Форми грошей

Сучасна ринкова економіка діє на основі різних форм грошей, виникнення яких пов’язане з тривали розвитком функцій грошей від зародження і до сучасних грошей можна подати так.

За критерієм матеріальноречового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінних і неповноцінних.

Повноцінними називають гроші, що виготовлені з товару, мають однакову внутрішню вартість у сфері обігу і за умов переходу у скарб. Вони адекватно відображають вартість товару, тому що обмін товару відбувається на основі прирівнювання вартості грошового матеріалу з еквівалентною вартістю товару. Вихідною формою повноцінних грошей стали товарні гроші.

Товарні гроші здатні виступати загальним еквівалентом тому, що на їх виготовлення затрачено суспільну працю. Вони однаково здатні слугувати для безпосереднього споживання і для виміру вартості іншого товару та знаряддям обміну. У різні епохи роль товарних грошей виконували предмети першої необхідності (сіль, зерно, риба, худоба та ін.) різновидом грошей менших номіналів в Україні-Русі стали куни й векші-вевериці, що означало хутра в якостей грошей. Наступні епохи зростання продуктивності праці й розширення товарного обміну та його територіальних меж породили нові вимоги до знарядь обміну. Потрібні були такі засоби обміну, що володіли б однорідністю матеріалу, подільністю, тривалий час зберігали свою вартість тощо. Ось чому із загального числа обмінюваних вартостей в ролі загального еквівалента закріпилися метали.

Види грошей класифікують на основі різних підходів та критеріїв.

Залежно від форми розрізняють два види грошей:

Види грошей

Готівка

Безготівкові гроші

Металеві гроші

Паперові гроші

Банківські гроші

Золоті монети

Банкноти

Срібні монети

Казначейські білети

Білонні монети

Предмети першої необхідності

Прикраси

Злитки металу

Монета

Розмінні банкноти

Казначейські білети

Білонна монета

Нерозмінні банкноти

Традиційні (чекові)

Електронні депозити

Векселі

Чеки

Довгострокові депозити

Металеві гроші спочатку з’явилися як різної форми та ваги шматки металу.

З часом з них стали виготовляти вироби, які однаково могли слугувати для задоволення потреб споживання і виступати засобом обміну. Лише з часом з’явилася кругла монета – найдосконаліша форма повноцінних грошей. У ролі грошей на перших порах використовувалися різні метали й вироби з них: залізо, мідь, бронза та ін. Згодом природні властивості золота і срібла (висока питома вага вартості вагової одиниці, обмежене поширення в природі, здатність тривалий час зберігати фізичні властивості, легко змінювати зовнішній вигляд, портативність тощо) в якості грошей виділили ці метали. В якості грошових металів золото і срібло функціонували в епоху золотого і срібного біметалізму, а наприкінці ХІХ ст. настала епоха золотого монометалізму.

Золотий монометалізм знаменував апогей розвитку металевих грошей. Водночас еволюційні процеси ускладнення й розширення товарного виробництва та ринкових відносин зумовили необхідність впровадження в обіг розмінних на золото паперових банкнот, які виявились більш зручними і дешевшими засобами обміну. З іншого боку зростала роль держави в усіх сферах суспільного життя, в тому числі і грошовому обігу, банкнотне забеспечення якого лише піддається впливу засобів державного регулювання. Внаслідок цього об’єктивно створилась основа для запро-вадження неповноцінних грошей.

Неповноцінні гроші - це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Основними їх формами є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов’язання), банківські зобов’язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Усі вони застосовуються як гроші лише тому, що, одержуючи їх як платежі, учасники ділових угод розраховують використати їх для майбутніх платежів. Довіра до цих форм грошей зумовила появу загальної назви – кредитні гроші.

Кредитні гроші – це гроші особливого типу, що не розмінні на золото, а в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти. На основі банк нотного обігу грошей виникають банківські депозити (депозитні гроші), що стають базою чекового обігу.

Історично першою формою кредитних грошей став вексель – письмово оформлене боргове зобов’язання законодавчо встановленого зразку. Його видача у процесі реалізації кредиту перетворює товар в одну із форм кредитних грошей. Обернена дія врахування векселів у комерційних банках означає перетворення кредитних грошей у інші грошові форми, а саме у банкноти. І лише з настанням терміну погашення векселю боргове зобов’язання потребує наявних грошей. При цьому наявні гроші можуть з’явитися й раніше строку шляхом взаємозаліків зустрічних зобов’язань та покриття сальдо векселетримача до настання терміну платежу згідно з текстом векселя.

У такий спосіб кредитні гроші підпорядковуються дії закону грошового обігу та закономірностям руху позичкового капіталу. Їх обертання також пов’язане з дією закону вартості, закону додаткової вартості та ін.

