- •3. Формування політ. Свідомості укр-ців в системі сусп-політ. Росії і Авст-Уг (др. Пол. Хіх-поч. Хх ст.).
- •4. Суспільно-політична та національна проблематика в програмах політичних партій підавстрійської України.
- •5. Суспільно-політичні та національні питання в програмах загальноросійських політичних партій.
- •6. Політичні партії східної України та їх підходи до суспільно-політичної і національної проблематики.
- •7. Україна і революція 1905-07рр.
- •8. Діяльність українських парламентських громад в і-ї та іі-ї Державних думах Росії.
- •9 Українські депутати у Віденському парламенті, Галицькому сеймі та Буковинському ландтазі. Виборча реформа 1907 р.
- •10. Розвиток національної освіти, науки і культури у підавстрійській Україні у 1890-х – 1913 рр.
- •11. Розвиток науки та освіти на українських землях у складі Російської імперії в др. Пол. Хіх – початку хх ст.
- •12. Українська культура і духовне життя на початку хх ст.
- •13. Ліберальна і демократична інтелігенція в українському національному русі на початку хх ст.
- •14. Робітничий і соціал-демократичний рух в Україні наприкінці хіх – початку хх ст.
- •15.Національна політика самодержавства в Україні (1907-1914 рр.). Справа Бейліса.
- •16. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •17. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •18 Ставлення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •19. Створення та бойовий шлях корпусу усс.
- •20. Соціально-економічне становище українських територій у роки Першої світової війни.
- •21. Суспільно-політичні сили та інститути влади Наддніпрянської України в період революції 1917-1920 рр.
- •22. Політичні процеси в Надніпрянській Україні у 1917 p.: діяльність партій та організацій, вибори до органів самоуправління, створення рад.
- •23. Стосунки Української Центральної Ради з Тимчасовим урядом.
- •31. Робітничо-селянський Союзний договір між усрр і рсфрр. Укладення урср Союзного договору 31 грудня 1922 p., становлення союзних інституцій в Україні
- •32. Особливості соціально-економічної політики в усрр у 1922-1928 рр.
- •33. Партійно-політична система Радянської України та її трансформація у командно-адміністративний апарат.
- •34. Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •35. Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр(урср) 1929 і 1937 рр.
- •36. Соціальні наслідки політики індустріалізації та колективізації в усрр.
- •37. Сталінські репресивні заходи та їх наслідки для українського суспільства.
- •38. Центри української еміграції в Польщі, Чехословаччині й Румунії.
- •39. Діяльність української політичної й військової еміграції. Її вплив на міждержавні відносини в 1910-1930-ті рр.
- •40. Суспільно-політичне життя на західноукраїнських територіях у 1920-ті рр. Політика пацифікації ю. Пілсудського в Східній Галичині.
- •41.Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр.
- •42. Особливості функціонування націоналістичних організацій на західноукраїнських землях.
- •43. Комуністичний рух на західноукраїнських землях.
- •44. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1939 р.
- •45. Конституційний устрій Польщі, Чехословаччини(чср) і Румунії та його значення для умов розвитку українського суспільного руху.
- •47. Діяльність українських національних партій в усрр на початку 1920-х рр. І національних секцій в структурі кп(б)у.
- •48. Центри укр. Еміграції в Європі, їх політична, культурна, просвітницька діяльність.
- •49. Санація - назва політичного табору, що утримував владу в Польщі у 1926-1939.
- •52. Українське питання в міжнародних відносинах напередодні 2- світової війни
- •53. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •54. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •55Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.)
- •56. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни.
- •58. Україна в умовах нацистської окупації.
- •59. Всенародна боротьба проти німецько-фашистських окупантів на території України під час Великої Вітчизняної війни.
- •60. Партизанський і підпільний рух на території України під час Другої світової війни.
- •61. Внесок українського народу у становлення радянського тилу в роки Великої вітчизняної війни.
