5.6. Визначення сумарного транспорту води

Для визначення сумарного потоку води (J_net), в якості неабсорбованого маркеру, використовували феноловий червоний (з розрахунку 20 мг/л). Його концентрацію визначали шляхом колориметричного аналізу, при трьох довжинах хвиль =520 нм,  =560 нм та =600 нм (фотометр КФК-3) для визначення поправки на неспецифічну абсорбцію (PRC). Перед вимірюванням на фотометрі до аспірованого розчину додавали аміак–для створення лужного середовища рН 9,5-10 та досягення максимальної інтенсивності забарвлення фенолового червоного.

Сумарний потік води вираховували за формулою:

J_{net води} =

J _{net води} –сумарний потік води (мкл/хв∙г);

υ–швидкість подачі перфузату (мл∕хв);

Сn–концентрація фенолового червоного в перфузійному розчині;

Сα–концентрація фенолового червоного в аспірованому розчині;

W–суха маса сегменту кишки (г).

Позитивний результат відображає процес всмоктування, негативний–секреції.

5.7 Визначення сумарного транспорту іонів Na, k, Cl

Концентрацію іонів CI у перфузаті вимірювали на іономірі (Иономер универсальный ЭВ–74) з використанням іон-селективного хлорного електроду, наповненого КCl концентрацією 10^-3 мМ та індиферентного електроду з ключем, наповненим KNO₃ (10^-2 мМ). Вимірювання концентрацій Na⁺ та K⁺ проводили за допомогою полум’яно-фотометричного аналізатора рідин (ПАЖ-2), що визначає концентрації іонів за інтенсивністю забарвлення кольору полум’я горіння рідини.

Для вимірювання концентрації іонів CI^- на іономірі аспірований розчин розводили в 10 разів. Перед вимірюванням прилад калібрували за допомогою розчинів, виготовлених з фіксаналів КCl (Україна), розведених у концентраціях 10^-1, 10^-2 та 10^-3 мМ та будували калібрувальну криву, за якою визначали концентрацію іонів CI. Після вимірювання кожної з проб електрод промивали дистильованою водою та висушували фільтрувальним папером.

Для вимірювання Na⁺ та K⁺ за допомогою полум’яно-фотометричного аналізатора рідин, аспірований розчин розводили у 600 та 20 разів відповідно, згідно методики вимірювання концентрацій іонів. Для створення калібрувальної кривої, за якою визначали концентрації іонів у досліджуваних розчинах, використовували чотири розчини NaCl та KCl різних концентрацій (0,1; 0,2; 0,3 та 0,4-н) відповідно для Na⁺ та K⁺.

Сумарний потік електролітів вираховували за наступними формулами:

Jnet(іон) =

Jnet(іон)-сумарний потік іонів (мкмоль/хв*г)

υ–швидкість подачі перфузату (мл/хв);

Сφ–концентрація фенолового червоного в пер фузійному розчині;

Сα–концентрація фенолового червоного в аспірованому розчині;

Ѕφ–концентрація іона в пер фузійному розчині (ммоль/л);

Ѕα–концентрація іона в аспірованому розчині (ммоль/л);

W–суха маса сегменту кишки (г).

Позитивний результат виражає процес всмоктування, негативний –секреції.

5.8. Статистична обробка отриманих результатів

Статистичну обробку даних проводили з використанням пакету математичних програм StatisticSoft 6.0.

Для кожної з вибірок перевіряли чи є нормальним розподіл досліджуваного показника, застосовуючи критерій Шапіро-Вілка. Для порівняння використовували t критерій Стьюдента. Статистичну значущість виражали як P≤ 0,05 [10].