1.2. Продуктивні сили та виробничі відносини: сутність, структура і система. Закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил.

.Продуктивні сили - це сили природи, її ресурси і умови, люди та їх праця — минула або уречевлена, втілена у засобах виробництва, і жива, як процес реалізації робочої сили у даний мо­мент чи період.

Головною продуктивною силою суспільства є його працівники.

Діалектична єдність продуктивних сил і соціально-економічних відносин зумов­лює суспільний спосіб виробництва.

Рівень, структуру та особливості розвитку продуктивних сил визначають, у першу чергу, відносини економічної власності. Тому виробничі відносини є формою розвитку продуктивних сил.

Определеная историческая ступень в развитии производительных сил требует и определенного типа производственных отношений – в этом суть закона соответствия производственных отношений уровню и характеру развития производительных сил.

Економічні відносини

Виробництво, розподіл, обмін і споживання — це фази процесу суспільного відтворення, в якому провідне місце належить виробни­цтву.

Стосунки, в які незалежно від власної волі і свідомості вступають працівники між собою на виробництві, називаються виробничими або економічними відносинами.

виробничі відносини — найскладніший елемент економічної системи.

Структура економічних відносин включає:

• соціально-економічні відносини або відносини між людьми щодо привласнення засобів виробництва, робочої сили і результатів праці;

• організаційно-економічні, що формуються в процесі управління (менеджмент, маркетинг, організація праці і т. п.);

• техніко-економічні — відношення людей до речей як факторів ви­робництва (технології, інформація, спілкування із силами природи, комбінування виробництва тощо).

2.Структура суспільного виробництва. Основні фактори виробництва та їх взаємозв'язок. Ефективність суспільного виробництва — економічна і соціальна.

0. 2.1. Структура суспільного виробництва.

Оскільки результатом процесу суспільного виробництва є створення матеріальних і нематеріальних благ, то структурно воно поділяється на дві великі сфери: матеріальне і нематеріальне виробництво .

Суспільне виробництво має і галузеву структуру.

2.2. Основні фактори виробництва та їх взаємозв'язок.

2.3. Ефективність суспільного ви­робництва — економічна і соціальна.

У найзагальнішій методологічній формі економічна ефективність суспільного виробництва визначається як співвідношення "результати — витрати"

Однак цей показник дуже узагальнений, оскільки характеризує ефективність усіх сукупних витрат, які припадають на випуск одиниці продукції. Тому для визначення ефективного використання кожного фактора виробництва окремо, застосовується система конкретних показників:

-продуктивність праці;

- трудомісткість;

- фондовіддача;

- фондомісткість;

-матеріало-віддача;

- матеріаломісткість;

- капіталомісткість;

- еколого-ефективність