Вихідні дані для визначення впливу факторів на виробничу собівартість 1 ц продукції в тдв Баштанська рай сільгоспхімія

Показники	2009 рік	2010 рік
Виробнича собівартість продукції, тис. грн.	2291,70	3247,00
Кількість виробленої продукції, ц	32566,00	18878,00
Виробнича собівартість 1 ц продукції, грн..	70,37	172,00

Загальне відхилення: 172,00 - 70,37 = 101,63 грн.

1 умовний показник : 2291,70/18878,00 = 121,40 грн.

За рахунок:

Виробничої собівартості продукції: 121,40 - 70,37 = 51,00 грн.

Кількості виробленої продукції: 172,00 - 121,40 = 50,40 грн.

Перевірка: 50,40 + 51,00 = 121,40 грн.

Виробнича собівартість 1 ц продукції збільшилась на 121,40 грн. за рахунок негативного впливу виробничої собівартості продукції на 51,00 грн. та зменшення кількості виробленої продукції на 50,40 грн. Збільшення виробничої собівартості може негативно вплинути на ціну одиниці продукції і можливо на прибуток підприємства.

Для того щоб визначити що саме вплинуло на збільшення собівартості продукції необхідно проаналізувати витрати, які будуть безпосередньо впливати на вартість продукції.

За даними таблиці 3.10 можна сказати, що у 2010 році витрати значно збільшились, практично вдвічі. Загальна сума витрат збільшилась на 2193,5 грн. Суттєве збільшення витрат матиме велике значення для собівартості продукції, що потім вплине на ціну продукції. Значно зросли витрати на посадковий матеріал на 125,7 грн. та витрати на паливо – мастильні матеріали на 481,2 грн.

Таблиця 3.10

Склад та структура собівартості 1 ц продукції в тдв Баштанська райсільгоспхімія

Статті витрат	2009 рік		2010 рік
	Грн.	%	Грн.	%
Витрати на оплату праці	511,80	30,80	692,00	17,95
Насіння та посадковий матеріал (у рослинництві)	127,30	7,66	253,00	6,56
Паливо – мастильні матеріали	182,80	11,00	664,00	17,22
Добрива (у рослинництві)	244,70	14,73	268,00	6,95
Засоби захисту рослин та тварин	127,30	7,66	1362,00	35,33
Корми	50,00	3,01	92,00	2,39
Роботи та послуги	118,60	7,14	94,00	2,44
Витрати на ремонт необоротних активів	152,30	9,17	252,00	6,54
Інші витрати на утримання основних засобів	91,10	5,48	83,00	2,15
Інші витрати	6,20	0,37	27,00	0,70
Непродуктивні витрати	0,70	0,04	2,00	0,05
Загальновиробничі витрати	48,70	2,93	66,00	1,71
ВСЬОГО ВИТРАТ:	1661,50	100,00	3855,00	100,00

Проаналізувавши витрати необхідно визначити чи вплинуло це на рівень рентабельності. Проаналізуємо для порівняння рівень рентабельності за останні 5 років в таблиці 3.11

Даний показник характеризує економічну ефективність поточ­них витрат, ступінь їх окупності. Якщо, скажімо, рівень рентабельності становить 85 %, це означає, що підприємство за рахунок одержаної грошової виручки повністю відшкодувало витрати виробництва на реалізовану продукцію і додатково одержало на кожний карбованець цих витрат по 0,85 грн прибутку. У тих випадках, коли грошова виручка від реалізації продукції не покриває витрат на її виробництво, визначають показник рівня збитковості як процентне відношення суми збитку до собівартості цієї продукції.

Таблиця 3.11

Динаміка рівня рентабельності виробництва і реалізації в ТДВ Баштанська райсільгоспхімія , %

Види продукції	Рівень рентабельності, %
	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Пшениця	138,28	72,77	72,59	94,85
Соняшник	47,48	84,15	47,24	68,86

Рівень рентабельності підприємства за останні 5 років суттєво не змінювалась і у 2010 році досягла досить високих показників, що позитивно впливатиме на прибуток підприємства.

