В. Додавання дисперсій
Теорема. Якщо деяка сукупність визначених величин розбита (повністю) на групи, то загальна дисперсія рівна сумі внутрігрупової та міжгрупової. дисперсій
![]()
Нехай у нас є дві групи
група 1 група 2
значення
признаку
![]()
Частоти
появи
![]()
Об’єм,
потужність
групи
Групове середнє
значення
![]()
Групова
дисперсія
![]()
Повний
об’єм всіх випадкових величин
![]()
Тоді :
![]()
![]()
Розглянемо
![]()
![]()
бо
![]()
Аналогічно для другого виразу
![]()
Тоді
![]()


![]()
Міра кореляційного зв’язку.
Зрозуміло,
що при функціональній залежності зв'язок
між X та Y дуже тісний. Адже
для заданого Х.
В принципі, при нетісному зв’язку кожному “Х” відповідає ціла сукупність, множин значень Y.
Для функціонального зв’язку Для кореляційного зв’язку

Зв'язок
тісний
Зв'язок
не тісний
![]()
Як же можна оцінити тісноту довільного кореляційного зв’язку?
Нехай результати дослідів приведено в кореляційну таблицю.
-
Y
X
3
9
3
4
13
5
6
7

10
20

4.2
3.7
Ми маємо дві групи, що відповідають різним значенням Х=3 та Х=9.
В 1 групі 4 рази мали Y=9 та 6 разів Y=5
В 2 групі при (Х=9) мали 13 раз Y=3 та 7 раз Y=5
Можна обчислити умовні групові середні
![]()
![]()
Оскільки усі значення признаку Y розбито на групи, то загальну дисперсію признака можна представити у вигляді суми внутрігрупової та між групової дисперсій.
![]()
Покажемо справедливість таких тверджень:
1)Якщо
зв'язок між X та Y функціональний, то:
![]()
2)Якщо
зв'язок кореляційний, то:
![]()
Дов. 1 Якщо зв’язок між Х та Y функціональний, то кожному Х відповідає певне значення Y. Тому група виразиться в одне число по Y. Тому групова дисперсія буде рівна 0 і твердження доведене, бо
,
![]()
Дов.
2 Якщо
при наявності кореляційного зв’язку,
то
, а отже відношення
![]()
Ясно,
що таке відношення дисперсій
як і власне
може служити мірою
щільності кореляційного зв’язку.
Переваги та недоліки введення кореляційного зв’язку.
Переваги:
Ясно,
що коли
зв’язку між Х таY немає зовсім. Якщо ж
то зв'язок функціональний.
Тому
зростання щільності, зменшення радіуса
кільця біля значення
,
супроводжує наближення кореляційного
зв‘язку між випадковими змінними до
функціонального.
Відмітимо, що даний параметр характеризує довільний функціональний зв'язок, не обов’язково лінійний.
Недоліки:
Недолік полягає в тому, що даний параметр зовсім не вказує який саме функціональний зв'язок є між Х та Y в дійсності, тобто чи є пряма лінія, чи парабола, чи інша функція.
Найпростіші випадки криволінійної кореляції.
Зрозуміло, що зв'язок між Х таY не завжди лінійний. Як це встановити вид функціонального зв’язку?
Краще всього провести, якщо це можливо, теоретичні дослідження опираючись на ряд аксіом та законів фізики, і встановити вид функціональної залежності. При цьому, зрозуміло, випливає ряд параметрів, які встановлюються по експериментальних даних за допомогою найменших квадратів.
Так, якщо у нас наявна параболічна залежність (кореляційна) Y від X
Тобто
![]()
Де А, В, С, - невідомі постійні, то, користуючись методом найменших квадратів легко отримати сукупність рівнянь.

Розв’язки яких дають шукані А, В, С, і дають опис кореляційного зв’язку.
