Література:

Маклін Дж. Ф. Громадянське суспільство: свобода у новому тися­чолітті //Громадянське суспільство як здійснення свободи: центральносхідноєвропейський досвід / За ред. А. Карася. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 1999.– С. 10 - 21.

Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – С. 383 - 402.

7. Від традиційної громади до громадянського суспільства в Україні

(6 год.)

1. Назвіть п'ять головних ідентифікаторів на основі яких розгортається громадянський поступ в Україні.

2. Чому селянські обрядові інституції в Україні належали до протогромадянських соціально-культурних утворень ?

3. Знайдіть ознаки і риси патерналізму – клієнталізму у навколишній соціальнокультурній дійсності України й охарактеризуйте їх роль для прийдешнього.

Література:

Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – С. 455-457; 466-474.

Нолл Вільям. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920-30 років. – К.: Родовід, 1999. – С.17–34(Селянське світобачення).

Тематика для есе:

1. Свобода, солідарність та субсидіарність як складники феномену громадянського суспільства.

2. Охарактеризуйте основні форми державного устрою та притаманні їм риси за Арістотелем. Запропонуйте визначення політії.

3. З'ясуйте поняття "громадянин" за Арістотелем. Чи обумолюється чеснотливість громадян устроєм держави?

4. Свобода як цінність релігійна і світська. Природа церковної та духовної влади: два типи суспільства.

5. Держава як плід гріха у Св. Августина і поняття справедливого суспільства.

6. Святий Тома з Аквін про задоволення природних потреб людини і громадянську солідарність.

7. Концепція прав людини Т. Пейна. Основні принципи "Декларації прав людини і громадянина".

8. Проблема адекватності "громадянського поступу" суспільства та його державної влади як проблема формування національної держави.

9. Нація як джерело суверенності й достатня підстава громадянського суспільства. Значення і роль Конституції для громадянського суспільства.

10. Поняття "невидимої руки" Адама Сміта.

11. Взаємозв'язок між громадянським станом суспільства та його національним суверенітетом і демократією.

12. Поняття "феодальний багаж" і чинники його впливу на процес розгортання громадянських прав і свобод.

13. Полеміка про свободу і рівність між Е. Берком і Т. Пейном.

14. Нація як джерело суверенності й достатня підстава громадянського суспільства.

15. Значення і роль конституції для громадянського суспільства.

16. Розрізнення моралі й етичності у філософії Гегеля.

17. Поняття "дух народу" та його місце в обгрунтуванні виникнення держави у концепції Гегеля.

18. Гегель про етичність і громадянське суспільство: дихотомія модерної свободи і звичаєвості.

19. Гегель про інституалізовані форми свободи. Від сім'ї до громадянського суспільства і національної держави.

20. Концептуальні особливості теорії Гегеля, оцінка її політичної долі.

21. Зміст гегелівського поняття "sittlichkeit" та його місце у витлумаченні природи громадянського суспільства.

22. Гегелівська концепцція "історичних і неісторичних народів" та її критика.

23. Івана Франко про філософію Гегеля та його теорію влади.

24. Поняття громадського духу і соціального капіталу у теорії А. де Токвіля і Р. Патнема.

25. Суть і значення недержавних (неурядових) громадських організацій у структурі громадянського суспільства.

26. Семіотично-дискурсивні елементи громадянського суспільства.

27. Солідарність та субсидіарність як етичні складові громадянського суспільства.

28. Зміст і соціальне значення концепції Ф. Тенніса про "гемайншафт - гезельшафт" (суспільство – спільнота ).

29. Проблеми "культурного укорінення" у соціальній філософії ХІХ - ХХ століть.

30. Ставлення Івана Франка до концепції марксизму.

31. Зв'язок марксистської концепції громадянського суспільства з соціально-політичної практикою у СРСР та національною катастрофою в Україні 1917 – 1989 рр.

32. Громадянське суспільство й авторитарні політичні режими.

33. Завоювання громадянських прав та прав людини.

34. Від громадянської свідомості до національного суверенітету.

35. Критика А. Росміні поняття нації і національного суверенітету.

36. Дискурсивно-етичне підґрунтя громадянського суспільства.

37. Поняття "дискурсивного бар'єра" у структурі соціальної трансформації.

38. Структурні елементи громадянського суспільства та загрози на шляху до його здійснення.

39. Поняття "дискурсивний бар'єр" та його визначальні характеристики, за Р. Андерсеном.

40. Особливості недемократичної дискурсивно-етичної практики.

41. Громадянство і національна ідентичність.

42. Критика концепції Габермаса у теоріях М. Фуко і Дж. Кіна.

43. Поняття "модульної людини" у концепції Гелнера.

44. Проблема атомізації суспільства за умов індустріальної революції

45. Громадянське суспільство як модель соціальної інтеграції.

46. Процеси глобалізації і культурні та регіональні особливості світового розвитку у концепції Дж. Макліна.

47. Громадянське суспільство як система розвитку персональної і соціальної ідентичності у контексті культурних традицій.

48. Культурна традиція як форма вдосконалення й «акумульована свобода».

49. Традиція як іманентний вияв культурної еволюції спільноти і цивілізації.

50. Громадянський поступ і соціальний прогрес.

51. Поняття "субсидіарності" (доповнюваності) у контексті поширення громадянського суспільства та його етична природа.

52. "Соціальний капітал" як основа громадянського поступу і соціальної організації суспільства.

53. Мережі вертикальних та горизонтальних суспільних відносин.

54. Сутність і структура соціального капіталу.

55. Асоціації як соціальні структури співробітництва.

56. Поняття громадянської політичної культури та її відмінність від парохіальної, підданської й активіської культур ( за Г. Алмондом та С. Вербою).

57. Клієтналізм – патерналізм як перешкода до громадянського поступу.

58. Громадівство М. Драгоманова та громадянськість Івана Франка.

59. Проблема національної держави і громадянського суспільства в Україні.

60. Історичні форми громадського життя в часи литовсько-польського панування та у козацькій державі (ХІV-VIII ст.).

61. Громадянський поступ під призмою дискурсивно-етичних практик.

62. Явище "малоросійства" за М. Хвильовим і Є. Маланюком.

63. Громадянське суспільство за умов глобалізації і нових світових викликів.

64. Рецидиви міфологій: імперський виклик – націоналістична відповідь.

65. Європейська Унія як аксіологічна і громадянська перспектива України.