- •63. Основні бойові дії в Україні протягом 1941-1944 рр.
- •64. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •65. Визволення України від фашистських загарбників і завершення об’єднання її земель.
- •68.Повоєнна вiдбудова та соцiально-полiтичний розвиток
- •69.Причини та наслідки голодомору 1946-47 рр.
- •70. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру.
- •72. Об’єднання українських земель після закінчення Другої світової війни.
- •74. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •75. Реабілітаційні процеси в період розгортання десталінізації(1953-1964 рр.), їх періодизація та характер.
- •76. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації.
- •77. Стан економіки у другій половині 60-х – на початку 80-х років та назрівання економічної кризи.
- •78. Культурне життя в Україні (1953-1964рр.).
- •79.Посилення системноi кризи тоталiтарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
- •80. Етносоцiальнi процеси в урср у перiод загострення кризи радянської системи.
- •81. Полiтична опозицiя другої пол. 60-х — сер. 80-х рр.: програмнi та органiзацiйнi засади.
- •82. Політика русифікації України в 60-х – 80-х роках. Наслідки цього процесу для української нації.
- •83. Концепцiя «перебудови» в срср I Украiна.
- •84. Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови».
- •85. Розгортання руху за національне відродження України(1985-1991рр.)
- •86. Становлення багатопартiйної системи в Українi. Класифiкацiя новостворених полiтичних партiй. Характер багатопартiйностi.
- •87. Формування передумов незалежностi України: 1985-1991 рр.
- •88. Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 80-х років. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •89. Початок релігійного відродження в період становлення незалежної України.
- •90. Спроби реформація Компартії України. Демплатформа.
- •91. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991р., його вплив на процес державотворення в Україні.
- •92. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
- •93. Об’єктивні та суб’єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України.
- •94. Тенденції трансформаційних змін економіки України за президентство л.Кучми: від здобутків до прорахунків.
- •95. Проблеми економічного та соціального розвитку сучасної України: перспективи та шляхи розв’язання.
- •96. Формування інститутів державної влади України після проголошення незалежності.
- •97. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •98. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади.
- •101. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •103. Декларація напрямів і принципів зовнішньої політики України після проголошення незалежності. Проблема зовнішньополітичних пріоритетів на етапі 1990-х – поч. 2000-х.
- •104. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.
- •105. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.
- •106. Світові інтеграційні процеси і Україна. Проблема входження України до європейських та трансатлантичних структур.
- •107. Україна і єс: проблеми та перспективи інтеграції.
- •108. Співробітництво України з нато: перспективи і можливі форми реалізації.
- •109. Українсько-російські відносини, їх стан та тенденції розвитку.
- •110. Обрання і діяльність першого президента України.
- •111. Прийняття Конституції України, її значення.
- •113 Політична боротьба в Україні під час президентських виборів восени 2004 р. Обрання в.Ющенка президентом України (грудень 2004 р.).
- •115. Співвідношення партійно-політичних блоків у парламенті України за результатами виборів 2007 р. Діяльність уряду на чолі з прем’єр-міністром ю.Тимошенко.
- •116. Саміт нато в Бухаресті (квітень 2008 р.) та його рішення щодо приєднання України до Плану дії відносно вступу до нато (пдч).
- •118. Політичні оцінки президентської діяльності в.Ющенка.
- •119. Світова економічна криза 2008-2009 рр., її вплив на внутрішньоекономічну та внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
- •120. Політичні процеси в Україні напередодні та після президентських виборів 2010
60. Партизанський і підпільний рух на території України під час Другої світової війни.
З перших місяців війни в німецькому тилу стали виникати партизанські загони і підпільні групи, які намагалися активно протидіяти німецьким окупантам. Найактивнішими виявилися партизанські загони під командуванням С.Ковпака і С.Руднєва, які базувалися у Спадщанському лісі на Сумщині. Це був осередок Сумського партизанського з’єднання. На Чернігівщині діяло партизанське з’єднання О.Федорова. На території Сумської та Брянської областей восени 1941р. О.Сабуров організував загін, який протягом півроку перетворився на велике з’єднання.