В умовах золотого грошового обігу перехід грошової величини з однієї функції до іншої відбувався без зміни форми: із засобу у засіб платежу і навпаки. Але сучасний спосіб виробництва обслуговується знаками вартості, що зумовлене зростанням ролі кредиту і грошей як способу платежу. В свою чергу кредитні гроші активно стимулювали концентрацію і централізацію капіталу.

Поняття “кредитні гроші” під впливом того або іншого фактора класифіку-ють за кількома критеріями:

1. залежно від форми існування розрізняють: паперові гроші, монети, депозитні гроші, електронні гроші;

2. якщо їх розглядати з позиції емітента й характеру емісії, то можна вказати казначейські та банківські гроші.

При цьому категорія “паперові гроші” має два тлумачення:

1. широке, якщо йдеться про грошові знаки, що виготовлені папери, в тому числі розмінні і нерозмінні банкноти, казначейські білети тощо;

2. вузьку, коли паперові гроші ототожнюються зі знаками вартості, що емітуються казначейством для покриття витрат держави.

В теорії грошей переважно використовується категорія “паперові гроші” у вузькому розумінні як символи вартості.

Паперові гроші – нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття бюджетних витрат і наділяються нею примусовим курсом та законодавчо закріпленим обов’язком приймати у всіх видах платежів. Оскільки паперові гроші відірвані від вартості і реальних потреб обороту та емітуються державою для покриття бюджетного дефіциту, то їх ще називають декретними, або казначейськими грошима.

Епоха паперових грошей виникла на основі кредитних грошей. Зокрема, вексель став основою й прообразом усіх інших паперів і паперових грошей.

Водночас для їх появи в обігу виникли й об’єктивні причини, що пов’язані:

1. з переходом до машинного образу виробництва, коли товарна маса стала зростати значно швидше, ніж зростав видобуток грошового матеріалу (золота), а золоті гроші великої вартості не могли обслуговувати дрібні за величиною вартості оборотів товарів;

2. аргументом на користь впровадження паперових грошей була й недостатня економічна еластичність вартісно стабільного золотого грошового обігу до потреб швидкого розширення чи звуження товарної маси, що реалізується;

3. переваги паперових грошей, яким властива легкість зберігання, перевезення і зручність у розрахунках.

Поява паперових грошей як замінників золота в обігу зумовила обманність паперових грошей на золото. Суб’єкти грошових відносин сприймали їх як гроші і погоджувалися одержувати у платежах паперові гроші лише тому, що держава гарантувала їх обмін на реальні цінності. Але зростання дефіциту державного бюджету спричиняло таку велику емісію паперових грошей, що вони втрачали здатність обміну на золото і ставали звичайними паперовими грошима, які випускалися переважно для покриття державного дефіциту. Тобто вони ставали звичайними знаками вартості, які не є витвором держави, а об’єктивним продуктом розвитку економічних відносин суспільства.

Наукова думка розрізняє такі відмінності золотих грошей від паперових:

Золоті гроші	Паперові гроші
повноцінні мають суттєву внутрішню вартість виникають в результаті історичного розвитку товарного обігу є мірою вартості всіх інших товарів	представники золота випускаються державним казначейством або центральним банком і перебувають в обігу з примусовими курсами є замінниками повноцінних грошей слугують засобом фіксації вартісних пропорцій

Категорія “кредитні гроші” охоплює загальну назву різних видів грошей, що виникли в процесі заміщення майнових боргових зобов’язань підприємств, приватних осіб і держави. Обслуговуючи кредитні відносини, сучасні паперові гроші є неповноцінними знаками вартості, а за формою є паперовими, що виникли з форми векселя. Водночас їх обіг, виражаючи кредитне походження, регулюється двома законами

По-перше, емісія кредитних грошей здійснюється на основі зворотного принципу. Тобто їх випуск в обіг відбувається на основі надання кредиту на умовах повернення у визначений час. Кредитні гроші, обслуживши ділову угоду, повертаються до банку, коли божник погашає заборгованість. За такої умови грошова маса складається на основі взаємодії двох грошових потоків – випуску грошей через банк і повернення кредитованої суми після збігу визначеного часу. Дотримання вимог цього специфічного закону грошового обігу товарно-грошову рівновагу і сталість грошей.

По-друге, забезпеченість емісії кредитних грошей. Дотримання вимог цього закону означає функціонування такої системи кредитування, коли позики надаються для забеспечення реальних потреб товаровиробників й інших учасників товарообороті у грошах і погашення кредиту в міру їх задоволення. За таких умов строк перебування кредитних грошей в обігу визначається матеріальним забезпеченням користування кредитом.

Дотримання вимог специфічних законів обігу грошей на кредитній основі робить кредитні гроші суттєво відмінними від паперових грошей у вузькому розумінні цього слова.