Таблиця 3.12

Вихідні дані для визначення впливу факторів на рівень рентабельності виробництва в ТДВ Баштанська райсільгоспхімія

Показники	2009 рік	2010 рік
Прибуток від реалізації, тис. грн.	6221,70	5784,00
Собівартість реалізованої продукції, ц	2939,10	3983,00
Рівень рентабельності виробництва, %	47,24	68,86

Загальне відхилення: 68,86 - 47,24 = 21,62 грн.

1 умовний показник : 3983,00 /6221,70 = 64,02 грн.

За рахунок:

Прибуток від реалізації: 64,02 - 47,24 = 16,78 грн.

Собівартість реалізованої продукції: 64,02 - 68,86 = 4,84 грн.

Перевірка: 16,78 – 4,84 = 21,62 грн.

Рівень рентабельності виробництва збільшився на 21,62% , за рахунок зменшення прибутку від реалізації на 16,78 грн. та за рахунок збільшення собівартості на 4,84%.

3.3 Основні напрямки підвищення ефективності виробництва продукції в ТДВ Баштанська рай сільгоспхімія

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці – найважливішій сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних факторів економічного росту. Повинний бути забезпечений перехід до економіки вищої організації й ефективності з усебічно розвитими продуктивними силами і виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом.

Найважливішими факторами і напрямками підвищення економічної ефективності виробництва є: науково-технічний прогрес, режим економії, підвищення рівня використання основних виробничих фондів, удосконалювання структури економіки, оптимальна інвестиційна політика й ін.

Найважливіший фактор підвищення ефективності суспільного виробництва, забезпечення високої його ефективності – науково-технічний прогрес.

Надзвичайно важливу роль грає також автоматизація виробництва – швидкий розвиток робототехніки, роторних і роторно-конвеєрних ліній, гнучких автоматизованих виробництв, що забезпечує високу продуктивність праці; створення і використання нових видів металопродукції, пластичних мас, композитів, металевих порошків, кераміки й інших прогресивних конструкційних матеріалів.

Одним з важливих факторів інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва є режим економії. Ресурсозбереження повинне перетворитися у вирішальний джерело задоволення зростаючих потреб у паливі, енергії, сировині і матеріалах.

Необхідно інтенсивніше використовувати створений виробничий потенціал, домагатися ритмічності виробництва, максимального завантаження устаткування, істотно підвищувати змінність його роботи і на цій основі збільшувати знімання продукції з кожної одиниці устаткування, з кожного квадратного метра зробленої площі.

Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності її виробництва. Від рівня собівартості продукції залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб'єктів господарювання, конкурентоспроможності продукції.

Собівартість продукції - один з найважливіших показників економічного аналізу. У ньому фокусуються у грошовому вираженні витрати матеріально - технічних, трудових та фінансових ресурсів у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції. Собівартість належить до вирішальних чинників, що впливають на прибуток підприємств і показники рентабельності.

Таблиця 3.13

Визначення впливу урожайності на собівартість 1 ц продукції в ТДВ Баштанська райсільгоспхімія в 2010 році

Культура	Витрати на 1 га, грн.	Урожайність, ц/га		Собівартість 1 ц, грн.
		фактична	Розрахункова	фактична	Розрахункова
Пшениця	3,51	34,06	36,00	103,02	95,00
Соняшник	4,88	23,16	27,00	210,99	200,00

За даними таблиці

Таблиця 3.14

Порівняння фактичних і можливих розрахункових показників економічної ефективності виробництва продукції у 2010 році в ТДВ Баштанська райсільгоспхімія

Показники	Фактичні	Можливі	Відхилення, +,-
Урожайність, ц/га	23,16	27,00	3,84
Витрати праці на 1 ц, люд – год.	542,00	520,00	-22,00
Собівартість 1 ц реалізованої продукції , грн.	210,99	200,00	-10,99
Середня ціна реалізації 1 ц, грн.	303,20	300,00	-3,20
Прибуток в розрахунку на:
1 ц, грн.	306,39	310,00	3,61
1 га, грн.	7088,24	7200,00	111,76
Рівень рентабельності виробництва, %	68,86	75,00	6,14