Розділ 6. Результати та їх обговорення

6.1. Моніторинг клінічного стану щурів на фоні 5-ти добового введення цефтріаксону

В ході експерименту проводили моніторинг клінічного стану щурів за такими показниками: маса тіла та характер випорожнень.

Перед початком та на шостий день експерименту щурів контрольної та дослідної груп зважували. За даними цих зважувань, можна було побачити, що у щурів обох груп було незначне зменшення маси тіла: 4,7 % у щурів контрольної групи та 5,7% у дослідної групи.

Можна припустити, що причинами зменшення ваги могли бути зовнішні чинники, такі як стрес, що був викликаний при введенні антибіотика та води, а також 24-х годинне голодування щурів перед проведенням дослідження методом перфузії товстої кишки.

Клінічно у 30% щурів, які отримували цефтріаксон, розвивалась діарея. Рідкі випорожнення з’являлись переважно на 2-3 добу від початку терапії і зберігались протягом декількох днів незалежно від тривалості антибактеріальної терапії.

6.2. Дослідження транспорту води та електролітів через епітелій товстої кишки щурів після 5-ти добового введення цефтріаксону

Було поставлено серію експериментів, щоб дослідити транспорт води та електролітів через епітелій товстої кишки щурів на фоні 5-ти добового введення цефтріаксону (50 мг/кг, внутрішньом’язово).

Експериментально отримані дані усереднені та представлені у вигляді графіків.

Так, сумарний потік води в контрольній групі становив 45,63±54,53 мкл/хв*г, а 5-ти добове введення цефтріаксону призвело до зменшення всмоктування води через епітелій товстої кишки, а в деяких випадках реверсію. Сумарний потік води в дослідній групі становив -5,88±45,11 мкл/хв*г (рис. 6.1).

Рис.6.1. Сумарний потік води через епітелій товстої кишки щурів на фоні 5-ти добового введення цефтріаксону. М±SD

Примітка:*** - Р<0,001

За нормальних умов спостерігається всмоктування іонів хлору в товстій кишці. В наших дослідженнях перфузія ізольованої ділянки товстої кишки щурів контрольної групи виявила позитивні значення сумарного току іонів хлору, що свідчить про його всмоктування.

Сумарний потік хлору в контрольный групі становив 34,53±26,99 мкмоль/хв*г. Введення цефтріаксону впродовж 5-ти днів викликало зменшення всмоктування хлору. Сумарний потік хлору в дослідній групі становив 27,71±14,42 мкмоль/хв*г (рис. 6.2).

Рис.6.2. Сумарний потік хлору через епітелій товстої кишки щурів на фоні 5-ти добового введення цефтріаксону. М±SD

Далі ми визначали показники сумарного транспорту іонів калію. За нормальних умов кожну добу в товсту кишку надходить 7мкмоль/хв калію та екскретується 9 мкмоль/хв, що свідчить про секрецію даного іону. Встановлено, що у щурів контрольної групи рівень сумарної секреції калію становив -1,14±0,52 мкмоль/хв*г. А 5-ти добове введення цефтріаксону призвело до зменшення секреції калію. Сумарний потік калію в дослідній групі становив -0,85±0,71 мкмоль/хв*г (рис.6.3).

Рис.6.3. Сумарний потік калію через епітелій товстої кишки щурів на фоні 5-ти добового введення цефтріаксону. М±SD

Примітка:** - р≤0,01

Сумарний потік натрію в контрольній групі становив 26,14±33,85 мкмоль/хв*г , а 5-ти добове введення цефтріаксону призвело до статистично вірогідного зменшення всмоктування натрію. Сумарний потік натрію в дослідній групі становив 15,07±16,94 мкмоль/хв*г (рис. 6.4).

Рис.6.4. Сумарний потік натрію через епітелій товстої кишки щурів на фоні 5-ти добового введення цефтріаксону. М±SD