У червні 1941р було створено Український штаб партизанського руху (УШПР). Штаб налагодив регулярний зв’язок із партизанськими загонами. Наприкінці 1942 р. в Україні діяло 800 партизанських загонів. Під керівництвом УШПР проводилися великі рейди партизанських загонів і з’єднань по тилах ворога.
Формами боротьби партизан були:
диверсії на дорогах, мостах, залізницях;
розгром ворожих штабів;
рейди в тил ворога (Карпатський рейд Ковпака).
В Україні діяло багато підпільних організацій, які організовували диверсії, здійснювали розвідувальні операції. Загальна численність партизан і підпільників в Україні за роки війни становила 500 тис. осіб. Найбільш масовою верствою населення яка йшла на боротьбу з німцями, була молодь.
Створення Українського штабу партизанського руху, координація дій, матеріальна підтримка з Великої землі, застосування партизанами ефективних методів боротьби проти окупантів перетворили радянський партизанський рух на важливий чинник війни, фактично на справжній «другій фронт».
61. Внесок українського народу у становлення радянського тилу в роки Великої вітчизняної війни.
Досягнення вирішальних перемог на фронтах значною мірою було зумовлено працею трудівників тилу, завершенням перебудови економіки на воєнний лад. У зміцненні обороноздатності СРСР вагомим був внесок евакуйованих з України на Схід 550 великих підприємств машинобудівної, металургійної, легкої та ін. галузей промисловості.
Уже навесні 1942 р. більша частина з них почала випускати продукцію. Обладнання, вивезене з республіки, прийняли головним чином, Новосибірська, Свердловська, Іркутська та ін. області РСФСР. Воно становило майже половину всіх потужностей, введених у дію в східних районах СРСР.
Плідно працювала на оборону й евакуйована в Уфу Академія наук УРСР. Свідченням цього були роботи академіка Н. Доброхотова, який запропонував нову технологію виплавки броньованої сталі; швидкісна зварка, розроблена для виробництва танків колективом інституту електрозварювання під керівництвом Є. Патона, тощо.
62. Створення та діяльність ОУН-УПА в роки Другої світової війни. Національно-визвольний рух Опору на чолі з ОУН прагнув до відродження незалежної української держави. До початку війни ОУН співробітничала з німцями. У німецькій армії був утворений «Легіон українських націоналістів». ОУН розраховувала на сприяння Німеччини у відновленні української державності. Проте, спроба проголошення у Львові в 1941р самостійної української держави не була підтримана Німеччиною. Гестапо заарештувало всіх членів новоствореного уряду.
Розгорнутий німцями терор проти західноукраїнських областей, членів ОУН, свавілля німецької адміністрації, грабунки, вивіз молоді до Німеччини – все це викликало і посилювало антинімецькі настрої, які переросли у рух Опору. ОУН почала створювати партизанські загони, які у восени 1942 р об’єдналися під назвою Українська повстанська армія (УПА) на чолі з Шухевичем.
УПА розраховувала лише на власні сили та підтримку місцевого населення. Основними об’єктами партизанських дій з боку УПА були:
німці та їх союзники;
формування Армії Крайова та польське населення;
радянські партизанські загони, а згодом – підрозділи Червоної армії.
Намагаючись утвердити себе у західних регіонах України, як «третя сила», УПА лише у жовтні-листопаді 1943 р провела 47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизан.
З приходом Червоної армії в Західну Україну ОУН, залишаючись на платформі незалежності, оголосила війну сталінському режиму. Радянське командування на боротьбу з УПА кинуло армію НКВС. Боротьба сторін продовжувалась до середини 50-х рр і носила жорстокий і кровопролитний характер.