських операцій; велика кількість програмних модифікацій, що не задокументовані, не переві­рені і не схвалені; несумісність системного і програмного забезпечення підприємства-клієнта та аудиторських комп'ютерних і програмних за­собів; втрата або несвоєчасне знищення даних, які зберігаються на ма­шиночитних носіях інформації, через порушення правил зберіган­ня даних або експлуатації технічних засобів персоналом підприємства.

Процес застосування аудиторських процедур із допомогою АКЗ може відбуватися за такими напрямами:

• відбір із допомогою комп'ютера певних операцій для їх наступної перевірки вручну;

• перевірка системи вбудованого програмного контролю за допомо­гою імітаційних даних;

• перевірка системи вбудованого програмного контролю за допомо­гою реальних даних, оброблених аудиторськими програмними засоба­ми.

Крім тестування господарських операцій, в процесі аудиту часто виникає необхідність перевірки ефективності програмних процедур контролю.

Прийом аудиторської перевірки програмних процедур контролю за допомогою імітаційних даних зарубіжні автори звичайно називають методом контрольних даних. Цей метод базується на тому, що ком­п'ютер, запрограмо­ваний на обробку операцій згідно з визначеним ал­горитмом, виконує її без зміни кожен раз. Це дозволяє сформувати вибірку всіх можливих комбінацій даних, яка називається контроль­ним пакетом. Аналізуючи вибрані дані, можна локалізувати всі типові програмні помилки, але для цього потрібно добре розуміти характер господарської діяльності і логіку програми з тим, щоб визначити важливість прийомів контролю для досягнення мети аудиту і забез­печити репрезентативність і достатність вибірки.

Використання процесу обробки реальних даних для тестування автоматизованих процедур контролю називають методом паралель­но­го моделювання. Спочатку аудитори готують спеціальну програму, яка імітує логіку і процедури контролю програми фірми, що підлягає пе­ревірці. Потім на підставі порівняння результатів з даними, отрима­ни­ми на фірмі, можна визначити, чи не були навмисно внесені зміни в стандартні тексти програм з метою приховування зловживань.

Для того, щоб метод паралельного моделювання використовувався найбільш ефективно, доцільно, щоб аудиторська фірма зберігала і поповнювала архів найбільш поширених бухгалтерських програм. Це може значно зменшити грошові і часові витрати на підготовку імі­туючої програми. Таким чином, для аудиторів є вигідною ситуація, ко­ли переважна більшість їх клієнтів використовують однакові, най­більш популярні програми.

Після виконання процедур, пов'язаних з тестуванням ефектив­нос­ті програмного контролю, господарських операцій і елементів сальдо, аудитор оцінює підсумки перевірки і визначає перелік питань, які не вдалося позитивно вирішити з тих чи інших причин. Ці питання можуть бути розглянуті без використання АКЗ, особливо у випадках, коли для отримання аудиторських доказів необхідно використати такі прийоми як опитування, анкетування, співбесіда, спостереження тощо. Оцінка результатів перевірки може виконуватися за допомогою мате­матичних методів і моделей, реалізованих у складі АКЗ. Вищерозглянуті проблеми організації і проведення аудиту в се­редовищі ЕОД можуть бути вирішені лише в умовах комплексної розробки напрямів і реальних шляхів автоматизації аудиторської ді­яльності, процедур і прийомів здійснення перевірки з допомогою ком­п'ютерної техніки, а також вивчення результатів наукових і прак­тич­них досліджень зарубіжних та вітчизняних аудиторських фірм.