
- •Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет
- •Доповідь №2
- •«Шляхи зниження ентропії в задачах планування»
- •Різноманітність та ентропія.
- •Закон необхідного різноманіття станів
- •Закон необхідного різноманіття в задачі планування випуску продукції
- •Шляхи зниження ентропії в задачах планування.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет
Кафедра
економічної кібернетики
Доповідь №2
з курсу "Моделювання системних характеристик в економіці" на тему:
«Шляхи зниження ентропії в задачах планування»
Виконали:
Дух Володимир Ігорович
Роман Володимир Ігорович
Львів - 2011
Зміст:
-
Різноманітність та ентропія
-
Закон необхідного різноманіття станів
-
Закон необхідного різноманіття в задачі планування випуску продукції
-
Шляхи зниження ентропії в задачах планування.
-
Різноманітність та ентропія.
Будь-якій
системі
властива деяка ступінь різноманітності,
яка за У. Р. Ешбі визначається множиною
можливостей її перебування в різних
станах. Цю ступінь різноманіття можна
охарактеризувати, задаючи таблицю
ймовірностей перебування системи в
кожному з можливих станів.
де
- можливий стан системи,
- ймовірність того, що система перебуває
в цьому стані.
Стан
системи
можна представити одним чи декількома
параметрами, не всі з яких мають кількісне
вираження. Важливим моментом є те, що
всі
можливих станів різні і вони визначають
ступінь різноманітності системи.
В якості міри різноманітності для множини можливих станів системи використовується поняття ентропії.
Ця
величина представляє собою математичне
сподівання логарифму ймовірності
перебування системи
в стані
,
і відповідає введеній Шенноном в теорії
інформації «мірі невизначеності».
Таким
чином, невизначеність виконання одного
з можливих станів системи залежить як
від числа можливих станів, так і від
розподілу ймовірностей цих станів.
Наприклад, якщо виконання будь-якого з
варіантів рівноймовірно, то невизначеність
вибору максимальна і визначається
загальною кількістю варіантів.
Тобто змістом поняття ентропія є міра різноманіття можливих станів системи.
Розглядаючи план як систему, можна сказати, що йому також притаманна властивість ентропії, оскільки реалізація прийнятого рішення в силу суттєвої невизначеності майбутньої поведінки планованої системи не може бути однозначною.
Очевидно, що з точки зору прийнятого управлінського рішення можливе різноманіття необхідно обмежувати. Ступінь обмеження і визначає можливість прийняття визначеного, і зокрема оптимального, рішення при управлінні.
Під обмеженням різноманітності розуміється його зменшення в порівнянні з абстрактно можливим внаслідок яких-небудь умов, які накладаються на систему, чи внутрішніх її характеристик. В якості міри обмеження різноманіття може бути використана широко використовуване в теорії інформації поняття надлишковості:
де
- ентропія системи в умовах заданих
обмежень різноманіття;
-
максимальна ентропія системи в умовах
найбільшого для даної системи ступеня
незалежності станів.
Найбільша
степінь обмеження різноманіття відповідає
реалізації єдиного можливого стану.
При цьому
, тобто множина не виявляє ніякого
різноманіття, а надлишковість максимальна
і рівна одиниці. Загалом ентропія
будь-якої достовірної події (чи прийнятої
як достовірної) рівна нулеві, оскільки
.
Навпаки,
якщо є тільки одне обмеження загальної
кількості різноманітних можливостей
і всі можливі стани рівноймовірні, то
ентропія досягає максимального значення
при цих обмеженнях:
.
Розглянемо спочатку, з яких позицій доцільно використовувати поняття ентропії для розв’язування задач, пов’язаних з перспективним плануванням.
В цьому аспекті ентропія є властивістю,принципово властивим фізичній, а не економічній системі, і навіть глибока аналогія моделей не дозволяє вести про неї мову як про властивість, яка характеризує безпосередньо планову систему.
Продуктивним є інший аспект використання поняття ентропії в економіці – це використання шенноновського поняття ентропії безпосередньо як кількісної міри економічної інформації:
де
- кількість інформації, яка міститься
в одному повідомленні;
-
ентропія системи
до отримання повідомлення (апріорна
ентропія);
-
ентропія системи
після отримання повідомлення (апостеріорна
ентропія).
Використання такого підходу досить продуктивно при створенні автоматизованих систем управління виробництвом. Однак цей напрямок відноситься лише до питань збору, передачі та обробки інформації в економічній системі, а не до характеристик плану як складної системи, хоча формально поняття ентропії як кількісної міри інформації і як міри різноманіття станів системи ідентичні і визначаються відношенням
.
Якщо орієнтуватися на зміст поняття ентропія, як він визначається в теорії систем, то і тут можливі різні використання даного поняття. Зупинимося детальніше на їх змісті і можливостях використання для характеристик плану як складної системи.
Будемо використовувати дві модифікації поняття внутрішньоструктурної ентропії:
,-
обидва ці поняття відображають внутрішню структуру плану.
Ентропія
станів визначається як міра різноманіття
множини можливих варіантів плану
.
Інакше кажучи, якщо необхідно зробити
вибір серед сукупності планів
,
яким відповідають ймовірності
,
то різноманіття цього вибору визначається
відповідною ентропією:
.
В такому аспекті ентропія по своєму змісту відповідає аналогічному поняттю теорії систем.
Нехай задача планування формулюється як задача лінійного програмування:
Умови, які визначають множину можливих планів
Виділяють в усьому просторі станів системи випуклий багатогранник. Можна вважати, що всі стани системи в ньому рівноймовірні. В такому випадку:
де
- кількість різноманітних станів системи.
Оскільки множина допустимих планів в даному випадку нескінченна, тоді умови:
слабо
обмежують різноманітність
.
Як відомо, розв’язок задач оптимізації виду:
знаходиться серед так званих опорних планів, які відповідають кутовим точкам багатогранника рішень. Тому можна ввести додаткову умову – «виділити опорні плани». Таке обмеження різноманіття перетворює безкінечну множину можливих станів в скінченне, яке залежить від рангів матриці обмежень і розширеної матриці. Міра ентропії в такому випадку у відповідності з
стає хоча б скінченним числом.
Наступна умова, яка приводить до зниження ентропії, може відображати той факт, що серед множини опорних планів потрібно розглядати лише ті, в базис яких входить обов’язково визначений перелік об’єктів (як, наприклад, в транспортній задачі з виключенням перевезень). Ентропія в такому випадку знижується навіть при рівноймовірній реалізації станів, оскільки потужність множини можливих станів нижча.
І, наостанок, суттєво обмежує різноманіття, зводячи його практично до нуля, додавання до обмежень
цільової функції в умовах єдиного розв’язку системи.
Зауваження. Ентропія станів завжди рівна нулю, якщо розглядається один стан системи, якою б вона складною не була.
Таким чином, ентропія плану як системи є її невід’ємною властивістю, важливою для системного аналізу плану.