2.3.2. Спеціальні компетенції.

На ряду з загальними компетенціями встановлено і спеціальні компетенції для І та ІІ циклів.

До І ступеня віднесено такі компетенції:

1. здатність демонструвати знання основ та історії дисциплін;

2. здатність логічно і послідовно викласти засвоєні знання;

3. здатність чіткого осмислення нової інформації і вміння давати її тлумачення;

4. здатність розуміти загальну структуру дисципліни і зв’язок між її розділами;

5. здатність розуміти і використовувати методи критичного аналізу і розвитку теорій;

6. здатність правильно використовувати методи і техніку дисципліни;

7. здатність оцінювати якість досліджень у певній предметній галузі;

8. здатність розуміти результати спостережень та експериментальних способів перевірки наукових теорій.

Випускники ІІ рівня повинні:

1. опанувати предметну область на більш високому рівні, тобто володіти новітніми методами та технікою (дослідження), знати новітні теорії та їхні інтерпретації;

2. критично відстежувати та осмислювати розвиток теорії і практики;

3. оперувати методами незалежного дослідження і вміти пояснювати його результати на більш високому науковому рівні;

4. бути здатним зробити оригінальний внесок у дисципліну відповідно до канонів певної предметної області, наприклад, у рамках кваліфікаційної роботи;

5. продемонструвати оригінальність і творчий підхід;

6. оволодіти компетенціями на професійному рівні.

2.3.3. Система рівневих індикаторів і система опису курсів за типами.

Два інші невід'ємні компоненти конструкції – це система рівневих індикаторів та система описів курсів за типами.

Щодо рівнів за основу взято стандартну систему:

• курс базового (Basic) рівня (вступ до предмету);

• курс проміжного (Intermediate) рівня (призначений для формування поглиблених базових знань);

• курс просунутого (досконалішого) (Advanced) рівня;

• спеціалізований курс (Special).

За типами курси поділяються на:

• основний (Core) курс (частина основної програми);

• зв’язаний (Related) курс (підтримуючий основну програму);

• непрофілюючий (Minor) курс (необов’язковий).

Розподіл кредитів за рівнями і типами курсів робить систему прозорою і простою для розуміння і користування, наприклад, 5-А-R означає, що даний курс містить 5 одиниць трудомісткості, є просунутим (досконалішим) і підтримуючим основну програму.

Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями.

У рамках напрямів було виділено 5 типів модулів:

• Основні модулі, тобто групи предметів, що становлять ядро даної науки.

• Підтримуючі модулі – додаткові дисципліни.

• Організаційні і комунікаційні модулі – управління часом, робота в групах тощо.

• Спеціалізовані модулі – необов’язкові, але такі, що поширюють компетенцію у даній галузі (факультативні).

• Переносні модулі – проекти, дисертації, стажування, модулі, що пов’язують теорію і практику.

Загальна тенденція побудови модулів така: чим вищий рівень, тим більше модулів, що поглиблюють знання і встановлюють зв’язок між теорією і практикою.